Провадження №2/359/62/2026
Справа №359/8678/21
РІШЕННЯ
Іменем України
28 вересня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
В вересні 2021 року ТОВ «Оператор ГТС України» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що на його балансі перебуває магістральний газопровід «Південний Промінь» Ру 5,5 МПа ДУ 500 мм, для якого встановлена охоронна зона шириною по 150 метрів з кожної сторони. В межах охоронної зони газопроводу розташовується будівля, побудована на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:2428, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Зазначене перешкоджає позивачу забезпечувати безпечну експлуатацію газопроводу. Тому ТОВ «Оператор ГТС України» просить суд зобов`язати ОСОБА_1 знести (демонтувати) будівлю, розташовану на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:2428, яка розташовуються в охоронній зоні магістрального газопроводу «Південний Промінь».
2. Ставлення учасників справи до пред`явленого позову.
Представник позивача ОСОБА_3 підтримав пред`явлений позов та наполягав на його задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_4 надав до суду відзив на позовну заяву, яким просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказав на те, що 12 лютого 2013 року ОК «СК «Добробут» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» уклали договір про встановлення обмежень (обтяжень) у використанні земельної ділянки площею 3,4552 га, яка належала на праві власності ОСОБА_5 , зокрема вказаним договором допускається будівництво житлових (садових) будинків і будівель господарчо-побутового призначення на відстані 90 метрів і дальше від магістрального газопроводу. Земельна ділянка площею 0,0185 га з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:2428, яка належить ОСОБА_1 , була утворена в результаті поділу земельної ділянки площею 3,4552 га, яка належала на праві власності ОСОБА_5 . Відтак, умови договору, укладеного 12 лютого 2013 року між ОК «СК «Добробут» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» розповсюджуються на спірну земельну ділянку. Тоді як спірна будівля розташована на відстані 105,3 м від магістрального трубопроводу.
Представник позивача Горбач А.М. надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав на необґрунтованість тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Зважаючи на те, що перелік обмежень у використанні земельної ділянки встановлюється законом, а саме Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», а не договором. Тому можливість будівництва на відстані більше ніж 90 метрів від осі газопроводу є безпідставними.
Представник відповідача Серафимов І.М. у запереченнях на відповідь на відзив наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог та вказав про необзнаність ОСОБА_1 про існування будь-яких охоронних зон та обмежень у використанні земельної ділянки станом на час її придбанням, покладаючись на офіційні відомості з Державного земельного кадастру.
ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився та про своє ставлення до поданого позову та відзиву на позовну заяву не повідомив.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2021 року було відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (т.1 а.с.69-70).
Ухвалами Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2021 року, від 19 січня 2022 року, від 10 травня 2022 року, від 01 липня 2022 року, від 10 серпня 2022 року, від 03 листопада 2022 року, від 20 березня 2024 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т.1 а.с.80-81, 102-103, 121-122, 130-131, 148-149, 195-196, т.2 а.с.54-55).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2022 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Серафимова І.М. про об`єднання цивільних справ в одне провадження (т.1 а.с.136-137).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2022 року було задоволено клопотання представника відповідача Серафимова І.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т.1 а.с.151-152).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2022 року було задоволено клопотання представника відповідача Серафимова І.М. про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено експертам КНДІСЕ, а також зупинено провадження в цивільній справі на час проведення експертизи (т.1 а.с.203-205).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2024 2022 року було поновлено провадження в цивільній справі (т.1 а.с.248).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2024 року було задоволено клопотання представника позивача Мяскова О.Є. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т.2 а.с.27-28).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2024 року до участі в розгляді цивільної справи був залучений ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (т.2 а.с.35-41).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року було направлено судове доручення компетентному органу Королівства Нідерландів за місцем проживання ОСОБА_2 з проханням вручити документи та повідомити про час та місце розгляду цивільної справи. Провадження в цивільній справі було зупинено до надходження відповіді від компетентного органу Королівства Нідерландів (т.2 а.с.93-95).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2025 року було поновлено провадження в цивільній справі (т.2 а.с.134).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.157).
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що на балансі ТОВ «Оператор ГТС України» перебуває магістральний газопровід «Південний Промінь» умовним діаметром 500 міліметрів. Ця обставина підтверджується копією акту приймання-передачі від 01 січня 2020 року та копією відомостей про позивача як балансоутримувача державного майна (т.1 а.с.17-21).
Зі змісту інформації з Державного земельного кадастру (т.1 а.с.28) вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0185 га з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:2428 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка розташована в Київській області, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада.
Листами від 04 грудня 2020 року, 29 грудня 2020 року (т.1 а.с.37,45) начальник Боярського ЛВУМГ повідомляв голову Бориспільської РДА, голову Гнідинської сільської ради, директора департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про будівництво житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:2428 на відстані близько 105-110 метрів від осі газопроводу.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.13 «Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення» розділу ІІ «Землі України» ЗК України, а також Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів».
5. Норми права та судова практика, якими керується суд при вирішенні спору.
За змістом до ч.1, ч.2 та ч.5 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до ч.1 ст.67 ЗК України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.73 ЗК України до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні та надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.
Відповідно до ч.2 ст.65 ЗК України порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.
Відповідно до положення ч.4 ст.111 ЗК України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.
За змістом ч.5 ст.111 ЗК України відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), містобудівній документації, робочому проекті землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» охоронна зона об`єктів магістральних трубопроводів - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об`єктів магістральних газопроводів І класу та прирівняних до них етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів: умовним діаметром до 300 міліметрів - 100 метрів ; від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів; від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів; від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів; від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів; від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно 350 метрів.
Згідно з ч.1, ч.4 ст.22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» власники та користувачі земельних ділянок при здійсненні ними господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів зобов`язані дотримуватись особливого режиму господарської діяльності та обмежень, які поділяються на загальні обмеження, що діють в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів незалежно від зовнішніх зон безпеки, та особливі обмеження, що встановлюються в охоронних зонах об`єктів магістральних трубопроводів залежно від категорії зони безпеки. До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об`єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівля та споруди, господарські будівлі.
Відповідно до пунктів 8, 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року №1747, земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон, не вилучаються у їх власників і користувачів, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами, та в порядку, встановленому Земельним кодексом України. На земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється будувати гаражі та автостоянки, садові та дачно-садові споруди.
У постанові від 15 липня 2021 року у справі №509/3712/16 Верховний Суд вказав, що встановлення охоронних зон вздовж газопроводів та обмежень у використанні власниками таких земель спрямоване на забезпечення належної експлуатації трубопроводів, запобігання їх ушкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому.
Відповідно ч.1, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За змістом ч.1, ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Встановлено, що умовний діаметр магістрального газопроводу «Південний Промінь» становить 500 міліметрів. Тому, в силу положення п.1 ч.2 ст.11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» охоронна зона вказаного газопроводу складає 150 метрів з кожної сторони.
Оцінюючи доводи представника відповідача ОСОБА_4 стосовно необізнаності ОСОБА_1 про наявність обмежень у використанні земельної ділянки та відсутність відповідних обмежень у Державному земельному кадастрі станом на час набуття нею у власність земельної ділянки. Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що обмеження, які встановлені законом, не підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проте, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру. Водночас, сама лише відсутність у Державному земельному кадастрі таких обмежень не свідчить про те, що вони не є чинним.
У зв`язку з цим, у постанові Верховного Суду від 11 січня 2024 року у справі №587/1490/21, відхиляючи доводи відповідача про відсутність у витягах з Державного земельного кадастру відомостей про встановлення охоронних зон чи будь-яких обмежень, зазначено, що газопровід був уведений в експлуатацію задовго до набуття відповідачем земельної ділянки у власність.
Враховуючи подібність ситуації в даному спорі, оскільки магістральний газопровід « ІНФОРМАЦІЯ_1 » був введений в експлуатацію задовго до набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку. Тому обставина щодо відсутності відомостей щодо обмеження використання земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не свідчить про відсутність таких обмежень та не може виправдовувати необізнаність власника земельної ділянки щодо необхідності дотримання відповідних обмежень, які встановлені законом.
Зі змісту топографічного плану №013336-ІВ, складеного інженером-геодезистом Зателепою І.А. (т.1 а.с.25,26) вбачається, що земельна ділянка площею 0,0185 га з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:2428 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, та належить ОСОБА_1 на праві власності, розташована на території Гнідинської сільської ради, повністю перебуває в охоронній зоні магістрального газопроводу «Південний Промінь», будівля, яка розташовується на цій земельній ділянці, на відстані 101,5 метрів від газопроводу.
Крім цього, згідно Витягу з журналу огляду трас магістральних трубопроводів станом на 10 листопада 2020 року під час аеровізуального огляду було виявлено порушення, а саме: будівництво шести будинків в охоронній зоні СТ «Добробут» близько 80 метрів (т.1 а.с.24).
За змістом висновку експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №2139/23-44/2140/2341 від 26 грудня 2023 року (т.1 а.с.234-247) встановлено, що двоповерховий, чотириквартирний житловий будинок на земельній ділянці Гнідинської сільської ради Бориспільського району в Київській області в плані забудови якого розташовується квартира ОСОБА_1 на земельній ділянці площею 0,0185 га з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:2428 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, на час проведення обстеження незакінчений будівництвом. При цьому, відстань від будівлі, що розташована на земельній ділянці площею 0,0185 га з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:2428 з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка розташована в Київській області, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, до магістрального газопроводу становить 105,25 м.
Відтак, спірна будівля, яка являє собою двоповерховий, чотириквартирний житловий будинок, розташована в межах охоронної зони вказаного газопроводу. Тоді як ОСОБА_1 належить лише квартира у вказаному об`єкті незавершеного будівництва.
Пред`являючи вимогу до ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:2428, ТОВ «Оператор ГТС України» не вказав конкретно чи частина будівлі чи ціла будівля підлягають знесенню (демонтажу) та відповідно їх розміщення на спірній земельній ділянці.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі №359/4427/21, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що, ухвалюючи рішення про задоволення позову та зобов`язання відповідача знести (демонтувати) частину огорожі та частину будинку садибного типу, що розташовуються в охоронній зоні магістрального газопроводу «Єфремівка-Диканька-Київ», суд першої інстанції не конкретизував, на якій конкретно земельній ділянці розміщений будинок і огорожа (кадастровий номер), розмір і конфігурацію садового будинку, який необхідно знести, яку саме частину огорожі необхідно знести. Такий виклад резолютивної частини рішення суду не забезпечує його виконання, що є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.
З огляду на викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що підстави покладення на ОСОБА_1 зобов`язання знести (демонтувати) будівлю, розташовану на належні їй на праві власності земельній ділянці, відсутні. Тому в задоволенні пред`явленого позову слід відмовити.
Крім цього, питання про те, чи є виявлене порушення меж охоронної зони магістрального газопроводу таким, що потребує безумовного застосування наслідків у вигляді демонтажу споруд, підлягає оцінці судом з урахуванням усіх обставин справи.
На переконання суду, належність спірної земельної ділянки на праві власності ОСОБА_1 не створює перешкод для діяльності позивача та не становить загрози для життя, здоров`я чи майна позивача та його працівників. Зазначена обставина підтверджується обставинами встановленими, експертом під час проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №2139/23-44/2140/23-41 від 26 грудня 2023 року, зокрема під час проведення обстеження не спостерігається ознак прокладених трубопроводів газу та установлених газорозподільних вузлів біля будинків та поряд на прилягаючій території
Оскільки, споруда розташована на відстані 105,25 метрів від магістрального газопроводу, тоді як розмір охоронної зони становить 150 метрів. Вказане співвідношення відстаней, а також відсутність на земельній ділянці інших будівель свідчать про незначність допущеного порушення та відсутність реального впливу на можливість експлуатації й обслуговування газопроводу.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» у разі якщо встановлення охоронної зони об`єкта магістрального трубопроводу спричиняє неможливість використання земельної ділянки, повністю або частково розташованої в межах цієї зони, за цільовим призначенням, така земельна ділянка підлягає відчуженню для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності.
Таким чином, положенням Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів» визначено спеціальний правовий наслідок у випадку неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням у поєднанні з необхідністю забезпечення режиму охоронної зони магістрального газопроводу, а саме не шляхом знесення об`єктів за рахунок добросовісного власника, а шляхом застосування механізму відчуження з попереднім та повним відшкодуванням її вартості. Зазначена обставина свідчить про невідповідність обраного позивачем способу захисту вимогам закону та принципу пропорційності.
З огляду на викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що підстави покладення на ОСОБА_1 зобов`язання знести (демонтувати) будівлю, розташовану на належній їй на праві власності земельній ділянці, відсутні. Тому в задоволенні пред`явленого позову слід відмовити.
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З квитанції до платіжного доручення №52206 від 27 серпня 2021 року (т.1 а.с.1) вбачається, що при пред`явленні позову до суду ТОВ «Оператор ГТС України» сплатив судовий збір у розмірі 2270 гривень. Зважаючи на те, що у задоволенні пред`явлених ним позовних вимог відмовлено, тому підстави для відшкодування понесених судових витрат, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.1, п.1 ч.2 ст.11, ч.1, ч.4 ст.22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів», ч.2 ст.65, ч.1 ст.67, ч.1, ч.2 ст.73, ч.4 та ч.5 ст.111 ЗК України, ч.1, ч.2 та ч.5 ст.319 ЦК України, ч.1, ч.3 ст.13, ч.1, ч.2 ст.77, ч.1 ст.81, ч.2 ст.89, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про усунення загрози магістральному газопроводу «Південний промінь» Ду 500 мм, шляхом знесення «демонтажу» будівель, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду - 13 жовтня 2026 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський