Справа № 539/2133/26
Провадження № 2-п/539/48/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича про перегляд заочного рішення по цивільній справі №539/2133/26 за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,
установив:
Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 серпня 2026 року по справі №539/2133/26 позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації задоволено.
18.09.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Антіхович В.В. звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та заявою про скасування заочного рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 серпня 2026 року по цивільній справі №539/2133/26 за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Клопотання про поновлення строку на перегляд заочного рішення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 про винесене заочне рішення щодо нього дізнався вже після його фактичного винесення з Єдиного реєстру судових рішень, та 27.08.2026 року через свого представника звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та лише 07.09.2026 року зміг ознайомитися з матеріалами справи. Представник також зазначає, що
Відповідач є діючим військовослужбовцем, у зв`язку з чим проходить військову службу та перебуває у відповідному службовому підпорядкуванні. Внаслідок характеру проходження військової служби, виконання службових обов`язків та перебування поза місцем свого проживання відповідач фактично не був обізнаний про наявність даної цивільної справи, її розгляд судом та ухвалення 12.08.2026 року заочного рішення. При цьому відповідач не мав наміру ухилятися від участі у розгляді справи чи зловживати своїми процесуальними правами. Навпаки, відсутність його участі у справі була зумовлена ти, що він не знав про саме існування судового провадження, а тому об`єктивно не мав можливості своєчасно звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Щодо заяви про перегляд заочного рішення, то вона обґрунтована наступним.
Представник відповідача зазначає, що факт здійснення страхової виплати не звільняє суд від необхідності встановити правову підставу вимоги страховика до відповідача, обсяг права, яке перейшло до страховика, а також відповідність заявленої до стягнення суми фактичному розміру шкоди, за яку відповідач може нести цивільно-правову відповідальність.
Зазначені обставини мають особливе значення з огляду на те, що між потерпілою особою ОСОБА_2 цивільна справа № 355/2333/25 щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок тієї самої та ОСОБА_1 вже розглядалась дорожньо-транспортної пригоди.
У справі № 355/2333/25 відповідач заперечував проти визначення розміру матеріальної шкоди виключно виходячи з вартості відновлювального ремонту та наголошував на необхідності встановлення дійсного розміру шкоди з урахуванням вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, його вартості після ДТП, можливості та економічної доцільності проведення ремонту.
Зокрема, відповідно до наявних у матеріалах пов`язаної справи даних, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу була визначена у значному розмірі - 470 663,94 грн, у зв`язку з чим відповідач обґрунтовано порушував питання про необхідність встановлення, чи с транспортний засіб фізично або економічно знищеним, а також якою була його ринкова вартість до ДТП та яка його вартість після ДТП.
Ці обставини мають безпосереднє значення і для розгляду вимог АТ «Страхова компанія «Країна», оскільки страховик не може набути більше прав щодо відшкодування шкоди, ніж мав потерпілий, а визначення обсягу відповідальності відповідача має гуртуватися на належно встановленому розмірі фактичної шкоди.
Відповідач має намір надати суду відповідні докази та заперечення, які не були предметом належного судового розгляду саме внаслідок його неявки та неможливості своєчасно реалізувати свої процесуальні права.
Крім того, істотне значення для правильного вирішення цієї справи має встановлення правової природи заявленої страховиком вимоги та обсягу права, яке, на думку позивача, перейшло до нього після здійснення страхової виплати.
Судом при ухваленні заочного рішення фактично було покладено в основу висновку про наявність у відповідача обов`язку сплатити позивачу 156 800,00 грн. сам факт здійснення страхової виплати. Водночас відповідач має обґрунтовані заперечення щодо достатності такого доказування для підтвердження саме розміру цивільно-правової відповідальності відповідача.
Необхідно встановити не лише факт виплати страхового відшкодування, а й те, які саме збитки були фактично заподіяні внаслідок ДТП, у якому розмірі вони підлягають відшкодуванню, яким чином визначено суму 156 800,00 грн., які документи покладено в основу страхового акта та розрахунку страхового відшкодування, а також чи відповідає ця сума тому обсягу майнової шкоди, за який відповідач відповідно до закону може нести відповідальність.
Таким чином, докази та заперечення, які відповідач має намір подати у справі, не спрямовані на затягування судового розгляду, а стосуються безпосередньо предмета доказування та можуть вплинути на висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позову та розміру коштів, які можуть бути стягнуті з відповідача.
Відповідач не мав можливості надати суду свої заперечення та докази з причин, пов`язаних із проходженням ним військової служби, а не внаслідок свідомого ухилення від участі у справі.
Представник відповідача зазначає, що заочне рішення суду від 12.08.2026 року, яким вказаний позов задоволено, підлягає скасуванню у відповідності до ч.1 ст.288 ЦПК України, оскільки не були з`ясовані обставини та враховані докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник відповідача подав до суду заяву про проведення розгляду заяви про скасування заочного рішення без його участі та без участі представника, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суд вважає, що заява відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню, так як строк був пропущений з поважних причин.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомлялася судом про час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у позові, за якою він зареєстрований, однак дві судові повістки повернулись до суду двічі у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» та одна була отримана особисто під підпис.
Суд зазначає, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Як вже зазначалось, представник відповідача обґрунтовуючи заяву про перегляд заочного рішення посилається на те, що відповідач не мав можливості надати суду свої заперечення та докази з причин, пов`язаних із проходженням ним військової служби, а не внаслідок свідомого ухилення від участі у справі. Про винесене заочне рішення щодо нього дізнався вже після його фактичного винесення з Єдиного реєстру судових рішень, та 27.08.2026 року через свого представника звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та лише 07.09.2026 року зміг ознайомитися з матеріалами справи.
Водночас, відповідно до матеріалів справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до яких відповідач ОСОБА_1 25.06.2026 року особисто під підпис отримав судову повістку на 13.07.2026 року та 20.08.2026 року особисто під підпис отримав копію заочного рішення. Окрім того, відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
При цьому, заява про перегляд заочного рішення не містить посилань на докази, які мають істотне значення для справи та які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, а доводи, на обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з винесеним рішенням по суті.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
постановив:
Поновити представнику відповідача - адвокату Антіховичу Володимиру Володимировичу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича про перегляд заочного рішення по цивільній справі №539/2133/26 за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В.Просіна