Судові рішення

Рішення № 140639505 у справі № 159/5991/26 від 14.10.2026

Рішення від 14.10.2026 у цивільній справі № 159/5991/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області, суддя Денисюк Т. В.

Справа№ 159/5991/26
СудКовельський міськрайонний суд Волинської області
СуддяДенисюк Т. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення14.10.2026
Надійшло до реєстру16.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140639505

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 159/5991/26

Провадження № 2/159/3310/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

у с т а н о в и в :

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 08.07.2017, проте звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Відповідач проживає окремо від сім`ї, ухиляється від обов`язку щодо утримання сина, матеріально не допомагає, участі у вихованні не бере. З метою захисту інтересів неповнолітнього сина просила ухвалити рішення про стягнення з відповідача аліментів у заявленому розмірі.

Суд відкрив провадження у справі 18.09.2026, на підставі пункту 3 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання на 13.10.2026.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, додатково вказала, що з 2022 року вони з відповідачем проживають окремо, відповідач не працює, не відвідує сина та не надає матеріальної допомоги на його утримання. Син має певні захворювання, що потребують спеціального харчування, навчається у першому класі та відвідує гуртки. Позивач самостійно не взмозі забезпечити сину необхідний рівень життя.

Належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився (рекомендоване повідомлення № R067285863632), правом подати відзив на позов не скористався.

Керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, заслухав доводи позивача, вивчив матеріали справи і перейшов до стадії ухвалення рішення. Датою проголошення рішення є 14.10.2026.

Суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За матеріалами справи сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.07.2017 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане повторно 20.08.2026).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14.04.2020, сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач не заперечив факт окремого проживання та проживання дитини з позивачкою.

Згідно з вимогами статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 СК батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема по сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними. Однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом.

Суд встановив, що сторони проживають окремо, малолітня дитина проживає разом з матір`ю, відтак, відповідач не позбавлений обов`язку утримувати свою дитину.

Сторони в добровільному порядку не домовились про участь батька в утриманні неповнолітньої дитини, тому вимога про стягнення аліментів є підставною.

Визначаючи суму аліментів, належну до виплати, суд керується таким.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (статті 181, 184 СК).

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статті 182 СК, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01.01.2026 становить 2817 гривні, від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Рекомендований розмір аліментів є орієнтиром для учасників суспільних відносин. Конкретний розмір визначається судом на підставі досліджених доказів.

Розмір аліментів суд визначає з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

При визначенні розміру аліментів суд, враховує матеріальний стан сторін, вік та потреби дитини, стан її здоров`я, реалії сьогодення, вартість продуктів харчування, послуг, ліків, одягу для дитини.

Всупереч вимог статті 81 ЦПК України відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що він позбавлений можливості надавати допомогу на утримання неповнолітнього сина.

Враховуючи вік дитини його стан здоров`я, вартість продуктів харчування, послуг, ліків, одягу, засобів і заходів для розвитку дитини, які є об`єктивно необхідними для забезпечення гарантованих потреб дитини, суд вважає, що розмір аліментів на рівні 4000 гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, не призведе до невиправданого збагачення позивача, а є реальною потребою сьогодення.

Визначений розмір аліментів не є надмірним, а є об`єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження існування обставин для визначення аліментів в меншому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти призначаються від дня пред`явлення позову, а саме з 15.09.2026.

В силу пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 гривень, від сплати якого позивач звільнена на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 12, 76-81,258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 430 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 7,18, 181,182,184,191 Сімейного кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.09.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору (Отримувач коштів: ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: [рахунок приховано]; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складене 14.10.2026.

Головуючий Т. В. ДЕНИСЮК

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
18.09.2026 Ухвала № 139928591 Ковельський міськрайонний суд Волинської області