Справа № 461/2481/25
Провадження № 2-і/461/48/26
УХВАЛА
15.10.2026 року, Галицький районний суд міста Львова в складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
при секретарі судового засідання Божик М.І.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Телішевського Івана Даниловича про виправлення описки в виконавчому листі у цивільній справі №461/2481/25 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу, що здійснює досудове розслідування та прокуратури,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала вказана цивільна справа.
Рішенням суду від 20.08.2025 року позов було задоволено частково. Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 821333 (вісімсот двадцять одну тисячу триста тридцять три) грн. 33 коп. відшкодування моральної шкоди.
Додатковим рішенням від 12.09.2025 року заяву про стягнення з відповідачів на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000 грн. було задоволено частково. Стягнено з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8210 (вісім тисяч двісті десять) грн.
15.09.2026 року до суду надійшла заява, яку було передано для розгляду судді 12.10.2026 року, представника позивача про виправлення описки у виданому виконавчому листі. Подану заяв мотивує тим, що при виготовленні виконавчого листа було допущено описку, а саме невірно зазначено дату набрання законної сили у графі «Рішення, вирок набрали законної сили», замість вірної «07 травня 2026 року» у виконавчому листі було зазначено «07 травня 2025 року». Окрім цього, у графі «Строк пред`явлення виконавчого листа до» замість вірного «07 травня 2029 року» у виконавчому листі було зазначено «12 вересня 2028 року».
Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.2 ст.269 ЦПК України, за ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України, суд розглядає заяву про виправлення помилки у виконавчому документі в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Таким чином, зважаючи на наявність у матеріалах справи даних про вжиття судом заходів щодо належного повідомлення учасників процесу та враховуючи положення процесуального законодавства щодо відсутності обмежень у проведенні розгляду відповідної заяви у разі їх неявки, дотримуючись засад розумних строків розгляду справи, суд вважає, за можливе проводити розгляд справи у відсутності осіб, які не прибули в судове засідання.
Суд вивчивши заяву позивача про виправлення описки, дослідивши матеріали справи, зміст рішення суду та зміст виданого у справі виконавчого листа, приходить до висновку про те, що заява підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, 4, 5 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред`явлення рішення до виконання.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава на користь чи в інтересах яких видано виконавчий лист. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 269, 353-355, 432 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Телішевського Івана Даниловича про виправлення описки в виконавчому листі у цивільній справі №461/2481/25 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органу, що здійснює досудове розслідування та прокуратури, - задовольнити.
Виправити описку у виконавчому листі, виданому Галицьким районним судом м. Львова 28.07.2026 року у справі № 461/2481/25, вказавши у графі «Рішення, вирок набрали законної сили» дату «07 травня 2026 року» та у графі «Строк пред`явлення виконавчого листа до» - «07 травня 2029 року».
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Мироненко Л.Д.