Справа 279/3045/26
Номер провадження 2/279/2267/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2026 р. м. Коростень
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Пацко О.О., за участю секретаря судового засідання Стужук С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будальянс Груп" про стягнення нарахованої але невиплаченої заробітної плати при звільненні,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою до ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс Груп» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з відповідача на його користь в сумі 96530,21 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він з 15.07.2022 року по 15.12.2024 року працював в ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс Груп» на посаді майстра будівельних та монтажних робіт. Наказом №258/к/тр від 13.12.2024 року його було звільнено , однак в день звільнення не було виплачено всі належні суми передбачені на день звільнення. Заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 01.10.2024по 15.12.2024 складає 96530,21гривень, що підтверджується довідками форми ОК-5, виданими за запитом Пенсійним фондом України.
06.04.2026 року представником позивача надіслано запит на адресу відповідача щодо отримання довідки про заборгованість із заробітної плати позивача та належним чином завіреного наказу про прийом на роботу позивача, однак станом на день подання позовної заяви до суду такі документи відповідачем не отримані.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.115, 116 Кодексу законів про працю України, ст.24 Закону України «Про оплату праці», просив стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 96530,21 гривень.
Справу3 розглянуто в порядку спрощенного позовного провадження без виклику сторін. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до наступного виновку.
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 був прийнятий на роботу 15.07.2022 року в ТОВ «Будівельна компанія «Будальянс Груп» на посаду майстра будівельних та монтажних робіт. 15.12.2024 ОСОБА_1 був звільнений з посади майстра будівельних та монтажних робіт за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України, наказ №258/к/тр від 13.12.2024 року
Відповідно до двідкок форми ОК-5 Пенсійного фонду України, сформованих засобами автоматичних систем станом на 04.04.2026 року, була нарахована заробітна плата за жовтень 2024 в розмірі 19861,63 грн., за листопад 2024 року в розмірі 16244,61 грн., за грудень 2024 року в розмірі 65549,68 грн., із вказаних нарахувань було здійснено сплату страхових внесків.
Станом на день розгляду справи у суду відсутні дані на підтвердження проведення повного розрахунку відповідача з позивачем, зокрема щодо виплати заробітної плати на суму 69530,21 гривень.
Відповідно до ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Верховний Суд у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 754/3434/19 дійшов висновку, що аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Оскільки, в день звільнення позивача розрахунок з ним здійснений не був, відповідач з дати звільнення позивача і на даний час не здійснив позивачу виплату нарахованої заробітної плати, не погасив наявної перед позивачем заборгованості, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні за період з 01.10.2024 по 15.12.2024 року в розмірі 96530,21 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
За приписами п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової (правничої) допомоги від 04.04.2026 року, додаток 1 (опис наданих послуг) до договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.04.2026 року, квитанція до прибуткового касового ордера №07.05 від 07.05.2026 року на суму 5000 грн., посвідчення адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги.
Отже, розмір вказаних витрат є документально підтвердженим та доведеним, підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 280, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену при звільненні заробітну плату, в розмірі 96530 (дев`яносто шість тисяч п`ятсот тридцять) гривень 21 копійка та 5000 (п`ять тисячі) гривень судових витрат за надання професійної правничої допомоги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" на користь держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору .
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О.Пацко