Ухвала № 140645554 у справі № 752/9897/26 від 15.10.2026

Справа № 752/9897/26

Провадження №2-з/752/111/26

У Х В А Л А

іменем України

15.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про витребування частини житлового будинку, припинення права власності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову, у якій вона просить накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3117686280000, загальною площею 129,3 кв. м, житловою площею 70,9 кв. м, що належить ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що право власності заявниці на 1/2 частку спірного будинку виникло у 2009 році на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою суду у справі № 2-4685/08. Попри це ОСОБА_7 відчужив увесь будинок на користь ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 20.03.2026, посвідченим приватним нотаріусом Герасименко Н.М. Право власності на будинок зареєстроване за ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 475710474 від 05.05.2026.

На думку заявниці, існує реальна загроза подальшого відчуження будинку третім особам. На підтвердження вона посилається на те, що: будинок уже було відчужено попри наявність її права на 1/2 частку; перед відчуженням ОСОБА_7 вчинив дії щодо зняття з реєстрації заявниці та малолітньої дитини; ОСОБА_2 після набуття права власності невідкладно звернулася до суду з позовом про виселення. Заявниця вважає, що повторне відчуження істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду за зустрічним позовом, а також посилається на інтереси малолітньої дитини.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши заяву і матеріали справи, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. За частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, на яку посилається сама заявниця, заходи забезпечення позову застосовуються лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Заявниця не надала доказів того, що ОСОБА_2 вчиняє дії, спрямовані на відчуження будинку: виставляє його на продаж, укладає попередні договори, вчиняє інші дії з розпорядження майном. Обставини, на які посилається заявниця, стосуються поведінки іншої особи - ОСОБА_7 , який будинком уже не володіє, і не свідчать про наміри теперішнього власника. Звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення, навпаки, свідчить про її намір володіти та користуватися будинком, а не відчужити його. Отже, доводи про загрозу відчуження ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені належними доказами.

Предметом зустрічного позову є витребування 1/2 частки житлового будинку, на яку претендує заявниця. Водночас вона просить накласти арешт на весь будинок загальною площею 129,3 кв. м. Арешт поширювався б і на частку, щодо якої заявниця жодних вимог не заявляла, та обмежував би права власника понад межі спору. Такий захід не відповідає вимогам частини третьої статті 150 ЦПК України.

Посилання заявниці на житлові права малолітньої дитини саме по собі не є підставою для забезпечення позову. Заявниця не обґрунтувала, яким чином арешт будинку забезпечить виконання можливого рішення за зустрічним позовом про витребування частки майна. Питання проживання та виселення є предметом первісного позову і будуть вирішені під час розгляду справи по суті.

Крім того, суд враховує, що в разі задоволення зустрічного позову рішення суду про визнання договору недійсним, витребування частки майна та скасування державної реєстрації буде підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а закон передбачає способи захисту прав власника у разі незаконного відчуження майна, зокрема витребування майна від добросовісного набувача за правилами статті 388 ЦК України.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що заявниця не довела наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а запропонований захід забезпечення є неспівмірним із заявленими вимогами. Тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Відмова у забезпеченні позову не позбавляє заявницю права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову з наведенням нових обставин та доказів, а також із пропозицією співмірного заходу.

Керуючись статтями 149-153, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3117686280000, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя