Справа № 167/1133/26
Номер провадження 2/167/976/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
15 жовтня 2026 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В :
Стислий виклад позицій учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») в особі директора Сердійчук Я. Я. звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається на те, що 29 січня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФІН" (далі - ТОВ «ЕКО ФІН») та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту https://cashtancredit.com.ua, який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем ТОВ «ЕКО ФІН», в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 58494476 (далі - Договір, Кредитний договір), відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 3000 грн, строк користування кредитними коштами 365 днів, з 29 січня 2025 року по 28 січня 2026 року включно та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Зазначає, що проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять 0,01 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 0,1 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Вказує, що 06 серпня 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір № 06-08/26, відповідно до умов якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 58494476.
Зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 заборгованість за Договором не погашається, відсотки за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 13290 грн, з яких: 3000 грн - тіло кредиту та 10290 грн - відсотки.
Ураховуючи вищенаведене просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 58494476 від 29 січня 2025 року в розмірі 13290 грн та судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та 9000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не подала.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялася шляхом оприлюднення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не подавала.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 03 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 24 вересня 2026 року розгляд справи відкладено.
Судом завчасно судова повістка направлялась відповідачу на зареєстровану в установленому законом порядку адресу місця проживання відповідача, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18)
Поруч з цим, судом розміщувалося на офіційному вебсайті судової влади України оголошення про виклик відповідача в судове засідання на 13 год 00 хв 15 жовтня 2026 року.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначені судові засідання з викликом сторін, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, причини неявки в судове засідання не повідомила, а тому суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом установлено, що 29 січня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту https://cashtancredit.com.ua, який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем ТОВ «ЕКО ФІН», в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 58494476.
Кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 3000 грн (п. 2.2. Договору).
Строк користування кредитними коштами складає 365 днів, який починається з 29 січня 2025 року та закінчується 28 січня 2026 року (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п. 2.3. Договору).
Відповідно до п. 2.4. Договору дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 11 лютого 2025 року (рекомендована дата платежу).
Згідно з п. 2.5. Договору поточний період складає 351 день, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду і закінчується 28 січня 2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).
Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3,65% відсотків річних (денна процентна ставка 0,01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду (п. 2.6. Договору).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки (п. 2.7. Договору).
Відповідно до п. 3.3.1 Договору позичальник має право неодноразово ініціювати продовження (поновлення) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитом та/або збільшення строку кредитування або строку виплати кредиту за Договором, на умовах наведених нижче. Пролонгація можлива лише шляхом укладення сторонами відповідного Додаткового договору у спосіб, визначений цим Договором. Ініціювання позичальником пролонгації відбувається без змін умов попередньо укладеного Договору в бік погіршення для позичальника.
Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 58494476 від 29 січня 2025 року підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Y2NiZiBi.
Додатком № 1 до цього Договору передбачено графік розрахунків (платежів), який також містить ті ж самі анкетні дані та електронний підпис одноразовим ідентифікатором Y2NiZiBi.
19 лютого 2025 року ОСОБА_1 подано заяву про пролонгацію (про продовження або про поновлення дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами) в якій у зв`язку із виникненням у неї тимчасових фінансових труднощів просить відповідно до умов Договору пролонгувати (продовжити або поновити дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами) з 20 лютого 2025 року до 05 березня 2025 року включно.
В подальшому 19 лютого 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір про пролонгацію № 1/58494476 до Договору про споживчий кредит/Кредитний договір № 58494476 від 29 січня 2025 року відповідно до умов якого сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 05 березня 2025 року.
У зв`язку з продовженням (поновленням) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами сторони погодили внести зміни в пункти 2.4., 2.5. та 2.8. Договору, виклавши їх в наступній редакції:
«2.4. Дисконтний (пільговий) період складає 36 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 05 березня 2025 року (рекомендована дата платежу).».
«2.5. Поточний період складає 329 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 28 січня 2026 року (дата остаточного погашення заборгованості).».
«2.8.Позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 05 березня 2025 року (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 28 січня 2026 року (останнього дня строку кредитування).».
У паспорті споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Y2NiZiBi, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти.
Зі змісту заяви-анкети клієнта фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС ТОВ «ЕКО ФІН») слідує, що ОСОБА_1 зазначено адресу її місця проживання та реєстрації, паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, що є підтвердженням здійсненої нею процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно квитанції № 43814-86656-22633 від 29 січня 2025 року відповідачу ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_1 згідно Кредитного договору № 58494476 від 29 січня 2025 року перераховано грошові кошти в розмірі 3000 грн.
Згідно виписки за кредитом перед ТОВ «ЕКО ФІН» станом на 06 серпня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 58494476 від 29 січня 2025 року становить 15367,76 грн, з яких: 3000 грн - тіло кредиту, 10290 грн - відсотки та 2077,76 грн - пеня.
06 серпня 2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір № 06-08/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги.
Відповідно до п. 2.1 Договір № 06-08/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договором позики/договором про споживчий кредит/кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно копії реєстру боржників до Договору № 06-08/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06 серпня 2026 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 15367,76 грн, з яких: 3000 грн - тіло кредиту, 10290 грн - відсотки та 2077,76 грн - пеня.
Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 58494476 від 29 січня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 заявлена до стягнення становить 13290 грн, з яких: 3000 грн - тіло кредиту та 10290 грн - відсотки.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань за Договором про споживчий кредит/Кредитний договір № 58494476 від 29 січня 2025 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону в разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону, або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з ч. 3 ст. 12 , ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 29 січня 2029 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 58494476, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора: Y2NiZiBi, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 3000 грн, який вона зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах (строк кредитування - 365 днів, проценти протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3,65% відсотків річних (денна процентна ставка 0,01 % за один день), проценти протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (денна процентна ставка - 1 % за один день)).
Позивачем доведено, що ОСОБА_1 було видано кредитні кошти у розмірі 3000 грн шляхом перерахування на її платіжну картку № НОМЕР_1 .
19 лютого 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір про пролонгацію № 1 /58494476 до Договору про споживчий кредит/Кредитний договір № 58494476 від 29 січня 2025 року відповідно до умов якого сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 05 березня 2025 року.
Первісний кредитор ТОВ «ЕКО ФІН» відступило своє право грошової вимоги до позивача, згідно Договору № 06-08/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 06 серпня 2026 року.
А відтак, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним нею Договором про споживчий кредит/Кредитний договір № 58494476 від 29 січня 2025 року.
Враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів (частини коштів) ні на рахунки ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ні на рахунки попереднього кредитора не надала, а відтак, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про споживчий кредит/Кредитний договір № 58494476 від 29 січня 2025 року в розмірі 13290 грн.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2662,40 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи:
- Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»;
- заявку про надання юридичної допомоги № 72 від 07 серпня 2026 згідно якої адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» надало ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» правничу допомогу по цивільній справі за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартістю 9000 грн (надання усної консультації з вивченням документів 2 год - 3000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 год - 6000 грн);
- витяг з Акту № 41 про надання юридичної допомоги від 18 серпня 2026 року.
При визначенні співмірності витрат на правничу допомогу суд вважає за необхідне ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяви позивача по суті справи, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні, будь-яких додаткових клопотань чи пояснень не подавав. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 9000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Зазначене викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Ураховуючи вищенаведене, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на корить ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесених у даній справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за Договором проспоживчий кредит/Кредитний договір № 58494476 від 29 січня 2025 року в розмірі 13290 (тринадцять тисяч двісті дев`яносто) гривень, з яких: 3000 (три тисячі) гривень - тіло кредиту та 10290 (десять тисяч двісті дев`яносто) гривень - відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного заочного рішення 15 жовтня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371.
Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна, адреса: вул.Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай