Справа № 158/2924/26
Провадження № 2/0158/1276/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2026 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - Костюкевича О.К.
при секретарі - Хмілевській І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_2 . Після смерті баби відкрилася спадщина, що складається з цілого житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Його дід - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
26 листопада 1982 року ОСОБА_3 залишив заповіт, яким заповів свою 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , своєму синові - ОСОБА_4 . Позивача батько - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не прийняв спадщину після діда, оскільки не подав заяву про прийняття спадщини за заповітом. Тому, 1/2 частка майна діда увійшла до складу майна баби, а тому з даних підстав ОСОБА_2 вважається власником цілого будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивача мати - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та його брат - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
30 березня 1999 року на випадок своєї смерті спадкодавець ОСОБА_2 залишила заповіт яким належну їй частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла - ОСОБА_7 ..
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7 та не прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 була його мати - ОСОБА_8 , яка не оформила спадщину після його смерті та померла.
У зв`язку із вищевикладеним, просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, за правом представлення, після смерті баби - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.07.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 07.08.2026 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подано до суду заяви про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Ківерцівської міської ради Луцького району Волинської області у судове засідання не з`явився, подано до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, щодо вирішення справи поклалась на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 29 вересня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ківерцівського районного управління юстиції (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається з цілого житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Належність житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , стверджується довідкою КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради №1704/01-04 від 03.04.2025 (а.с.15).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07.03.2025 (а.с.25).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Ківерцівської міської ради народних депутатів Ківерцівського району Волинської області №218 від 18.09.1981 «Про розгляд заяви тов. ОСОБА_3 » задоволено клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на передачу його сину - ОСОБА_4 , 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29).
26 листопада 1982 року ОСОБА_3 залишив заповіт, реєстраційний номер 1136, яким заповів свою 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , своєму синові - ОСОБА_4 (а.с.30-31).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05.01.1993 (а.с.23).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 02.12.1985 (а.с.22).
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 02.01.2009 (а.с.32).
Факт родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що вони є рідними батьками для ОСОБА_4 , який в свою чергу є батьком ОСОБА_1 , а спадкодавець, ОСОБА_2 , є бабою ОСОБА_1 по лінії батька, підтверджується наступними доказами:
- паспортом громадянина України серії НОМЕР_6 від 24.11.1997 (а.с.10-11);
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 24.09.1981 (а.с.20);
- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 від 17.05.1975 (а.с.21);
- рішенням виконавчого комітету Ківерцівської міської ради народних депутатів Ківерцівського району Волинської області №218 від 18.09.1981 року «Про розгляд заяви тов. ОСОБА_3 » (а.с.29);
- заповітом від 26 листопада 1982 року реєстраційний номер 1136 (а.с.30-31);
- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 02.12.1985 (а.с.22);
- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05.01.1993 (а.с.23);
- свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_9 від 17.02.1950 (а.с.24);
- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого повторно 07.03.2025 (а.с.25);
- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.09.2001 (а.с.14).
30 березня 1999 року на випадок своєї смерті спадкодавець ОСОБА_2 залишила заповіт яким належну їй частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла - ОСОБА_7 (а.с.33).
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 від 15.04.2014 (а.с.34).
Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Статтею 551 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Це право померлого спадкоємця може бути здійснене його спадкоємцями на загальних підставах протягом строку, що залишився для прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
ОСОБА_7 не прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом та помер, що стверджується відсутністю заведеної нотаріусом спадкової справи протягом шести місяців після відкриття спадщини.
Таким чином, спадкова трансмісія за заповітом від ОСОБА_7 не діє, що узгоджується зі ст.ст. 548, 549, 551 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) та як із чинними законодавством, а саме ст. 1276 ЦК України.
У спадкодавця ОСОБА_2 пережилого подружжя немає та інші спадкоємці відсутні.
З 01 січня 2004 року в Україні набув чинності Цивільний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року.
Однак, відповідно до п. 4 та п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, норми цього кодексу застосовуються до правовідносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року.
Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 1 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах по спадкування» роз`яснив, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс Української РСР, якщо строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року.
Отже, на момент відкриття спадщини (29.09.2001р.) діяли норми Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, оскільки часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, тому при вирішенні даного позову слід застосовувати норми даного Кодексу.
Статтею 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визначено, що спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
В силу ст. 529 ЦК України, (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до положень ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 є онуком спадкодавця ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, що відкрилася з дня смерті останньої шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Був зареєстрований і проживав у спадковому будинку на момент смерті баби, що є фактичним вступом у володіння спадковим майном відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, що стверджується довідками про зареєстроване місце проживання №433, №434 від 02.04.2025 та №670 від 23.05.2025, паспортом громадянина України серії НОМЕР_6 від 24.11.1997 року та витягом з реєстру територіальної громади №2025/004327249 від 02.04.2025 (а.с.10-11,13,26-28).
Згідно зі ст. 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.
Відповідно до чинного законодавства спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом прийняв спадщину після смерті баби, ОСОБА_2 та звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом за правом представлення до Ківерцівської державної нотаріальної контори Львівського міжрегіонального управління юстиції. Державний нотаріус Єрмолай Лариса Василівна відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на цілий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю необхідних для реєстрації правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця та відсутності документального підтвердження родинних відносинах, про що нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №339/02-31 від 16.06.2026 (а.с.35-36).
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця, які необхідні для реєстрації права власності у позивача відсутні.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів. Під час встановлення фактичних обставин справи, суд виходить з фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Наявність факту родинного зв`язку з спадкодавцем є підставою позову за вищевикладеними обставинами, які підтверджують моє право на спадщину.
Разом з тим, суд встановив факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 приходиться ОСОБА_1 бабою по лінії батька.
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, за правом представлення, після смерті баби - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 527, 529, 549 ЦК України (в ред. 1963 року), ст. ст. 182, 328, 368, 370, 392, 1217, 1222, 1223, 1225, 1258, 1262, 1268, 1269 ЦК України суд,
у х в а л и в :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, за правом представлення, після смерті баби - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 виданий 24.11.1997 року Ківерцівським РВ УМВС України у Волинській області, АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 .
Відповідач: Ківерцівська міська рада Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ: 26516861, адреса: м. Ківерці, вул. Шевченка, 14, Луцького району Волинської області.
Суддя
Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич