Справа №701/15/26
Номер провадження2/701/158/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2026 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - Костенка А. І.
за участю секретаря - Брітан О. О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Маньківка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кищенці" до ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 20.04.2007 між ОСОБА_2 , (Орендодавець) та ТОВ «КИШЕНЦІ» (Орендар) був укладений договір оренди землі.
Відповідно до умов договору, в оренду строком на 10 років передавалась земельна ділянка площею 2,6843 га в адміністративних межах Кишенецької сільської ради за кадастровим номером [номер приховано]:02:001:00:66.
Вказаний договір зареєстрований у Державному реєстрі земель від 15.05.2007 за № 702, тобто до 15.05.2017.
Після смерті Орендодавця, ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на вказану земельну ділянку, яку успадкували ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , по 1/2 частині.
16.02.2010 р. державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори був зроблений запис на державному акті серії IV-ЧР № 006718 від 31.07.2003 р. про перехід права власності на земельну ділянку. Згідно із п. 8 договору, договір укладено на 10 років.
Відповідно до п. 40 договору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Таким чином, до відповідача перейшли права та обов`язки орендодавця 1/2 частини земельної ділянки за вказаним вище договором оренди землі.
Отже, у зв`язку із відсутністю заперечення проти поновлення договору оренди, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачує орендну плату.
ОСОБА_1 , вважаючи, що право оренди у ТОВ «КИШЕНЦІ» на земельну ділянку за договором оренди землі від 20.04.2007, який зареєстрований 15.05.2007 № 702 є припиненим у зв`язку із закінченням строку, тобто з 15.05.2017, звернувся до суду із позовною заявою про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою. У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , заперечує законність користування вказаною земельною ділянкою, у ТОВ «КИШЕНЦІ» виникла необхідність у зверненні до суду.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, але направив на адресу суду заяву, згідно якої позов підтримав, просив його задоволити та просив справу слухати у його відсутност.
Відповідач в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої просив проводити розгляд даної цивільної справи без його участі, та просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини:
20.04.2007 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Кищенці» був укладений договір оренди землі. Відповідно до умов договору, в оренду строком на 10 років передавалась земельна ділянка площею 2,6843 га в адміністративних межах Кишенецької сільської ради за кадастровим номером [номер приховано]:02:001:00:66. Вказаний договір зареєстрований у Державному реєстрі земель від 15.05.2007 р. за № 702, тобто до 15.05.2017 р. а. с. 16, 17
Після смерті орендодавця, 26.12.2007 р., відкрилась спадщина на вказану земельну ділянку, яку успадкували ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частині.
16.02.2010 р. державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори був зроблений запис на державному акті серії IV-ЧР № 006718 від 31.07.2003 р. про перехід права власності на земельну ділянку а. с. 15.
Згідно із п. 8 договору оренди землі, договір укладено на 10 років. Відповідно до п. 40 договору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. До відповідача перейшли права та обов`язки орендодавця 1/2 частини земельної ділянки за вказаним вище договором оренди землі. У зв`язку із відсутністю заперечення проти поновлення договору оренди ТОВ "Кищенці" продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачує орендну плату.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 ст. 2 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
16.01.2020 р. набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» викладено в новій редакції».
Відповідно до розділу ІХ Перехідні положення ЗУ «Про оренду землі», договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно із ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, яка була чинною станом на 20.04.2007 року, тобто на момент укладення договору оренди), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Договір оренди був укладений сторонами до 2020 р. (набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству»), тому ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» застосується в редакції, яка існувала на момент укладення договору.
Законодавство на момент укладення договору оренди передбачало наступні умови поновлення строку договору:
- належне виконання орендарем умов договору, зокрема своєчасна сплата орендної плати та використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
- після закінчення строку дії договору орендар продовжує користуватися земельною ділянкою;
- відсутність заперечення орендодавця, яке здійснюється у формі листа - повідомлення.
В постанові ВС України від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 вказано, що стаття 33 Закону про оренду землі (як у попередній, так і у чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.
Суд зауважував, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
За змістом статті 3 ЦК України та статті 33 ЗУ «Про оренду землі» орган державної влади чи місцевого самоврядування, власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев`ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.
При цьому Верховний Суд виходить з того, що вказівка на проєкт правочину щодо продовження орендних правовідносин як на додаткову угоду чи на додатковий договір не впливає на суть наявного волевиявлення орендаря на продовження орендних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Сторони за взаємною згодою встановлюють права, обов`язки та умови договору.
Орендодавець не повідомив про заперечення щодо продовження строку дії договору.
ОСОБА_1 знав про те, що земельна ділянка використовується ТОВ «Кищенці», адже отримував орендну плату, починаючи з 2010 після переходу права власності на земельну ділянку, що підтверджується платіжними відомостями а.с. 8-13.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 01 квітня 2025 року у справі № 683/391/23: «Посилання у касаційній скарзі на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що сплата коштів відповідачем на користь позивача в рахунок орендної плати за землю свідчить про визнання заявником факту укладення сторонами договору оренди від 16 лютого 2021 року, є безпідставними, оскільки отримання позивачем від відповідача орендної плати за користування його земельною ділянкою, за встановлених у цій справі обставин, однозначно свідчить про висловлення волевиявлення позивачем на продовження договірних відносин оренди землі, а пред`явлення позову до суду про повернення спірної земельної ділянки, суперечать попередній поведінці позивача і є недобросовісною поведінкою».
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду і у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, постанові від 15.01.202025 у справі № 179/1515/23.
Позивач добросовісно виконує умови договору оренди землі, а саме вчасно сплачує орендну плату, використовує земельну ділянку за призначенням. Орендодавець в свою чергу протягом тривалого часу з моменту переходу права власності на земельну ділянку після смерті батька не заперечував проти продовження строку дії договору, також не вносив свої зауваження стосовно змін умов договору (терміну, розміру орендної плати тощо). Враховуючи вищевикладене, договір оренди землі від 20.04.2007 р. є поновленим на тих самих умовах до 15.05.2027 р.
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку про необхідність у задоволенні заявлених вимог.
Судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача.
Керуючись, ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 11, 13, 15, 16, 509, 525, 526, 543, 626-629 ЦК України, Законом України "Про оренду землі", суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Визнати договір оренди землі від 20.04.2007 р., який укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Кищенці» на земельну ділянку за кадастровим номером № [номер приховано]:02:001:006 площею 2,6843 га поновленим на тих самих умовах строком до 15.05.2027 р.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 31561125, місце реєстрації - 20121, с. Кищенці, вул. Дрофи Андрія, 2, Уманського району, Черкаської області ) судові витрати в сумі 3328 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя А.І. Костенко