Справа №:755/4692/26
Провадження №: 2-о/755/250/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді Коваленко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Грищенко С.В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявника - адвокат Шапошнікова Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аніскова Надія Анатоліївна, про встановлення факту родинних відносин, -
В С Т А Н О В И В:
30.03.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Шапошнікова Т.Г., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аніскова Надія Анатоліївна, про встановлення факту родинних відносин.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Москві. Його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник зазначає, що його батьки перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.08.1960 року, в якому народилося двоє синів - ОСОБА_2 , 1961 року народження, та ОСОБА_1 , 1970 року народження. Після переїзду до міста Києва сім`я постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник та його брат були зареєстровані за вказаною адресою разом із матір`ю, проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали спільний побут. У встановленому законом порядку вказана квартира була приватизована членами сім`ї, а після смерті батька та виїзду брата заявник продовжував проживати у квартирі разом із матір`ю та здійснював за нею постійний догляд.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісковою Н.А. було заведено спадкову справу. За життя ОСОБА_4 17.01.2014 року склала заповіт, яким усе належне їй майно, у тому числі частку у праві власності на вищевказану квартиру, заповіла заявнику. Брат заявника - ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на користь заявника.
Разом з тим, оригінал свідоцтва про народження заявника втрачено. Зазначений документ був виданий органом державної реєстрації актів цивільного стану на території колишньої РСФСР, у зв`язку з чим отримати його повторно в установленому порядку наразі неможливо. Заявник звернувся до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), проте отримав відмову у витребуванні дубліката документа через органи юстиції у зв`язку з припиненням офіційного листування та дипломатичних зносин з органами юстиції Російської Федерації. Заявник зазначає, що встановлення факту родинних відносин необхідне йому для реалізації та оформлення спадкових прав після смерті матері та офіційного підтвердження того, що він є її сином.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями матеріали справи були передані на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва Хромової О.О. від 10.04.2026 року заявлений суддею самовідвід задоволено, суддю Хромову О.О. відведено від розгляду даної справи, а матеріали цивільної справи № 755/4692/26 передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 року, зазначену цивільну справу передано в провадження судді Коваленко І.В.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. 29 квітня 2026 року на виконання вимог вказаної ухвали представник заявника - адвокат Шапошнікова Т.Г. подала до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18.05.2026 року у справі відкрито провадження та призначено її до судового розгляду в порядку окремого провадження. Вказаною ухвалою суду було витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аніскової Н.А. засвідчену належним чином копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
04.06.2026 року (вх. № 35970) на виконання вимог суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Аніскової Н.А. надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 2/2024 щодо майна померлої ОСОБА_4
20.07.2026 року (вх. № ЕП-8117) заінтересована особа ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Одночасно, 20.07.2026 року, від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення по суті справи, у яких він повністю підтвердив обставини, викладені у заяві. Зокрема, ОСОБА_2 зазначив, що померла ОСОБА_4 є його рідною матір`ю, а заявник ОСОБА_1 - його рідним молодшим братом. Пояснив, що їхні батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.08.1960 року, в якому народилося двоє дітей: він - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та заявник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Заінтересована особа підтвердив, що вони тривалий час проживали однією сім`єю разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та побут. Надалі, після його виїзду, заявник залишився проживати з матір`ю та здійснював за нею догляд до дня її смерті, після чого він ( ОСОБА_2 ) в установленому законом порядку відмовився від прийняття спадщини на користь свого брата ОСОБА_5 . На підтвердження викладених обставин ОСОБА_2 долучив копію власного свідоцтва про народження, де батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.07.2026 року з метою повного та всебічного встановлення обставин справи судом було витребувано додаткові докази, зокрема: архівні документи щодо навчання ОСОБА_1 у Ліцеї «Домінанта» Дніпровського району м. Києва (колишня назва - ЗОШ №204 м.Києва), а також копії документів та заяв-анкет, які подавалися заявником для первинного оформлення паспорта громадянина СРСР та паспорта громадянина України.
На виконання вимог ухвали суду від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до суду надійшли належним чином засвідчені копії заяв про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та заяви про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Одночасно ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області листом повідомило, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 12.02.1998 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві, був оформлений заявнику в порядку обміну паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. Додатково суду роз`яснено, що відповідно до чинної на момент обміну Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, подання свідоцтва про народження органів реєстрації актів цивільного стану передбачалося виключно у випадках зміни анкетних даних або встановлення розбіжностей у записах, а первинно подані документи поверталися особі під час вручення оформленого паспорта.
Відомостей або витребуваних архівних документів від Ліцею «Домінанта» Дніпровського району м. Києва на час розгляду справи по суті до суду не надійшло, що в силу положень цивільного процесуального законодавства не перешкоджає вирішенню справи на підставі наявних доказів.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шапошнікова Т.Г. заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у заяві, та просили її задовольнити.
Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 показала суду, що є дружиною заявника. Свідок зазначала, що померла ОСОБА_4 була рідною матір`ю її чоловіка, тривалий час проживала разом із ними в одній квартирі та займалася вихованням їхніх спільних дітей. Зазначила, що їхня родина проживала разом із матір`ю однією сім`єю, а окремо від неї вони почали проживати з 2007 року. Свідок також підтвердила анкетні дані матері заявника, її рік народження та місце колишньої роботи.
Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 показав суду, що знайомий із заявником ОСОБА_1 з дитинства та тривалий час підтримує з ним близькі дружні стосунки. Свідок підтвердив, що після одруження заявника вони постійно спілкувалися сім`ями, він неодноразово бував у заявника вдома та особисто спілкувався з його матір`ю ОСОБА_4 , яка завжди визнавала ОСОБА_5 своїм сином.
Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 показав суду, що навчався разом із заявником у Київському політехнічному інституті на факультеті електронної техніки. Зазначив, що за час навчання та після нього неодноразово бував у заявника в гостях під час святкування днів народження та інших сімейних заходів, де особисто познайомився з матір`ю заявника - ОСОБА_4 , яка виховувала заявника як свого сина.
Суд, заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши усні показання свідків, всебічно та повно дослідивши письмові матеріали справи та заведеної спадкової справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до таких висновків.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі статтею 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до вимог статті 319 ЦПК України, у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Судом об`єктивно установлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме факту того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його рідною матір`ю.
Легітимною метою встановлення зазначеного факту є необхідність реалізації та оформлення заявником своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 .
Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи надані заявником письмові докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Незважаючи на втрату оригіналу свідоцтва про народження заявника, факт його походження від померлої ОСОБА_4 підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , виданого 29 травня 1970 року, у якому його матір`ю вказана ОСОБА_4 , а батьком - ОСОБА_3 .
Зміна дошлюбного прізвища матері заявника підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 27 серпня 1960 року, з якого вбачається, що ОСОБА_10 зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 , після чого їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_11 ».
Факт того, що заявник та заінтересована особа є рідними братами та походять від одних батьків, підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у якому його батьками також зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Крім того, до матеріалів справи долучено копії документів, що посвідчують особу та містять персональні дані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які повністю узгоджуються з анкетними даними батьків, зазначеними у документах про народження обох синів.
Спільне проживання, єдиний побут та наявність тривалих родинних зв`язків між заявником та померлою підтверджуються також документами щодо спільного нерухомого майна. Зокрема, зі свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 1998 року, виданого Органом по оформленню права власності на об`єкти нерухомого майна і житла Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва на підставі розпорядження № 45-463, вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві приватної спільної сумісної власності в рівних частках ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Партоли М.Д. від 28 грудня 2013 року за № 1502, надалі 1/3 частку вказаної квартири було відчужено на користь ОСОБА_1 за договором дарування.
Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленого Бюро технічної інвентаризації м. Києва у 1999 році, власником об`єкта нерухомого майна загальною площею 69,60 кв. м вказана саме ОСОБА_4 .
У судовому засіданні судом у порядку статті 234 ЦПК України були безпосередньо оглянуті оригінали сімейних фотографій різних років, на яких зображені члени родини ОСОБА_11 у спільному побуті та під час сімейних заходів, що є додатковим наочним підтвердженням постійних родинних відносин.
Факт спільного проживання заявника із матір`ю до дня її смерті та ведення спільного господарства беззаперечно підтверджується довідкою за Формою № 3, виданою ЖРЕО № 403 (вих. № 486), з якої вбачається, що ОСОБА_4 , 1933 року народження, була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею за вказаною адресою були зареєстровані та проживали її син ОСОБА_2 (з 1978 року), син ОСОБА_1 (з 1986 року), а також її онуки - ОСОБА_12 (з 2008 року) та ОСОБА_13 (з 2011 року).
Факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Києві, беззаперечно підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про смерть від 08 лютого 2024 року, актовий запис № 86.
Зі змісту заповіту, посвідченого 17 січня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Партолою М.Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 1н-501, вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким належні їй на підставі особистої приватної власності 2/3 (дві треті) частки квартири АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
З заяви про відмову від прийняття спадщини від 21 травня 2024 року, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Борисенко В.С. та зареєстровано в реєстрі за № 203, вбачається, що син померлої - ОСОБА_2 підтвердив факт відкриття спадщини після смерті матері та заявив про свою безумовну відмову від прийняття спадщини на користь іншого сина померлої - заявника ОСОБА_1 .
З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77690517 від 18 липня 2024 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісковою Н.А., вбачається, що 18 липня 2024 року після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу № 42/2024, номер у Спадковому реєстрі 72719984.
На підтвердження наведених обставин судом у судовому засіданні оглянуто оригінали документів, що належать родині ОСОБА_11 , з яких виготовлено копії та долучено їх до матеріалів справи, зокрема: свідоцтво про народження ОСОБА_4 , свідоцтво про народження ОСОБА_3 та свідоцтво про шлюб батьків заявника.
Суд також бере до уваги та детально аналізує відомості, надані Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області. Наявність у централізованому зберіганні ЦМУ ДМС заяви про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та заяви про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , беззаперечно підтверджує сталість персональних даних заявника, його ім`я, по батькові та дату народження, а також факт первинного оформлення національних документів.
При цьому суд погоджується з роз`ясненнями міграційного органу про те, що відсутність у матеріалах ЦМУ ДМС копії свідоцтва про народження заявника зумовлена діючим на той час інструктивним порядком обміну документів, за яким оригінали документів поверталися заявнику під час видачі паспорта. З огляду на це, відсутність архівної копії свідоцтва в матеріалах ДМС сама по собі не спростовує інших доказів у справі.
Суд бере до уваги й те, що заінтересована особа ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_4 , не заперечує проти встановлення заявленого факту, навпаки - повністю підтверджує його у своїх письмових поясненнях та просить заяву задовольнити. Інших осіб, які б заперечували факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_4 , судом під час розгляду справи не встановлено.
Оцінюючи зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд доходить висновку, що сукупність наведених документів узгоджується між собою та повністю підтверджує факт того, що померла ОСОБА_4 є рідною матір`ю заявника ОСОБА_1 .
Допитані судом свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали суду послідовні, чіткі показання, які повністю інтегруються у загальну картину родинних відносин сім`ї ОСОБА_11 , узгоджуються із довідкою ЖРЕО за Формою № 3, матеріалами спадкової справи та письмовими поясненнями заінтересованої особи. Показання вказаних свідків відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності, а тому беруться судом за основу при ухваленні рішення.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (ЦК), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Аналізуючи характер правовідносин, суд зазначає, що чинне законодавство України пов`язує виникнення спадкових прав з наявністю певних юридичних фактів, зокрема родинних відносин. Втрата оригіналу свідоцтва про народження заявника та об`єктивна неможливість його повторного отримання через органи юстиції України внаслідок припинення офіційного документообігу з Російською Федерацією позбавляє заявника можливості реалізувати свої спадкові права у позасудовому порядку.
При цьому суд враховує, що встановлення зазначеного факту має для заявника виключно юридичне значення, оскільки безпосередньо пов`язане з оформленням ним спадкових прав після смерті ОСОБА_4 . Встановлення даного факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.
За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заявником надано достатньо належних, допустимих та достовірних доказів, а тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин є повністю обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати заявнику не відшкодовуються і заінтересованими особами не оплачуються, а тому вони покладаються на заявника.
Керуючись статтями 15, 16, 1216, 1217 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 90, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Аніскова Надія Анатоліївна, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_2 , є рідним сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.В. Коваленко