Справа № 371/221/26 Провадження № 2/358/1018/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Буравової К.І.,
за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
УСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача
17.02.2026 до Миронівського районного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» звернулася адвокат Корочанська В.О. - представник позивачки ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ), із позовом до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), у якій просить розірвати шлюб, укладений між нею ОСОБА_1 та відповідачем 09.11.2024, та зареєстрований Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 156. Після розірвання шлюбу позивачка просить залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.11.2024 між сторонами було зареєстровано шлюб Богуславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 156. Від шлюбу подружжя не мають дітей. Спільне життя між сторонами не склалося: почуття любові, поваги, взаєморозуміння та підтримки зникли. Позивачка та відповідач проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Таким чином, шлюб фактично існує лише формально і його подальше збереження є неможливим.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. від 25.05.2026, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано на розгляд за підсудністю до Богуславського районного суду Київської області (а.с.23-24).
15.06.2026 цивільна справа надійшла до Богуславського районного суду Київської області (а.с. 26).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.06.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 28).
У відповідності до частини восьмої статті 187 ЦПК України суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до отриманої відповіді № 2899815 від 18.06.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Дата реєстрації: 03.10.2012. Дата зняття з реєстрації: 22.11.2023 (а.с. 29).
18.06.2026 на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддя звернулася до відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 (а.с. 30).
01.07.2026 до суду надійшла відповідь відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області за № 23-23/2418/2026, з якої убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знятий з реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 . Дата зняття: 22.11.2023 (а.с.31).
Ухвалою судді від 06.07.2026 витребувано від Державної міграційної служби України наявну інформацію щодо останнього відомого зареєстрованого на території України місця проживання/перебування, фактичного або повідомленого відповідача ОСОБА_2 (а.с.32-33).
На виконання вимог ухвали суду від 06.07.2026, від Державної міграційної служби України надійшла витребувана інформація. За наявними даними ДМС ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.11.2023 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 35).
Ухвалою судді від 16.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 13 серпня о 15 год 30 хв, яке в подальшому було відкладено востаннє на 13 жовтня 2026 року о 14 год 30 хв (а.с. 36-38, 43).
В судове засідання, призначене на 13.10.2026 позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Корочанська В.О. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
13.10.2026 через канцелярію суду представник позивачки - адвокат Корочанська В.О. подала заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, при цьому не заперечувала, щодо винесення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с.48).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 13.10.2026 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань, чи повідомлень про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Матеріалами справи підтверджується, що суд здійснював повідомлення відповідача у передбачений законом спосіб шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції за адресою його останнього відомого зареєстрованого місця проживання. Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 53,56).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника; аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 та від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який здійснює комунікацію з учасником справи через повідомлені ним засоби зв`язку, діє правомірно та добросовісно, а тому застосовується презумпція обізнаності особи про направлені їй судові повідомлення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді не скористалася.
Згідно з частиною другою статті 43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової конституційного принципу верховенства права, це зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову та вживати заходів для реалізації свого права на захист. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та фактичне самоусунення від участі у справі.
Суд бере до уваги, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду, що стосуються безпосередньо його прав та обов`язків, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі надані внутрішнім законодавством засоби для прискорення процедури слухання. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), відповідно до якої пасивна поведінка сторони у процесі, зокрема відсутність зацікавленості у перебігу справи, не може розцінюватися як підстава для покладення на суд обов`язку відкладати розгляд справи або створювати умови для штучного затягування судового процесу.
Отже, відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а їх невиконання не може перешкоджати суду у здійсненні правосуддя та забезпеченні розгляду справи у розумний строк.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він має право, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. При цьому відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов`язком, і застосовується лише у разі неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні без участі сторін за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Крім того, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 128 та частини десятої статті 187 ЦПК України, відповідача було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення про виклик до Богуславського районного суду Київської області на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 50).
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді не скористався.
Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в шлюбі, зареєстрованому 09 листопада 2024 року Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 156, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 09.11.2024 Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Після укладення шлюбу прізвище дружини зазначено - « ОСОБА_3 » (а.с.6).
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
За приписами статті 3 Сімейного кодексу України (далі СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.
Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає вимогам статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушуванням її до шлюбу та збереження шлюбних відносин, що не допускається відповідно до частини першої статті 24, частини четвертої статті 56 СК України та порушує принцип добровільності шлюбу.
На підставі частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 СК України.
Згідно статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини третьої статті 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
За нормою статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам дитини, що мають істотне значення.
Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надав, клопотань про надання строку на примирення не заявляв.
З урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі № 605/434/18, якій кореспондує п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
V. Висновки суду.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі склалися такі стосунки, які призвели до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім`ї. Позивачка не бажає зберегти сім`ю, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту, шлюб існує формально.
Суд вважає, що оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в задоволенні такої вимоги буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази та виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що шлюб, укладений між сторонами підлягає розірванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 необхідно залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно частини першої статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
VІ. Щодо розподілу судових витрат.
Оскільки позивачка у позовній заяві не заявляла вимоги про стягнення на її користь судових витрат, суд, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про їх розподіл.
Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 листопада 2024 року Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 156.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте Богуславським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bg.ko.court.gov.ua/sud1004/
Заочне рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Інформація про учасників справи:
Позивачка:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя К. І. Буравова