Справа № 443/1579/25 Головуючий у 1 інстанції: Равлінко Р.Г.
Провадження № 22-ц/811/696/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ніткевича А.В.
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Гаврилюк Я.Ю.
з участю представника заявниці Телішевського І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського Івана Даниловича на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою,-
встановив:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в особі адвоката Телішевського І.Д. звернулась до суду із заявою, яку уточнивши, просила оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув (зник безвісти) 18.05.2024 біля населеного пункту Вільшана Куп`янського району Харківської області.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а матір`ю є заявниця ОСОБА_1 . Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 19.11.2005, розірваний рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 06.05.2015 в справі № 443/90/15-ц.
17.05.2023 ОСОБА_3 призваний на військову службу по мобілізації, згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 і проходив військову службу у військовому званні сержанта на посаді оператора відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 375 від 28.12.2023, сержант ОСОБА_3 , на той час зарахований на посаду номера обслуги протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону, вибув у відрядження в район виконання бойових дій на території України до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, які залучаються та беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, з 28.12.2023 до особливого розпорядження.
Згідно із сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_4 № 4152 від 28.05.2024, надісланого батькові ОСОБА_3 - заінтересованій особі ОСОБА_2 , 18.05.2024 ОСОБА_3 зник безвісти в районі населеного пункту Вільшана Куп`янського району Харківської області. За даним фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 в/ч НОМЕР_1 проведено службове розслідування, в ході якого встановлено: відповідно до бойового розпорядження командира 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 від 17.05.2024 станом на 18.05.2024 № 19, сержант ОСОБА_3 виконував бойове завдання в районі населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області, на позиції відділення «Ковель». Відповідно до запису в Журналі бойових дій в/ч НОМЕР_1 , пояснень командира відділення протитанкових ракетних комплексів штаб-сержанта ОСОБА_5 та стрільця-помічника гранатометника рядового ОСОБА_6 встановлено, що 18.05.2024 на позиції відділення «Ковель», розташованої поблизу населеного пункту Синьківка Куп`янського району виконували бойове завдання командир відділення штаб-сержант ОСОБА_5 , стрілець-помічник гранатометника рядовий ОСОБА_6 , стрілець-санітар молодший сержант ОСОБА_7 , водій солдат ОСОБА_8 , командир відділення старший сержант ОСОБА_9 , командир відділення молодший сержант ОСОБА_10 , оператор відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів сержант ОСОБА_3 , сапер старший солдат ОСОБА_11 . Починаючи з 16.05.2024, з моменту заходу на позицію відділення «Ковель» молодший сержант ОСОБА_7 , будучи старшим на позиції, систематично доповідав по радіостанції на командно-спостережний пункт 3 мотопіхотної роти, що через постійні скидання противником боєприпасів, тротилу (пластиду), запалювальних речовин з безпілотних літальних апаратів та мінометні обстріли, позиція зазнає значних руйнувань. 18.05.2024 близько 19 год 00 хв внаслідок скидання боєприпасу з БпЛА противника старший солдат ОСОБА_11 отримав поранення та втратив змогу самостійно пересуватися. Оскільки 15.05.2024 при евакуації поранених біля позиції відділення «Ковель» був знищений пікап 3 мотопіхотної роти та розуміючи, що через постійні артилерійські, мінометні обстріли з боку противника, високу активність БпЛА евакуаційний транспорт не має змоги дістатися до позиції відділення «Ковель», молодшим сержантом ОСОБА_7 прийнято рішення провести евакуацію старшого солдата ОСОБА_11 силами особового складу, який перебував на позиції, в пішому порядку, проти чого не заперечував командир 3 мотопіхотної роти молодший лейтенант ОСОБА_12 . Для евакуації пораненого ОСОБА_11 сформовано евакуаційну групу в складі 4 військовослужбовців - рядового ОСОБА_6 , штаб-сержанта ОСОБА_5 , рядового ОСОБА_13 , сержанта ОСОБА_3 . Евакуація пораненого військовослужбовця ОСОБА_11 розпочалася близько 19 год 30 хв. 18.05.2024 після надання первинної медичної допомоги. Однак, пройшовши 60 метрів в бік відділення «Юрист», яке знаходилось праворуч від позиції відділення «Ковель», евакуаційна група потрапила під прицільний вогонь із стрілецької зброї з боку збройних формувань російської федерації та була змушена повернутися назад. Близько 20 год 30 хв 18.05.2024 після зниження активності БпЛА евакуаційна група знову розпочала евакуацію пораненого старшого солдата ОСОБА_11 . Близько 21 год 30 хв 18.05.2024 по евакуаційній групі БпЛА збройних формувань російської федерації було скинуто невстановлений вибуховий пристрій, що призвело до необхідності побігти до найближчого укриття. Будучи в укритті сержант ОСОБА_3 повідомив рядового ОСОБА_6 , що його стан погіршився, в зв`язку з чим він не може самостійно пересуватися. На виконання наказу молодшого сержанта ОСОБА_7 близько 22 год 00 хв 18.05.2024 рядовий ОСОБА_6 , рядовий ОСОБА_13 та штаб-сержант ОСОБА_5 взяли медичні ноші, на яких лежав поранений ОСОБА_14 та почали рух в сторону позиції відділення «Мілан» з метою подальшої евакуації. В той час сержант ОСОБА_3 йшов позаду них на відстані 6-8 метрів. Через 5 хвилин з моменту виходу, близько 22 год 05 хв евакуаційна група потрапила під обстріл зі стрілецької зброї та мінометів. Близько 22 год 15 хв, добігши до позиції відділення «Мілан» та перебуваючи в укритті, рядовий Іваницький помітив, що поруч з ними нема сержанта ОСОБА_3 , в той же час в пораненого ОСОБА_11 став погіршуватися стан, а рядовий ОСОБА_13 скаржився на головні болі. В подальшому штаб-сержант ОСОБА_5 з траншеї став гукати ОСОБА_3 , однак, той не відповідав. Про дані обставини рядовий ОСОБА_6 доповів молодшому сержанту ОСОБА_7 по рації, на що останній наказав при першій зручній нагоді продовжити евакуацію пораненого ОСОБА_11 та повідомив, що на пошуки ОСОБА_3 відправить когось іншого. Близько 22 год 30 хв 18.05.2024 солдат ОСОБА_8 та молодший сержант ОСОБА_10 вирушили на пошуки сержанта ОСОБА_3 . Крім того, з метою пошуку сержанта ОСОБА_3 командування батальйону здійснювало дзвінки на номер телефона сержанта ОСОБА_3 , які результатів не дали. На теперішній час сержант ОСОБА_3 на зв`язок не виходить та про себе не заявляє.
В ході пошукових заходів інформації про поранених та померлих сержанта ОСОБА_3 серед них не виявлено. На даний час немає достатніх підстав вважати, що сержант ОСОБА_3 перебуває в лікувальних закладах, помер або захоплений в полон. Встановити місцезнаходження ОСОБА_3 не представляється можливим. Зникнення безвісти сержанта ОСОБА_3 є наслідком бойових дій з боку противника в районі ведення бойових дій, а саме штурмових дій з боку збройних формувань російської федерації позиції відділення « ІНФОРМАЦІЯ_5 » мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 в районі ведення бойових дій, а саме, під час евакуації пораненого старшого солдата ОСОБА_14 , і таке зникнення безвісти слід вважати пов`язаним із захистом Батьківщини.
Відповідно до існуючої практики документальним підтвердженням факту загибелі військовослужбовця є висновок судово-медичної експертизи, проведеної по тілу загиблого.
Відповідно до матеріалів службового розслідування тіла військовослужбовця ОСОБА_3 після штурмових дій та застосування різних видів озброєння військовими формуваннями російської федерації розшукати не вдалося.
Згідно із випискою з реєстру оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора, № 06-04/6057 від 28.02.2025, виданої ДП «Український національний центр розбудови миру», відсутнє підтвердження перебування ОСОБА_3 в полоні, як з даних Міжнародного комітету Червоного Хреста, так і з відкритих джерел.
У відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України № 34.7-18042 від 21.08.2025, в даному центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але при взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про його місцезнаходження, перебування в полоні держави-агресора Об`єднаним центром не отримувалися.
Вищенаведені обставини дають підстави стверджувати що військовослужбовець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю в умовах ведення активних бойових дій. Відсутність понад рік зв`язку із ОСОБА_3 , перебування його при обставинах активних бойових дій, що безпосередньо загрожували йому смертю, відсутність інформації про перебування його в полоні, дають підстави стверджувати, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 в районі населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області.
Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК), утриманцям призначається пенсія по втраті годувальника, члени сім`ї такої особи мають право на отримання грошових виплат у зв`язку з загибеллю військовослужбовця.
Відповідно до ст. 16-18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» члени сімей загиблого воїна мають право на одноразову грошову допомогу.
Відповідно до постанови КМ України №168 від 28.02.2022 члени сім`ї загиблого мають право на отримання допомоги у розмірі 15 млн. грн. Також законодавством встановлені і інші пільги для членів сімей загиблих воїнів.
Визнання ОСОБА_3 загиблим необхідно заявниці ОСОБА_1 для отримання її неповнолітнім сином ОСОБА_4 вказаних грошових виплат і пільг.
Просила заяву задовольнити.
Оскаржуваним рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про оголошення померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув (зник безвісти) 18.05.2024 біля населеного пункту Вільшана Куп`янського району Харківської області - відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , апеляційну скаргу в інтересах якої подав адвокат Телішевський І.Д. Вважає рішення незаконним та необґрунтованим у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування доводів скарги покликається на те, що суд першої інстанції безпідставно погодився з доводами представника Міністерства оборони України щодо передчасності подання заяви про оголошення ОСОБА_3 померлим, оскільки згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, с. Синьківка Петропавлівської ОТГ відноситься до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Наголошує, що ОСОБА_3 пропав безвісти не в районі с. Синьківка, а в районі населеного пункту Вільшана Куп`янського району Харківської області. Вказане підтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_4 №4152 від 28.05.2024 року. З акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 №954/1А-вх від 21.06.2024 вбачається, що відповідно до бойового розпорядження командира 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 від 17.05.2024 станом на 18.05.2024 №19 сержант ОСОБА_3 виконував бойове завдання в районі населеного пункту Синьківка Куп`янького району Харківської області на позиції відділення «Ковель». Однак, на цій позиції «Ковель» ОСОБА_3 не залишався, а переміщався до різних позицій і пропав безвісти на позиції відділення «Мілан», яка очевидно знаходиться біля села Вільшана, що підтверджено сповіщенням сім`ї, якому суд першої інстанції не дав правильної оцінки в їх сукупності. При цьому зауважує, що в акті службового розслідування не вказано, біля якого населеного пункту знаходиться позиція відділення «Мілан», однак, з врахуванням того, що як видано на карті, с. Синьківка знаходиться від с. Вільшана на відстані біля 3 км, тому сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 №4152 від 28.05.2024 про місце зникнення безвісти ОСОБА_3 є цілком достовірним, проте суд першої інстанції його не спростував, суперечностей між цим сповіщенням та актом службового розслідування немає.
З врахуванням того, що в акті службового розслідування вказано, що на позиції відділення «Мілан», до якої ОСОБА_3 прийшов з евакуаційною групою, було безпечно, враховуючи, що населений пункт Вільшана Куп`янського району Харківської району не зазначений в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, слід дійти висновку, що ОСОБА_3 пропав безвісти саме поблизу с. Вільшана Куп`янського району Харківської області, як про це зазначено у сповіщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 №4152 від 28.05.2024.
Виходячи з того, що поблизу населеного пункту Вільшана Куп`янського району Харківської області бойові дії не ведуться більше як 6 місяців, відтак, відповідно до ст. 46 ЦК України ОСОБА_3 слід оголосити померлим. Відлік шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України слід починати від дня зникнення безвісти ОСОБА_3 18.05.2024 і такий строк не може бути більшим за один рік.
Просить скасувати рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити, оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув (зник безвісти) 18 травня 2024 року біля населеного пункту Вільшана Куп`янкього району Харківської області.
У письмових поясненнях Міністерство оборони України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін, покликаючись на те, що звернення до суду із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим є передчасним, оскільки Актом службового розслідування встановлено, що сержант ОСОБА_3 зник безвісти під час евакуації пораненого старшого солдата ОСОБА_11 в районі населеного пункту Синьківка Куп`янкього району Харківської області 18 травня 2024 року. Підрозділом 3 розділу 1 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначено, що з 01.07.2023 с. Синьківка Петропавлівської сільської територіальної громади відноситься до Територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявниці ОСОБА_15 на підтримку доводів скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_3 померлим, суд першої інстанції виходив з того, що представником заявниці не надано належних та допустимих доказів, які б давали суду можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в районі населеного пункту Вільшана Куп`янського району Харківської області.
Зважаючи на те, що актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 №954/1А-вх від 21.06.2024 та витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2860А від 23.05.2024, встановлено, що ОСОБА_3 пропав безвісти 18.05.2024., в період часу з 23 год 00 хв по 23 год 30 хв, в районі населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області, який згідно Переліку належить до територій активних бойових дій, то строк для оголошення ОСОБА_3 померлим ще не сплив.
Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення колегія суддів враховує таке.
Судом встановлено, що згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №375 від 28.12.2023, сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_3 , призначено наказом командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 28.12.2023 №540-РС на посаду номера обслуги протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону, який прибув з військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 та з 28.12.2023 зараховано до списків особового складу частини(т. 1 а.с. 13-14).
Відповідно до службової характеристики сержанта ОСОБА_3 , останній за час виконання службових обов`язків (призваний по мобілізації 28.12.2023) зарекомендував себе як військовослужбовець, який спроможний якісно, добросовісно виконувати службові обов`язки, дотримуючись вимог Статутів Збройних Сил України, керівних документів. Згідно із медичною характеристикою, останній за час проходження військової служби за медичною допомогою не звертався (т. 1 а.с. 16, 17).
Згідно із військовим квитком ОСОБА_3 , був призваний за мобілізацією 17.05.2023 та знятий з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 17.05.2023 (т. 1 а.с.27-30).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №150 від 24.05.2024, сержант ОСОБА_3 , оператор відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону вважати таким, що зник безвісті 19 травня 2024 року. З 19 травня 2024 року виключити з продовольчого забезпечення згідно каталогу та призупинити виплату грошового забезпечення (т. 1 а.с. 15).
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2860А від 23.05.2024, 19.05.2024 командир мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_16 доповів про те, що 18.05.2024, в період часу з 23 год 00 хв по 23 год 30 хв, в районі населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області, в ході наступальних дій збройних формувань російської федерації, зник безвісти оператор відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_4 сержант ОСОБА_3 (т. 1 а.с.11-12).
У сповіщенні сім`ї №4152 від 28.05.2024 зазначено, що ОСОБА_3 зник безвісти 18.05.2024 в районі населеного пункту Вільшана, Куп`янського району, Харківської області (т. 1 а.с. 38).
Відповідно до витягу з ЄРДР №12024141380000777 від 31.05.2024, 30.05.2024 у ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшла заява від ОСОБА_2 , який просить прийняти міри до розшуку його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є оператором відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти 18.05.2024 в населеному пункті Вільшана, Куп`янського району, Харківської області (т. 1 а.с.19).
Відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 №954/1А-вх від 21.06.2024, зникнення безвісти сержанта ОСОБА_3 є наслідком бойових дій з боку противника в районі ведення бойових дій, а саме: штурмових дій з боку збройних формувань російської федерації позиції відділень «КОВЕЛЬ» мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі ведення бойових дій, а саме, під час евакуації пораненого старшого солдата ОСОБА_11 в районі населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області 18.05.2024 (т. 1 а.с. 8-10).
З Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20240702-145 від 02.07.2024 вбачається, що в рамках кримінального провадження №12024141380000777 від 31.05.2024. проводиться розшук ОСОБА_3 , що зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій) та набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин (т. 1 а.с.18).
За повідомленням ДП «Український національний центр розбудови миру» Міністерства розвитку громад та територій України №06-04/6057 від 28.02.2025, підтвердження про перебування ОСОБА_3 у полоні держави-агресора - відсутнє (т. 1 а.с. 33).
Відповідно до листа Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України №34.7-18042 від 21.08.2025, в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 , однак відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об`єднаним центром не отримувались (т. 1 а.с. 34).
Також, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 06.05.2015 у справі №443/90/15-ц, розірвано шлюб між ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано у Новострілищанській селищній раді Жидачівського району Львівської області 19.11.2005, актовий запис №05. Після розірвання шлюбу позивачці відновлено дошлюбне прізвище " ОСОБА_18 ". Малолітнього сина сторін - ОСОБА_4 , 2010 року народження, залишено проживати разом із матір`ю (т. 1 а.с. 20).
Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_5 від 19.10.2015, ОСОБА_19 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його батьками є ОСОБА_20 та ОСОБА_21 (т. 1 а.с. 21-22).
Згідно із довідкою про реєстрацію особи громадянином України №572/317-10 від 22.12.2010, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований громадянином України (т. 1 а.с. 23).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 30.07.1983, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про щ обуло зроблено відповідний запис №6368, а його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_22 (т. 1 а.с. 24).
Відповідно до свідоцтва про смерть від 01.08.2022, ОСОБА_22 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 67 років, про що зроблено відповідний актовий запис №203 (т. 1 а.с. 153).
Надаючи правову оцінку зібраним у справі доказам, судова колегія виходить з такого.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.
Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно із частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення громадянина померлим має нам меті усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців, використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.
Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, закон хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.
Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені у частині другій статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставин, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Отже, визначені статтею 46 ЦК України строки спрямовані суто на те, щоб запобігти ситуації, в якій передчасно буде визнано померлою особу, яка зникла в умовах невизначеності на територіях, де тривають активні бойові дії.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що закон доповнив частину другу статті 46 ЦК України реченням другим задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу.
Таким чином, при вирішенні такої категорії справ у розпорядженні суду мають бути належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або наявність суперечностей у доказах, поданих заявником та/або заінтересованими особами на підтвердження відповідних обставин, унеможливлює оголошення особи померлою. Отже, предметом доказування у справі є безпосередньо обставини, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про загибель особи, яку заявник просить оголосити померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24, від24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24).
Результат аналізу наведеного дає підстави для висновку, що застосування судом, зокрема, шестимісячного строку, який обчислюється з моменту зникнення фізичної особи безвісти, можливе тільки за умови наявності істотних підстав для припущення її загибелі внаслідок воєнних дій або збройного конфлікту, тобто за умови доведеності предмета доказування у справі про оголошення особи померлою.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24 (провадження № 61-6220св25)).
Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про оголошення померлим батька неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що ОСОБА_3 проходив військову службу та зник безвісти під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Вільшана Куп`янського району Харківської області.
Виходячи зі змісту положень частини другої статті 46 ЦК України та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, з`ясуванню судом у справі підлягає встановлення місця вірогідної загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , а також ведення на відповідній території бойових дій.
Колегія суддів звертає увагу, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376).
У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. Цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Відповідно до Наказу №376 від 28.02.2025 с. Вільшана Дворічанської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області не є територією ведення воєнних (бойових) дій.
Аналогічна інформація щодо статусу цієї території зазначена і в наказі Міністерства з питань інтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, який втратив чинність у зв`язку з прийняттям наказу від 28 лютого 2025 року № 376.
Тобто, станом на 18 травня 2024, дати зникнення безвісти ОСОБА_3 , с. Вільшана Дворічанської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області мало офіційний статус тимчасово окупованої російською федерацією території з 24.02.2022, згідно із чинним на той момент Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309. Цей статус юридично залишався незмінним і діяв протягом усього 2024 року по даний час.
В свою чергу, перевіряючи доводи апелянта про те, що ІНФОРМАЦІЯ_10 №4152 від 28.05.2024, у якому зазначено, що ОСОБА_3 зник безвісти 18.05.2024 в районі населеного пункту Вільшана, Куп`янського району, Харківської області, має визначальне значення, колегія суддів враховує таке.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини № НОМЕР_7 від 23.05.2024, створено комісію з проведення службового розслідування з метою уточнення причин та умов зникнення безвісті сержанта ОСОБА_3 та встановлення ступеня вини.
Відповідно до Акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 №954/1А-вх від 21.06.2024, запропоновано вважати, що зникнення безвісти оператора відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_3 , відбулося ІНФОРМАЦІЯ_11 у районі с. Синьківка Куп`янського району є наслідком бойових дій з боку противника в районі ведення бойових дій, а саме: штурмових дій з боку збройних формувань російської федерації позиції відділень «КОВЕЛЬ» мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі ведення бойових дій, а саме, під час евакуації пораненого старшого солдата ОСОБА_11 в районі населеного пункту Синьківка Куп`янського району Харківської області, під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, а саме під час виконання бойового завдання унаслідок штурмових дій з боку формувань російської федерації позиції « ІНФОРМАЦІЯ_12 » 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 та пов`язані із захистом Батьківщини.
Таким чином, акт службового розслідування є більш детальним та аналітичним документом, складеним безпосередньо за фактом події.
Сповіщення ж є лише коротким повідомленням для родини.
На переконання колегії суддів, у разі суперечностей, суд має надати перевагу тому доказу, який є більш об`єктивним та ґрунтовним.
У цій справі таким доказом є Акт службового розслідування від 21.06.2024, який підтверджує, що зникнення ОСОБА_3 сталося 18.05.2024 в районі ведення активних бойових дій поблизу населеного пункту Синьківка Петропавлівської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області.
Згідно із даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 та є чинним, населений пункт Синьківка Петропавлівської сільської територіальної громади Харківської області з 27 листопада 2022 року по 01 липня 2023 року був територією можливих бойових дій, з 02 липня 2023 року по 04 березня 2026 року територією активних бойових дій, та вже з 05 березня 2026 року є тимчасово окупованою рф територією України.
Як зазначено вище, ОСОБА_3 зник безвісти 18 травня 2024 року (статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин набув 28 червня 2024 року), тобто в період, коли с. Синьківка Петропавлівської сільської територіальної громади Харківської області перебувало в зоні активних бойових дій.
За таких обставин перебіг строку, передбаченого законом для оголошення особи померлою, розпочинається з дня завершення воєнних дій на відповідній території (04.03.2026), при цьому, як на час звернення ОСОБА_1 до суду (17.03.2025), так і на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (16.02.2026), активні бойові дії у місці вірогідної загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , не припинилися.
Відтак, заявниця не позбавлена можливості звернутись до суду із відповідною заявою по спливу зазначеного строку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів, що не є підставою для скасування рішення.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського Івана Даниловича залишити без задоволення.
Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 14 жовтня 2026 року.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк