Справа №: 295/18854/25
Провадження № 2/272/688/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Карповця В.В.,
секретаря судового засідання Степанчук Т.В.
розглянувши у заочному порядку за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), суд
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся із позовом до відповідача про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) у розмірі 1000,00 грн та судові витрати.
В обґрунтування цих вимог зазначила, що 12.07.2025 року на банківську карту № НОМЕР_1 позивачем за номером телефону НОМЕР_2 було помилково надіслано 1000 (одна тисяча) грн. (квитанція № МР0А-9К51-7ЕС9-822Р від 12.07.2025). Ця помилка сталася, оскільки позивач вважав, що зазначений номер телефону продовжує належати його доньці ОСОБА_3 . З`ясувавши у дочки, що грошей вона не отримала, а вказаним номером телефону вже давно не користується, позивач звернувся до абонента названого номеру з СМС повідомленням, в якому просив повернути помилково перераховані 1000 грн. На жаль, помилково перерахованої суми грошей від власника банківської карти № НОМЕР_1 (і абонента номера телефону НОМЕР_2 ) позивач не отримав, тому звернувся на гарячу лінію Монобанку, намагаючись врегулювати питання повернення йому зазначеної суми за допомогою співробітників банку або отримати інформацію про особу власника банківської карти № НОМЕР_1 . На це позивач отримав відмову та роз`яснення, що в разі помилковості перерахування коштів він повинен самостійно, в судовому порядку, вирішувати цю ситуацію. Позивач був змушений звернутись за правовою допомогою до адвоката, який надіслав до Універсал банку адвокатський запит щодо приналежності банківської карти № НОМЕР_1 певній особі. Універсал Банк відповів на згаданий адвокатський запит відмовою, що і змусило позивача в особі свого представника звернутися 03.11.2025 року до Подільського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформації про власника банківського рахунку до якого емітовано банківську картку № НОМЕР_1 . 10.11.2025 року Подільський районний суд м. Києва своєю ухвалою задовольнив згадану заяву, зобов`язавши Універсал банк до10.12.2025 року надати запитану інформацію.
Відповідач не повернув борг, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Враховуючи вище зазначене представник позивача просить даний позов задовольнити.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю просять даний позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзиву з доказами, які підтверджують заперечення проти позову, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Як вбачається зі змісту, наявної у справі копії квитанції №МР0А-9К51-7ЕС9-922Р від 12.07.2025 на карту № НОМЕР_1 , було зараховано кошти в розмірі 1000,00 грн., відправник ОСОБА_1 .
З урахуванням цього, відповідач набув грошові кошти у розмірі 1000,00 грн. без достатньої правової підстави.
Відповідно до адвокатського запиту про належність банківської карти № НОМЕР_1 певній особі, Універсал Банк відповів відмовою (а.с.10,12)
10.11.2025 року Подільський районний суд м. Києва своєю ухвалою зобов`язав Універсал банк до 10.12.2025 року надати інформацію про власника банківського рахунку, до якого емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , який відкритий в «Монобанк», а саме: прізвище, ім`я, по батькові, номер проживання, включаючи індекс; відомі номери засобів зв`язку та пошти; номер рахунку, на який 12.07.2025 за квитанцією № МР0А-9К51-7ЕС9-822Р від 12.07.2025 були перераховані грошові кошти у сумі 1000,00 грн.; банківську виписку по вказаному рахунку в частині, що стосується здійсненого ОСОБА_1 переказу грошових коштів з рахунку НОМЕР_3 у сумі 1000,00 грн (а.с.19,20).
Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» розглянуто ухвалу від 10 листопада 2025 року по справі № 758/17925/25 повідомляє, що на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.14).
25.12.2025 року в Електронний суд представника ОСОБА_1 - адвоката Дєєва М.В. надійшла відповідь Універсал банку з наданням запитаної інформації, тому ця позовна заява подається з пропуском строків, передбачених ч. 5 ст. 116 ЦПК України, проте пропуск цього строку стався не з вини позивача, тому просимо суд визнати причину пропуску зазначеного строку поважною.
Належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.
Частиною другою статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші, на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів.
Саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, та від 09 жовтня 2019 року у справі № 607/19461/15-ц.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути безпідставно набуті кошти у розмірі 1000,00 грн.
Відповідно до ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ч.1, ч.2 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., суд вважає, що повноваження представника позивача у справі підтверджені належними документами: договором про надання правничої допомоги, переліком видів правничої допомоги та розміром гонорару за її надання правничої допомоги, актом наданої правничої допомоги, однак виходячи з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складністю справи, яка є малозначною, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу з 6000,00 грн. до 500,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу в розмірі 1211,20 грн. та за заяву про забезпечення позову в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 15, 16, 536, 1212, 1214 ЦК України, ст. ст. 12, 80, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) безпідставно набуті кошти у розмірі 1000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу в розмірі 1211,20 грн, за заяву про забезпечення позову в розмірі 605,60 грн та 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В. В. Карповець