13.10.2026
Справа № 696/1064/26
Провадження № 2/696/729/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Кам`янка
Кам`янський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Шкреби В.В.,
за участі секретаря Степанової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598 бул. Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на їхню користь суму заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 1646-4305 у розмірі 64518 грн. та сплачений судовий збір у сумі 2662 грн.40 коп..
Вимоги позову мотивують тим, що 07.01.2026 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1646-4305.
На виконання зазначених вимог, відповідачу надано наступний одноразовий ідентифікатор А4123 для підписання Кредитного договору № 1646-4305 від 07.01.2026, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору, Позивач взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 2500 грн. зі строком кредитування на 365 днів; базовий період - 28 днів; комісія за видачу кедиту 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка 0,60 % в день; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка : 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, ), 074% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Також додатковими угодами від 08.01.2026, 20.01.2026, 22.01.2026 до договору № 1646-4305 від 07.01.2026 сума наданого кредиту відповідачу ОСОБА_1 була збільшена, до загального розміру 21900 грн..
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний останнім у особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Саме з вказаних підстав позивач звернувся до суду, та просить стягнути з відповідача
Однак, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 02.06.2026 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до Відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять 64518 грн., що складається з 21900 грн. основного боргу, 28383 грн. процентів за користування кредитом, 10950 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, та 3285 грн. комісії за видачу кредиту.
Саме з вказаних підстав позивач звернувся до суду, та просить стягнути з відповідача вищазаначену суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
03.08.2026 року ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, надано строк на відзив.
22.09.2026 року ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не з`явився, надіслала до суду клопотання, в якому просила розгляд справи провести без участі представника, також зазначила, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив, в якому просив розгляд справи провести без його участі, в зв`язку з перебуванням на військовій службі. Також у відзиві заперечив проти визначеного позивачем розміру заборгованості та поставив під сумнів правильність її розрахунку. Водночас факту отримання кредитних коштів не заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 07 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1646-4305, продукту «MiniKasa».
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору кредитодавець відкриває позичальнику кредитну лінію на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язується повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.
Згідно з п. 2.3 договору кредит надається для задоволення особистих потреб позичальника.
За умовами договору кредитна лінія передбачає можливість надання кредитних коштів частинами, а надання додаткових сум і зміна відповідних умов кредитування оформлюються додатковими угодами до основного договору.
Після укладення основного договору сторони послідовно уклали додаткові угоди, якими погодили надання відповідачу додаткових кредитних коштів, визначили загальний розмір неповернутого кредиту, умови нарахування процентів та комісії, а також змінили строк кредитування.
08 січня 2026 року сторони уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1646-4305 від 07 січня 2026 року.
Згідно з п.1 цієї додаткової угоди сторони підтвердили, що на момент її укладення неповернута сума раніше наданого кредиту становила 2500 грн., нараховані та несплачені проценти за користування кредитом 30 грн., а нарахована та несплачена комісія за видачу кредиту 375 грн..
Відповідно до п.п. 2.1-2.3 додаткової угоди кредитодавець зобов`язався надати позичальнику додаткові грошові кошти в сумі 2900 грн.. Після надання цих коштів загальна сума кредиту, яку позичальник зобов`язався повернути, становила 5400 грн..
Пунктом 2.4 додаткової угоди передбачено обов`язок позичальника повернути зазначену суму кредиту протягом 365 календарних днів із моменту укладення угоди, сплатити проценти за користування коштами та комісію за видачу додаткового кредиту, а також погасити наявні несплачені проценти й комісію на умовах договору.
Пунктом 2.6 цієї додаткової угоди встановлено комісію за видачу додаткових кредитних коштів у розмірі 15 % від суми додатково наданих коштів.
Згідно з п. 2.8 погоджено стандартну процентну ставку в розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня, з урахуванням умов угоди щодо можливості застосування промо-ставки та зниженої процентної ставки.
Отже, після надання додаткових 2900 грн. загальний розмір неповернутого кредиту становив 5400 грн..
20 січня 2026 року сторони уклали наступну додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1646-4305 від 07 січня 2026 року.
Із п. 1 додаткової угоди вбачається, що на момент її укладення сторони підтвердили наявність неповернутого кредиту в сумі 5400 грн., нарахованих та несплачених процентів у сумі 576,60 грн. і нарахованої та несплаченої комісії в сумі 810 грн..
За умовами додаткової угоди кредитодавець зобов`язався надати відповідачу додаткові кредитні кошти в сумі 9000 грн.. Після їх надання загальна сума неповернутого кредиту збільшилася до 14400 грн..
Таким чином, додаткова угода від 20 січня 2026 року засвідчує подальше збільшення суми кредитування та погодження сторонами умов користування збільшеною сумою кредиту.
22 січня 2026 року сторони уклали ще одну додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1646-4305 від 07 січня 2026 року.
Згідно з п. 1 вищезаначеної додаткової угоди на момент її укладення неповернута сума кредиту становила 14400 грн., нараховані та несплачені проценти 879 грн., а нарахована та несплачена комісія за видачу кредиту 2160 грн..
Відповідно до п.п. 2.1-2.3 додаткової угоди кредитодавець зобов`язався надати позичальнику додаткові кошти в сумі 7500 грн. Після їх надання загальна сума кредиту, яку позичальник зобов`язався повернути, становила 21900 грн.
Пунктом 2.4 додаткової угоди передбачено обов`язок позичальника повернути зазначену суму кредиту протягом 365 календарних днів із моменту укладення угоди, сплатити проценти за користування коштами та комісію за видачу додаткового кредиту, а також погасити наявні несплачені проценти й комісію на умовах договору.
Пунктом 2.6 додаткової угоди визначено комісію за видачу додаткових кредитних коштів у розмірі 15 % від суми додатково наданих коштів.
Пунктом 2.8 погоджено стандартну процентну ставку в розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня, з урахуванням передбачених цією угодою умов застосування промо-ставки та зниженої процентної ставки.
Отже, за результатами укладення додаткової угоди від 22 січня 2026 року загальний розмір кредиту, наданого відповідачу та не повернутого ним, становив 21900 грн..
Фактичне надання кредитних коштів підтверджується матеріалами справи, а саме перерахуваннями відповідачу 07.01.2026- 2500 грн., 08.01.2026- 2900 грн., 20.01.2026-9000 грн., 22.01.2026-7500 грн. (а.с.34).
Таким чином, кожна з наведених додаткових угод послідовно збільшувала суму наданого кредиту, а останньою з них сторони визначили загальний розмір кредиту в сумі 21900 грн..
Додаткові угоди не припиняли дію основного договору, а змінювали його умови в частині суми кредиту, строку кредитування, порядку нарахування процентів та комісії. Тому правовідносини сторін підлягають оцінці з урахуванням положень основного договору та відповідних додаткових угод у їх сукупності.
Доказів повернення відповідачем будь-якої частини основної суми кредиту матеріали справи не містять. Відтак суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 21900 грн. та відсутність доказів їх погашення.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин , які мають значення для вирішення справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження відповідача про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження укладення договору та розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними, оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний договір кредитної лінії, також є розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано .
У позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції, про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .
На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У цій справі укладення сторонами кредитного договору та додаткових угод, а також надання відповідачу кредитних коштів підтверджуються письмовими й електронними документами, долученими до матеріалів справи.
Оцінивши ці докази в сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами виникли договірні кредитні правовідносини, за якими відповідач прийняв на себе обов`язок повернути отримані кошти, сплачувати проценти за користування ними та інші платежі, передбачені погодженими сторонами умовами.
Як убачається з розрахунку заборгованості станом на 02 червня 2026 року, позивач визначив залишок основної суми кредиту в розмірі 21900 грн..
Зазначена сума відповідає загальному розміру кредитних коштів, надання яких оформлено основним договором та додатковими угодами від 08, 20 і 22 січня 2026 року.
Доказів повернення відповідачем основної суми кредиту або її частини суду не надано.
Відповідних платіжних документів, які підтверджували б погашення основного боргу, матеріали справи не містять.
За таких обставин суд вважає підтвердженим розмір неповернутого основного боргу в сумі 21900 грн..
Пунктом 4.8 основного кредитного договору передбачено базовий період сплати процентів тривалістю 28 календарних днів.
Згідно з п. 4.9 договору позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом та передбачену договором комісію не пізніше останнього дня відповідного базового періоду.
Пунктом 4.10 договору передбачено стандартну процентну ставку в розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го дня, з урахуванням передбачених договором умов застосування відповідних ставок.
Аналогічні умови щодо стандартних процентних ставок передбачені додатковими угодами, якими сторони оформлювали збільшення суми кредиту. При цьому додаткові угоди визначають умови нарахування процентів щодо збільшеної суми кредиту та можливість застосування промо-ставки або зниженої процентної ставки за встановлених у них умов.
За наданим позивачем розрахунком станом на 02 червня 2026 року загальна сума нарахованих договірних процентів становить 28883,40 грн.. У розрахунку також відображено коригування в сумі 500,40 грн., унаслідок чого залишок процентів, заявлений до стягнення, становить 28383 грн..
Суд ураховує, що заявлені до стягнення 28383 грн. є процентами за користування кредитними коштами, передбаченими умовами договору та додаткових угод, а не процентами, нарахованими як відповідальність за статтею 625 ЦК України.
Відсутність доказів погашення основної суми кредиту не усуває обов`язку позичальника сплачувати договірні проценти за фактичне користування отриманими коштами. Водночас договірні проценти та проценти, нараховані за прострочення грошового зобов`язання, мають різну правову природу та підлягають окремій оцінці.
Оцінивши умови кредитного договору, додаткових угод і наданий розрахунок заборгованості, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 28383 грн. процентів за користування кредитом.
Основним кредитним договором та додатковими угодами передбачено сплату комісії за видачу кредиту та за надання додаткових кредитних коштів.
Зокрема, п.2.6 кожної з досліджених додаткових угод передбачено комісію за видачу відповідних додаткових кредитних коштів у розмірі 15 % від суми таких коштів.
Отже, сторони погодили нарахування комісії під час надання кожної додаткової суми кредиту. Загальна сума кредитних коштів, наданих відповідачу, становить 21900 грн..
За розрахунком позивача залишок заборгованості зі сплати комісії становить 3 285 грн., що відповідає 15 % від загальної суми наданого кредиту:
21900 грн. ? 15 % = 285 грн..
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем зазначеної комісії.
За встановлених обставин суд доходить висновку про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії в розмірі 3285 грн..
Позивач також просить стягнути з відповідача 10950 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Разом із тим законодавцем установлено спеціальні правила відповідальності позичальників за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Зазначена норма має спеціальний характер і встановлює особливості правового регулювання відповідальності позичальників за порушення грошових зобов`язань у визначений законодавцем період.
Суд ураховує, що проценти за користування кредитом є платою за надання позичальнику грошових коштів, тоді як проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, є заходом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Отже, правова природа цих платежів є різною, а передбачене законом звільнення від відповідальності за статтею 625 ЦК України не звільняє позичальника від повернення отриманого кредиту та сплати договірних процентів за користування ним.
У цій справі кредитний договір укладено 07 січня 2026 року, а проценти за статтею 625 ЦК України нараховано позивачем за період дії воєнного стану.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
За таких обставин договірна умова про розмір процентів за прострочення грошового зобов`язання не може бути підставою для незастосування встановленого законом звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України.
Тому вимога ТОВ «Укри Кредит Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 10950 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.
Судом також досліджено надане до матеріалів справи повідомлення територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 31 серпня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 31 липня 2026 року, відомості про його звільнення зі служби станом на дату надання повідомлення відсутні.
Водночас заявлена позивачем заборгованість розрахована станом на 02 червня 2026 року, тобто за період, який передував підтвердженій даті початку проходження відповідачем військової служби.
Тому сам по собі факт проходження військової служби з 31 липня 2026 року не є підставою для звільнення відповідача від сплати договірних процентів, нарахованих за попередній період.
Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи, та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному й безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач підтвердив факт укладення кредитного договору та додаткових угод, надання відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 21900 грн., а також наявність заявленої заборгованості за основною сумою кредиту, договірними процентами та комісією.
При цьому вимога про стягнення 10950 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає з огляду на спеціальне звільнення позичальника від такої відповідальності, установлене пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 53568 грн., яка складається з 21900,00 грн. основного боргу, 28383 грн. процентів за користування кредитом та 3285 грн. комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн..
Оскільки позов задоволено в частині стягнення 53568 грн. із заявлених 64518 грн., судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно розміру задоволених вимог.
Розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2210,54 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 525, 526, 629, 1048, 1054 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598 бул. Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598 бул. Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ) заборгованість за кредитним договором № 1646-4305 від 07.01.2026 в сумі 53568 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., та витрати по оплаті судового збору в сумі 2210 (дві тисячі двісті десять) грн. 54 коп..
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: В.В. Шкреба