Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" жовтня 2026 р. Справа153/1571/26
Провадження2/153/782/26-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Дзерина М.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №2182595 від 24.03.2025 року в розмірі 15999 грн., судові витрати в розмірі 2896 грн. 58 коп. Свої вимоги мотивує тим, що 24 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2182595. Вказаний кредитний договір був укладений сторонами відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» у формі електронного правочину шляхом його підписання відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору позичальнику було надано кредит у розмірі 3200,00 грн. Строк, на який надається кредит - 360 днів. Кошти були перераховані на рахунок відповідача. Кредитором виконано свої зобов`язання за Кредитним договором у повному обсязі.
26.11.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «НОВИЙ КРЕДИТОР» укладено договір факторингу №261125/1. На виконання умов зазначеного договору складено реєстр боржників в електронному вигляді, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №2182595 від 24 березня 2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом та інших передбачених договором платежів, боржником за яким є ОСОБА_1 . В свою чергу позивачем 01.12.2025 на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_2 , було направлено СМС-повідомлення з повідомленням про відступлення прав вимоги та реквізити для виконання зобов`язань за укладеним договором. Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є належним кредитором за кредитним договором №2182595 від 24 березня 2025 року, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 . Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 05 серпня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 15999 грн. 98 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 3199 грн. 98 коп. та за відсотками - 6400 грн., а також штраф у розмірі 6400 грн. Добровільно сплатити вказану заборгованість відповідач не бажає. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 13 серпня 2026 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідачу ОСОБА_1 надіслано копію ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого місця проживання рекомендованим листом з повідомленням, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній».
Враховуючи норми п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подала.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24 березня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №2182595 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором С366, за умовами якого фінансова установа надала відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених цим договором. Відповідно до п.п.1.2., 1.3. договору сума кредиту - 3200,00 грн., строк кредиту 360 днів. Відповідно до п.1.5. договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка - 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .
24 березня 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С366 підписав паспорт споживчого кредиту .
Із довідки про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 з яким укладено договір №2182595 від 24.03.2025 року ідентифікований ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ». Договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором - С366.
Із повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» вих.№20251126-2101 від 27.11.2025 року вбачається, що 24.03.2025 року здійснено переказ коштів у сумі 3200 грн. на картку, ЕПЗ 4149499087781603.
З листа АТ «КБ «ПриватБанк» від 13.08.2026 року встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 на яку 24.03.2025 року було зараховано грошові кошти в розмірі 3200 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №2182595 від 24.03.2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 станом на станом на 26.11.2025 становить 15999 грн. 98 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 3199 грн. 98 коп. та за відсотками - 6400 грн., а також штраф у розмірі 6400 грн.
26.11.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу №261125/1 відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором №2182595 від 24.03.2025 року, укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».
Відповідно до реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу №261125/1 від 26.11.2025 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2182595 від 24.03.2025 року в сумі 15 999 грн. 98 коп.
Таким чином встановлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із положеннями ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 договору №2182595 від 24.03.2025 року про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.
При цьому, факт отримання ОСОБА_1 позики в сумі 3200 грн. підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» щодо переказу коштів та випискою про рух грошових коштів наданої АТ «КБ «ПриватБАНК».
На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.
Наявними у матеріалах справи доказами також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем.
Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №2182595 від 24.03.2025 року підлягає стягненню на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».
Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме: заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за штрафом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф в розмірі 6400 грн., від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення таких.
Відтак, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №№2182595 від 24.03.2025 року в розмірі 9599,98 грн., з яких: 3199 грн. 98 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 6400 грн. - заборгованість за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1597 грн. 44 коп., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також позивачем ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заявлено до стягнення витрати, понесені у зв`язку з відправленням копії позовної заяви з додатками відповідачу, у розмірі 234,18 грн. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 140 грн. 50 коп., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 431702980) суму заборгованості за кредитним договором №2182595 від 24 березня 2025 року в розмірі 9599 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 98 (дев`яносто вісім) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ 431702980), понесені судові витрати у загальному розмірі 1737 (одна тисяча сімсот тридцять сім) гривень 94 (дев`яносто чотири) копійки.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ: 431702980, адреса: 01133, м.Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2026 року.
Суддя Дзерин М.М.