Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2123/26
Провадження № 2/935/1554/26
У Х В А Л А
14 жовтня 2026 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з об`єкта спільної часткової власності та припинити право спільної часткової власності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся Коростишівського районного суду Житомирської області позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з об`єкта спільної часткової власності та припинити право спільної часткової власності.
Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року позовну заяву залишено без рух, позивачу надано строк на усунення недоліків терміном п`ять днів.
Копію ухвали направлено заявнику для усунення недоліків за адресою місця проживання, вказаною у заяві. Вказану ухвалу суду заявник отримав особисто 25.08.2026, про що розписався у повідомленні про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов наступного висновку.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа "Олександр Шевченко проти України", справа "Трух проти України").
Заявник є ініціатором судового розгляду та інтерес в належному розгляді його заяви має стимулювати його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Судом направлено заявнику на адресу місця проживання, зазначену у заяві, ухвалу про залишення заяви без руху, яку останній отримав 25.08.2026.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом із бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зважаючи на викладене та враховуючи що вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху не виконані, недоліки заяви не усунені, тому за вказаних обставин заяву необхідно вважати неподаною та повернути заявнику.
За змістом ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 131, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з об`єкта спільної часткової власності та припинити право спільної часткової власності повернути позивачу.
Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.В. Щербаченко