ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/1671/26
Провадження №2-о/477/74/26
УХВАЛА
13 жовтня 2026 року м. Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Галицинівська сільська рада про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опікунства та призначення опікуна,
ВСТАНОВИЛА:
Заявник - ОСОБА_1 звернувся до Вітовського районного суду Миколаївської області з заявою, в якій просить визнати недієздатним свого дядька ОСОБА_2 та призначити його опікуном.
Ухвалою суду від 13 липня 2026 року заява на підставі статей 175, 177, 185 ЦПК України залишена без руху, яка направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у позові.
Позивачу в строк п`ять днів з дня отримання ухвали було запропоновано усунути недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, які зазначені в мотивувальній частині ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвала суду направлялася позивачу рекомендованим поштовим повідомленням за адресою місця проживання ( АДРЕСА_1 ) та за адресою місця реєстрації АДРЕСА_2 ).
Окрім того зазначена ухвала оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до зворотнього поштового повідомлення, ухвала суду позивачем не отримана, перший конверт повернувся до суду 14 вересня 2026 року без вручення, з позначкою «адресат відсутній» у зв`язку з чим ухвала суду була направлена позивачу повторно за адресою місця реєстрації АДРЕСА_2 , однак конверт повернувся 12 жовтня 2026 року до суду без вручення з позначкою «адресат відсутній».
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року) сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).
Частиною першою статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Заявником до суду не надавалася заява про зміну місця проживання чи перебування, водночас, за повідомленою заявником суду адресою направлена кореспонденція поверталася без вручення.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху вона вважається неподаною та повертається позивачеві.
Виходячи з того, що заявнику надавався достатній строк для усунення недоліків заяви, та враховуючи, що станом на 13 жовтня 2026 року вимоги ухвали про залишення заяви без руху не виконані, що перешкоджає суду вирішити питання про відкриття провадження у справі, позовна заява має бути повернута позивачу, що узгоджується з висновками, які викладені в ухвалі Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 522/22574/17.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтею 185 ЦПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Галицинівська сільська рада про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опікунства та призначення опікуна, вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя А.А. Саукова