Справа № 357/9182/26
Провадження № 2-адр/357/11/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду№1 в місті Біла Церква Київської області заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №357/9182/26 за позовом за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Рух справи. Позиції сторін.
22.07.2026 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі було задоволено. Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП № БЦ-4724 від 11.11.2025 року було скасовано. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП - закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
28.07.2026 року до суду за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача в інтересах останнього подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 гривень.
04.08.2026 року до суду засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких останній просив суд відмовити у заяви відмовити у повному обсязі. У випадку задоволення судом указаної заяви просив зменшити розмір відповідних витрат до 3000,00 гривень. Зазначив, що заявлена до відшкодування сума не відповідає критерію складності справи. Також адвокатом не обґрунтовано необхідність та обсяг окремих робіт, а факт оплати не підтверджено окремим розрахунковим документом.
14.08.2026 року до суду за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на заперечення представника відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення. У відповіді представник позивача зазначає, що Відповідачем не наведено конкретного обґрунтування, яка саме послуга, в якому обсязі та з яких саме причин є неспівмірною. Саме лише суб`єктивне твердження про те, що справа є «нескладною», не може бути достатньою підставою для зменшення документально підтверджених витрат Позивача. При цьому Відповідачем не спростовано: факт укладення договору про надання правничої допомоги; факт надання адвокатом правничої допомоги; перелік виконаних адвокатом робіт; обсяг наданих послуг; погоджену сторонами вартість правничої допомоги; фактичний зв`язок наданої правничої допомоги з розглядом цієї адміністративної справи. Отже, заперечення Відповідача фактично зводяться лише до незгоди з розміром гонорару, погодженого Позивачем та його адвокатом. Враховуючи викладене, заперечення Відповідача не містять належного та достатнього обґрунтування неспівмірності витрат Позивача на професійну правничу допомогу, а тому не можуть бути підставою для відмови у їх відшкодуванні чи зменшення заявленої суми.
Явка сторін.
У судові засідання сторони/їхні представники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Беручи до уваги строк розгляду справ відповідної категорії, встановлений ст. 258 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності сторін/їхніх представників.
Норми процесуального та матеріального права України, якими керується суд. Релевантні правові висновки Верховного Суду та рішення ЄСПЛ.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, у тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1, ч.7 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 1 ст.247 КАС України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у ст.252 КАС України, відповідно до п.3 ч.1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Разом з цим, за приписами п.4 ч.1 ст. 1 за п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону №076-VI).
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 27.06.2021 року у справі №922/2495/20, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Правова позиція про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має право з власної ініціативи не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, міститься в постанові Верховного Суду від 12.01.2023 року у справі №908/2702/21.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 01.02.2023 року по справі №160/19098/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавенте проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у даній справі.
У матеріалах справи наявні наступні документи на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу: Договір про надання правничої допомоги № 08/04/26-1 від 08.04.2026 року, виконаних робіт № 1 до Договору про надання правничої допомоги №08/04/26-1 від 08.04.2026 року.
Згідно з пунктом 1.2. Додатку № 1 до Договору № 08/04/26-1 про надання правничої допомоги від 08 квітня 2026 року, Сторони підтверджують, що Клієнт сплатив кошти в розмірі 15000,00 гривень за послуги, передбачені Договором № 08/04/26-1 про надання правничої допомоги від 08.04.2026, а Адвокат отримав кошти в розмірі 15000,00 гривень.
На виконання умов Договору Адвокатом надано правничу допомогу, що включає:
1. Проведення первинної правової консультації, аналіз постанови ТЦК, визначення правової позиції та стратегії захисту Клієнта.
2. Підготовка, оформлення та направлення адвокатських запитів до ІНФОРМАЦІЯ_3 та Білоцерківського відділу державної виконавчої служби, аналіз отриманих відповідей та документів, використання отриманої інформації для формування доказової бази у справі.
3. Підготовка адміністративного позову, що включала: детальний аналіз матеріалів справи та наданих Клієнтом документів; аналіз положень Конституції України, КАС України, КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», постанов Кабінету Міністрів України №1487 та №560; дослідження актуальної судової практики Верховного Суду щодо спорів про скасування постанов ТЦК; формування правової позиції; підготовку адміністративного позову із викладенням фактичних обставин, правового обґрунтування, аналізом доказів та формуванням позовних вимог; підготовку додатків, засвідчення копій документів, формування пакета документів та подання позову до суду через систему «Електронний суд».
4. Підготовка та подання заяви про забезпечення адміністративного позову щодо зупинення примусового виконання постанови у виконавчому провадженні № 79983639.
5. Аналіз відзиву відповідача та підготовка відповіді на відзив, що включала: дослідження доводів та доказів, поданих ІНФОРМАЦІЯ_4 ; перевірку їх відповідності вимогам законодавства; аналіз норм матеріального та процесуального права і судової практики; підготовку мотивованої відповіді на відзив із детальним спростуванням заперечень відповідача, наведенням додаткових правових аргументів щодо відсутності належних доказів вручення повістки, недоведеності складу адміністративного правопорушення, порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності та порушення права Клієнта на захист; оформлення та подання відповіді через систему «Електронний суд».
Указане підтверджується Актом виконаних робіт № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 08/04/26-1 від 08.04.2026 року.
Разом з цим суд бере до уваги той факт, що у справах даної категорії існує усталена судова практика, а також те, що у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та інших судів наявна велика кількість аналогічних спорів та ухвалених рішень. А тому можна стверджувати, що дана справа не є унікальною та складною.
Також судом враховано, що дану справу розглянуто за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, тобто без присутності представника позивача у судових засіданнях.
Таким чином, з урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру таких витрат та стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.
Резолютивна частина.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 241-243, 252 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №357/9182/26 за позовом за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по адміністративній справі №357/9182/26.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Додаткове рішення складене 15.10.2026 року.
Суддя В. П. Цукуров