П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року
м. Рівне
Справа № 932/16776/25
Провадження № 22-ц/4815/1463/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Хилевича С.В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання : Хлуд І.П.
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Мирноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 квітня 2026 року, постановлену в складі судді Отупор К.М., присяжних Петрусь Л.І., Резанович О.М., повний текст рішення складено 04.05.2026 роек, у справі №932/16776/25,
в с т а н о в и в :
В жовтні 2025 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Мирноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.
В обґрунтування вимог заяви вказала, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 із 14 жовтня 2006 року.
Зазначає, що її чоловік проходив військову службу у Збройних Силах України за мобілізацією та був зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця-помічника гранатометника.
28 січня 2025 року заявнику надійшло сповіщення про те, що ОСОБА_4 23 січня 2025 року зник безвісти під час виконання бойових завдань з захисту територіальної цілісності України в районі населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області.
Відповідно до листа Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими № 222/34054 від 19 грудня 2025 року, відомостей про перебування ОСОБА_4 у полоні або серед інтернованих осіб не надходило.
За результатами службового розслідування та наданими доказами, ОСОБА_4 вважається загиблим під час вогневого контакту з противником, проте тіло не було евакуйоване через інтенсивні бойові дії та подальше захоплення позицій ворогом.
Оголошення особи померлою необхідне заявниці для реалізації прав на отримання соціальних виплат та оформлення спадщини.
З огляду на вище викладене, просила суд оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у районі населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби по захисту і обороні України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України померлим.
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Мирноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою задоволено.
Оголошено ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Трифанівка Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця, солдата, стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у районі населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби по захисту і обороні України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України - померлим.
Датою смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Трифанівка Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця, солдата, стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 - вважати 23 січня 2025 року.
У поданій апеляційній скарзі, Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 46 ЦК України та норми ЦПК України, а також не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо порядку та строків оголошення особи померлою у зв`язку з воєнними діями.
Зазначає, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення тривали активні бойові дії на території зникнення військовослужбовця (н.п. Шевченко Покровського району Донецької області), а тому шестимісячний строк для оголошення особи померлою не настав, а висновки суду про можливість його скорочення є передчасними та необґрунтованими.
Звертає увагу на те, що станом на поточний момент активні бойові дії на вказаній території не завершені, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 №376.
Також суд першої інстанції неповно дослідив докази, не надав належної оцінки всім обставинам справи та фактично обґрунтував рішення припущеннями, а не достатніми доказами.
У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване, просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду вказаним вимогам закону не відповідає.
Встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 14 жовтня 2006 року у відділі РАЦС Димитровського МУЮ Донецької області, актовий запис № 342.
20 червня 2020 року ОСОБА_4 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України та був зарахований на цій підставі на військову службу, після чого проходив військову службу у різних військових частинах та відповідно до наказу № 365 від 24.12.2024 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , де відповідно до наказу командира даної військової частини № 187-РС від 24.12.2025 проходив військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання - солдат.
За результатами службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 ймовірно загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок мінометного обстрілу, здійсненого збройними формуваннями рф в районі населеного пункту Шевченко Покровської громади Донецької області. У зв?язку з відсутністю тіла солдата ОСОБА_4 , його відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визнано зниклим безвісти.
28 січня 2025 року дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_1 отримала сповіщення №899, яким була повідомлена про те, що її чоловік - військовослужбовець ОСОБА_4 23 січня 2025 року зник безвісти під час виконання бойових завдань з захисту територіальної цілісності України в районі населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області.
Судом встановлено, що за заявою дружини ОСОБА_4 30 січня 2025 року відомості про його зникнення були внесені відділенням поліції № 1 (м. Дубровиця) Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України за №12025181110000043, про що свідчить відповідний витяг.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250303-187 від 03 березня 2025, ОСОБА_4 зник на території бойових дій (під час воєнних дій), набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.
На час події солдат ОСОБА_4 знаходився у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом) та без ознак алкогольного чи наркотичного сп?яніння. Даних щодо потрапляння солдата ОСОБА_4 в полон, в тому числі добровільної здачі, а також самовільного залишення місця служби чи дезертирства в ході службового розслідування не здобуто.
Відповідно до пояснень побратимів, евакуювати тіло солдата ОСОБА_4 через інтенсивний обстріл з боку військових формувань російської федерації не було можливості. У подальшому також у зв?язку з тим, що місце, де ймовірно залишилось тіло ОСОБА_4 , знаходилося під інтенсивним артилерійським вогнем з боку військових формувань російської федерації, евакуаційні заходи здійснити не було можливим.
Факт мінометного обстрілу та факт зникнення солдата ОСОБА_4 були зафіксовані також в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 (за книгою обліку № 12т від 02.01.2025), про що свідчить доданий до акту службового розслідування витяг.
Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 1327 від 22 лютого 2025 року «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця» встановлено, що службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця солдата ОСОБА_4 завершено, визнано, що солдат ОСОБА_4 23 січня 2025 року зник безвісти внаслідок мінометного обстрілу, здійсненого збройними формуваннями російської федерації в районі н.п. Шевченко Покровської громади Донецької області під час виконання службових обов`язків по захисту Батьківщини.
Відповідно до листа Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими № 222/34054 від 19 грудня 2025 року, відомостей про перебування ОСОБА_4 у полоні або серед інтернованих осіб не надходило.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (постанови Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 204/7924/23, від 28.02.2024 у справі № 506/358/22).
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність (постанова Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 753/8049/24).
У постанові Верховного Суду від 04.06.2025 у справі № 591/11696/23 зазначено, що обставини справи не дають підстав припускати смерть особи в певний час і за певних обставин, тому відсутні підстави для оголошення його померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи (постанови Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 у справі № 607/159/23).
Суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.
Згідно з частиною першою статті 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що оголошення фізичної особи померлою це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
За загальним правилом фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.
Якщо фізична особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, то її може бути оголошено судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців, у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на території ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Наказ № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 14 жовтня 2006 року (а. с. 30).
28 січня 2025 року дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_1 отримала сповіщення №899, яким була повідомлена про те, що її чоловік - військовослужбовець ОСОБА_4 23 січня 2025 року зник безвісти під час виконання бойових завдань з захисту територіальної цілісності України, в районі населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області (а.с.78).
Таким чином, ОСОБА_4 зник в районі населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376, н.п. Шевченко Покровської міської територіальної громади Покровського району Донецької області з 23 серпня 2024 року по теперішній час є територією активних бойових дій.
У вищезазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 зазначено, що не можна відраховувати цей строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення.
Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Суд приходить до висновку, що шестимісячний строк зі спливом якого можливе, з урахуванням конкретних обставин, оголошення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим ще не почав спливати, оскільки на території на якій він пропав безвісти - в районі населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області (територія ймовірної загибелі), тривають активні бойові дії.
Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про оголошення ОСОБА_4 померлим, не врахував правову природу інституту оголошення фізичної особи померлою, вимоги частини другої статті 46 ЦК України, а також обов`язковий для застосування правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо обчислення шестимісячного строку у разі зникнення особи на території активних бойових дій, безпідставно визначивши його перебіг від дати ймовірної загибелі.
За наявності встановлених обставин, які свідчать про триваючі активні бойові дії на території ймовірної загибелі військовослужбовця, та відсутності правових підстав для початку перебігу зазначеного строку, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення заяви, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 390-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 квітня 2026 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді : Хилевич С.В
Шимків С.С.