Справа № 442/1752/26 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.
Провадження № 22-ц/811/1620/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів Савуляка Р.В., Цяцяка Р.П.,
секретаря: Костюк С.О.
з участю: представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини ,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
В обгрунтуваня позовних вимог покликалась на те, що 25.07.2014 року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, та від даного шлюбу народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Личаківського районного суду м.Львова від 20.03.2023 року по справі №466/10010/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Дитина разом із позивачкою проживає в АДРЕСА_1 . Відповідач проживає в АДРЕСА_2 .. Здійснює підприємницьку діяльність, а саме займається виробництвом кухонних та інших меблів по місцю фактичного проживання в АДРЕСА_2 .
Згідно судового наказу №442/1932/24, виданого 07 березня 2024 року Дрогобицьким міськрайонним судом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 , прож. АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_2 на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 07 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Дитина ОСОБА_6 навчається в ліцеї №3 ім.В.Чорновала в м.Дрогобичі, є ученицею 5-Б класу. Окрім навчання у середньо освітньому навчальному закладі, дитина навчається у Дрогобицькій музичній школі №2 ім.Р.Сороки (4 клас бандура) та в Дрогобицькій дитячій художній школі. Крім того, ОСОБА_7 займається сучасними танцями з елементами акробатики з ФОП ОСОБА_8 - ANTONIKA_DANSE_STUDIO, є призером різних конкурсів, що підтверджується відповідними дипломами. ОСОБА_7 є дуже здібною дитиною. Ці додаткові витрати позивачка несе особисто, оскільки відповідач відмовляється від компенсації цих витрат.
Відповідач як батько дитини обмежуються своєю участю у житті дитини сплатою аліментів у розмірі 2933,75грн. (при прожитковому мінімумі на дитину відповідного віку 3512 грн.) щомісячно, які перераховує на рахунок ДВС по місцю його реєстрації, більше жодної участі у вихованні та спілкуванні з дитиною він не приймає.
Згідно рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 14.10.2024р. №276 за заявою відповідача йому встановлено порядок спілкування з дочкою ОСОБА_9 . Протягом останніх трьох місяців відповідач не бачився з донькою ОСОБА_10 у визначені суботи та неділі, окрім спільного відпочинку з дитиною на період зимових канікул 2026р.
Після розірвання шлюбу з позивачкою, відповідач придбав два автомобілі ВMW ХЗ, 2013 року випуску та вантажний автомобіль марки Форд Transit TDCi, вантажний фургон, об`єм двигуна 1995см., 2018 року випуску. Після винесення судом судового наказу про стягнення аліментів, відповідач продав два автомобілі - автомобіль марки Форд Transit, вантажний, об`єм двигуна 1995см., 2018 року випуску ( вартість на ринку 18000 дол. США), та автомобіль марки Форд Transit connect ( середня ціна 4263 дол. США), вказана інформація містилася на офіційному сайті реєстрів рухомого майна. На даний час за відповідачем зареєстровано два автомобіля - ВMW ХЗ, 2013 року випуску та Форд Transit 2,2 TDCi, вантажний фургон, об`єм двигуна 2198 см., 2013 року випуску. Відповідно до декларації ФОП ОСОБА_3 за 2025 рік, обсяг його доходу за цей період склав 1231 240 грн., що значно більше ніж за попередній рік - 2024 - 603953грн., з чого випливає, що відповідач має значні доходи, однак їх фактично приховує, а тому виникла необхідність звернутися до суду. Просить позов задоволити.
Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ІПН : НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН : НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 17 262 ( сімнадцять тисяч двісті шістдесять дві грн.) 50 коп. додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Змінено розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН : НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 ( шість тисяч грн.) щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відкликано судовий наказ №442/1932/24 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 2 662,40 грн.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням усіх обставин справи.
Зокрема покликається на те, що суд безпідставно відмовився врахувати витрати на купівлю бандури «Львівська» (42 000 грн) та літній відпочинок у таборі «Гуцулмандрія» (13 000 грн). Аргумент суду про те, що витрати не були узгоджені з батьком, є хибним, оскільки вона попереджала відповідача у месенджерах, але він проігнорував повідомлення, що свідчить про його мовчазну згоду та повну байдужість до розвитку доньки.
Вважає, що схильність дитини до музики та потреба в оздоровленні є «особливими обставинами» у розумінні ст. 185 Сімейного кодексу України.
Щодо заниженого розміру аліментів (призначено 6 000 грн замість 12 000 грн), вважає, що суд не врахував реальний майновий стан відповідача, який є успішним підприємцем (ФОП), який займається виготовленням меблів у Львові. Офіційний дохід відповідача за 2025 рік зріс і склав 1 231 240 грн (в середньому понад 102 тис. грн на місяць, а чистий прибуток - близько 51 301 грн). Крім того, відповідач має у власності житловий будинок у Львові (212,4 кв.м.), земельні ділянки, а також придбав два автомобілі (BMW X3 та Ford Transit). Він має фінансову спроможність платити більшу суму.
Просить апеляційний суд змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі: стягнути з відповідача повну суму його частки додаткових витрат - 34 525 грн., змінити спосіб стягнення аліментів та встановити їх у розмірі 12 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_11 . зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням усіх обставин справи.
Стверджує, що витрати на гуртки (музична школа, художня школа, танці) та літній табір («Гуцулмандрія») спрямовані на загальний розвиток дитини, вони не викликані особливими обставинами (хвороба, каліцтво, видатні здібності), як того вимагає закон.
Звертає увагу на те, що позивачка обирала заклади, купувала дороговартісний інструмент (бандуру за 42 000 грн) самостійно, без попереднього узгодження чи обговорення з батьком. На підтвердження витрат надано лише довідки про навчання, які не є фінансовими документами. Позивачка не надала фіскальних чеків, квитанцій чи банківських платіжних доручень, що підтверджують реальний факт оплати нею цих послуг.
Також покликається на те, що він втратив частину доходу, оскільки його повноваження як голови правління ОСББ «Земельна - 5А» були припинені. Наразі він займається лише підприємницькою діяльністю (ФОП, виготовлення меблів), де задекларований оборот включає значні витрати на закупівлю матеріалів.
Суд визначив аліменти у розмірі 6 000 грн щомісячно, проте жодним чином не обґрунтував, чому саме така сума є необхідною, та не проаналізував фінансові можливості відповідача. Відповідач добровільно погодився сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі - 5 000 грн щомісячно. Суд першої інстанції в порушення ст. 206 ЦПК України не навів мотивів, чому він відхилив цю позицію відповідача. Позивачка вимагала 12 000 грн аліментів, але не надала доказів того, що щомісячні витрати на дитину становлять 24 000 грн (враховуючи рівність обов`язків обох батьків).
Просить апеляційний суд змінити рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.04.2026 року у справі №442/1752/26 в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини у сумі 34 525 грн - відмовити повністю, змінити в частині стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання своєї апеляційної скарги та заперечення апеляційної скарги ОСОБА_3 дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що такі слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Частково задовольняючи позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини, суд першої інстанції врахував, що попередній розмір аліментів (за судовим наказом) став значно меншим за встановлений прожитковий мінімум для дитини, з віком у дитини збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні. Щодо додаткових витрат на дитину, то суд виходив з того, що батьки зобов`язані брати участь у додаткових витратах, викликаних особливими обставинами (зокрема, розвитком здібностей дитини).
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.
Матеріалами справи та судом встановлено, що згідно ІD-картки ОСОБА_1 від 29.05.2018р., ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданої органом : 4614.
Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.08.2015р., ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками у свідоцтві заначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Як вбачається із судового наказу від 07.03.2024р., з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дочки : ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.03.2024р. і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням від 14.10.2024р., №276 «Про вирішення питань, пов`язаних із захистом прав дітей», встановлено ОСОБА_3 , 1985 року народження, наступний порядок спілкування з його малолітньою дочкою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 , за адресою : АДРЕСА_3 .
Згідно довідки №25 від 02.03.2026р., виданої Дрогобицькою дитячою художньою школою, ОСОБА_4 дійсно навчається у Дрогобицькій дитячій художній школі у 1 В класі базового підрівня за період з 01.01.2025р. по 31.05.2026р., ОСОБА_1 оплатила за навчання дочки 7000 грн.
У відповідності до довідки №4 від 20.03.2026р., виданої Дрогобицькою дитячою музичною школою №2 ім.Р.Сороки, ОСОБА_4 дійсно навчається у Дрогобицькій дитячій музичній школі №2 (4 клас бандура); за період з 01.01.2025р. по 28.02.2026р. ОСОБА_1 оплатила за навчання дочки 2870 грн.
Як вбачається із Договору №90 від 09.05.2025р., про надання послуг відпочинку у дитячому закладі оздоровлення та відпочинку «Гуцулмандрія», вартість Послуг за Договором складає 13000 грн.
Згідно довідки від 03.03.2026р., виданої ФОП ОСОБА_8 , ОСОБА_4 є вихованкою танцювальної студії ANTONIKA_DANSE_STUDIO, та відвідує заняття з 02 вересня 2025р. на регулярній основі, вартість щомісячного абонементу 650 грн.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до частини 2 статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні особою, яка пред`явила такий позов.
При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Також, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18.
Встановлено, що донька сторін ОСОБА_4 навчається у Дрогобицькій дитячій музичній школі №2 (4 клас бандура).
Позивачкою понесено витрати на купівлю бандури «Львів`янка» в розмір 42 000 грн., що підтверджується рахунком №5 від 19.02.2026 року.
Тому витрати, понесені позивачкою на оплату музичного інструменту безумовно є додатковими витратами на дитину в розумінні ст. 185 СК України у зв`язку з розвитком відповідних її здібностей.
Суд першої інстанції неповно врахував характер занять дитини та особливі обставини, якими обумовлені заявлені позивачкою витрати на її додаткове навчання, і помилково вважав, що ці витрати на оплату музичного інструменту не є додатковими витратами на дитину згідно ст. 185 СК України.
Водночас суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що відпочинок у дитячому закладі оздоровлення не можна розцінювати як особливі обставини, пов`язані з розвитком певних здібностей дитини чи здоров`ям дитини.
Тому понесені позивачкою витрати на надання послуг відпочинку у дитячому закладі оздоровлення та відпочинку «Гуцулмандрія» в розмірі 13 000 грн. не підлягають розподілу між сторонами, позов в цій частині не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, наявні підстави для стягнення з відповідача половини понесених позивачкою ОСОБА_1 витрат на купівлю музичного інструменту - бандури у розмірі 42 грн.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією щодо застосування статті 185 СК України, викладеній у постанові Верховного Суду від 08.05.2023 року у справі № 756/9882/19.
Що стосується зміни способу стягнення аліментів, то слід вказати наступне.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року №6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року у справі №343/945/19, від 12 січня 2022 року у справі №545/3115/19, від 23 травня 2022 року у справі №752/26176/18 та інших.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що розмір, присуджених до стягнення аліментів в розмірі частини частки всіх видів доходів, на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки з врахуванням віку дитини, на даний час збільшилися і потреби у розвитку, навчанні та вихованні, крім того, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, судом враховано той факт, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо утримання дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, проте не погоджується з розміром стягнутих аліментів, оскільки платник аліментів є фізично здоровою особою працездатного віку, доказів про поганий стан його здоров`я матеріали справи не містять, інших утриманців немає, в нього збільшився дохід у порівнянні з попереднім роком, а також він здійснював дороговартісні покупки нерухомого майна.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що з ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН : НОМЕР_2 , слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 ( восьми тисяч грн.) щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 березня 2025 року в справі № 522/8836/23, від 27 листопада 2024 року в справі № 613/1404/23 та ін.
Слід зазначити, що у випадку, якщо у відповідача у майбутньому зміниться майновий стан, останній не позбавлений права буде звернутись до суду з відповідним позовом про зменшення суми аліментів.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував та є однаковими з доводами які були викладені у позовній заяві.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 374 ч. 2 п.2, 376, 381 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
у х в а л и в :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІПН : НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН : НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 38 262 ( тридцять вісім тисяч двісті шістдесять дві грн.) 50 коп. додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН : НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 (вісім тисяч грн.) щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відкликати судовий наказ №442/1932/24 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 08 жовтня 2026 року .
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Савуляк Р.В.
Цяцяк Р.П.