Справа № 161/11099/26
Провадження № 2-др/161/124/26
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Олексюка А.В.
при секретарі - Опальчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача - адвокатки Цокало-Зливко Тетяни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
25.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвокатки Цокало-Зливко Тетяни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
У вказаній заяві представниця відповідача зазначає, що при ухваленні рішення суду від 08.09.2026 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області не було вирішено питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача. У зв`язку з тим, що в задоволенні частини позовних вимог було відмовлено, представник відповідача просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5 896,80 грн.
28.09.2026 року через систему «Електронний суд» від представниці позивача Кукси Карини Олександрівни надійшло заперечення, у яких вона просить повністю відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки заявлені представником відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 896,80 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи і часом, витраченим адвокатом, а підготовка відзиву не вимагала значного обсягу юридичної чи технічної роботи, відтак довільно встановлена вартість послуг суперечить принципу розумної необхідності та розподілу судових витрат
Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття сторін не перешкоджає розгляду заяви.
Розгляд заяви здійснювався у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів згідно ст. 247 ЦПК України без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи та заяву про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 416564905 від 19.12.2024 року в загальному розмірі 32 917 гривень 40 копійок. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Крім того, цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 918 гривень 04 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 413 гривень 72 копійки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
З огляду на викладене суд відзначає, що ЦПК передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов`язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 19.02.2020 року (справа № 755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19).
Згідно з п. п. 3-6ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим(п. 268).
Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 року в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обгрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
На підтвердження надання правничої допомоги адвокаткою Цокало-Зливко Т.М. було надано: копію договору №1586 про надання правничої допомоги від 02.08.2026 р., копію квитанції №1586 від 02.08.2026 р. про сплату гонорару адвокату Цокало-Зливко Т.М. в розмірі 9000 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) від 05.08.2026 р.
Суд дослідивши заперечення представниці позивача Кукси К.О. зазначає, що договірна свобода сторін щодо визначення вартості послуг адвоката не є абсолютною та безумовною. Водночас сторона відповідача документально підтвердила понесені витрати, а заявлена сума у 5 896,80 грн була розрахована представником відповідача пропорційно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено.
Оскільки представник відповідача здійснив належне представництво інтересів клієнта та підготував обґрунтований відзив, суд приходить до висновку, що дані витрати є обґрунтованими, документально доведеними та безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.
За таких обставин, керуючись принципами диспозитивності, змагальності та пропорційності розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника відповідача та стягнути з ТОВ «Юніт Капітал» на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у повному заявленому розмірі - 5 896,80 грн.
Керуючись ст.ст.133,137,141,142,270 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представниці відповідача адвокатки Цокало-Зливко Т.М. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 896 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163, рахунок: НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ АТ «Універсал Банк» 21133352 , МФО: 322001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк