Справа № 638/14781/26
Провадження № 2-о/638/319/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Рубель О.М.,
за участю
представника заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Котелевська селищна рада про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
26.06.2026 ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеною заявою, в обґрунтування якої вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, спадкоємцями після його смерті є ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті. Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася. ОСОБА_4 була зареєстрована у АДРЕСА_1 . Після смерті батька ОСОБА_2 , фактично змінив місце проживання та переїхав до матері де і проживав до її смерті, не змінюючи місце своєї реєстрації. Доглядав за матір`ю, займався лікуванням та провів поховання. Інші спадкоємці на майно ОСОБА_4 відсутні. Спадкове майно ОСОБА_4 відумерлим не визнавалося. Заявник не звертався до нотаріуса та не подавав заяву про прийняття спадщини, вважав себе таким, що прийняв спадщину після смерті матері, шляхом спільного з нею проживання. У 2025 році заявник звернувся до державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва на спадщину після смерті матері, проте йому було відмовлено та роз`яснено право звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем. У зв`язку з чим заявник просить встановити факт, що він на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав з померлою ОСОБА_4 .
26.06.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження судді Семіряд І.В.
29.06.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі.
15.07.2026 представником Котелевської селищної ради Сідненко Н.П. подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що селищна рада повністю визнає обставинами, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а також цілком погоджується з правовою оцінкою наданих ним обставин. Просила розглядати справу без участі представника селищної ради.
Представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала заяву та просила задовольнити.
Суд, вислухавши представника заявника, заінтересовану особу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
За частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Такі висновки висловлені Верховним Судом в постановах від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23 (провадження № 61-8050св24), від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23) та інших.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) виснувала, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам виснує, що в цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такими ж критеріями керувалася Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
У заяві про встановлення факту заявником зазначено, що встановлення факту необхідно ля отримання спадщини. Окрім того, інших спадкоємців немає.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 (батько заявника), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
У відповідності до довідки №286, виданої виконавчим комітетом Котелевської селищної ради 21 березня 2025 року, на момент смерті ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , разом з ним була зареєстрована дружина, ОСОБА_4 . Копія довідки додається, оригінал знаходиться в заявника.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 (мати заявника), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявника ОСОБА_2 , серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якого увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, за адресою АДРЕСА_1 . Спадкова справа на майно померлого ОСОБА_3 , була відкрита державною нотаріальною конторою в 2013 році, за №37/2013, за заявою про прийняття спадщини, поданою ОСОБА_2 .
За клопотанням представника заявника з Зінківської державної нотаріальної контори Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було витребувано матеріали спадкової справи №37/2013 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .
З досліджених копій, належним чином посвідчених, матеріалів спадкової справи №37/2013 вбачається, що ОСОБА_2 було подано заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3
29.05.2025 державним нотаріусом Зінківської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за законом: дружині ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12 частку та сину ОСОБА_2 на 12 частку. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку з господарчими та побутовими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 .
Після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , спадкова справа не заводилася.
У відповідності до довідки №287, виданої виконавчим комітетом Котелевської селищної ради 21 березня 2025 року, померла ОСОБА_4 , на момент смерті, ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , - одна.
Заявник вказує, що після смерті батька ОСОБА_3 , він, ОСОБА_2 , у зв`язку з погіршенням стану здоров`я матері, фактично змінив місце свого проживання, та переїхав до помешкання ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , де і проживав до її смерті, не змінюючи місця своєї реєстрації, АДРЕСА_3 , доглядав за нею, займався лікуванням, та провів поховання.
19.06.2025 Зінківською державною нотаріальною конторою Романенку Ю.М., на його заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 , повідомлено, що заява про прийняття спадщини може бути подана у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Одночасно роз`яснено, що ОСОБА_2 має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до акту складеного депутатом Котелевської селищної ради, ОСОБА_6 , за участю громадян, ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , посвідченого секретарем органу місцевого самоврядування, ОСОБА_9 , 21 березня 2025 року - з 2012 року до 18.03.2025 ОСОБА_10 постійно проживав без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .
За клопотанням представника заявника було допитано свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_11 , яка була допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції між Котелевським районним судом Полтавської області та Шевченківським районним судом м. Харкова, пояснила, що ОСОБА_2 знає, він почав жити з матір`ю з 2012 року, після того як помер його батько. ОСОБА_13 це її сусід, вона живе поруч, у будинку батьків. Коли була жива його матір ОСОБА_13 доглядав за нею, лікував, допомагав у всьому їй.
Свідок ОСОБА_12 , який був допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції між Котелевським районним судом Полтавської області та Шевченківським районним судом м. Харкова, пояснив, що ОСОБА_2 знає, він почав жити з матір`ю з 2012 року, після того як помер його батько. ОСОБА_13 це його сусід, він живе поруч, у будинку батьків. Коли була жива його матір ОСОБА_13 доглядав за нею, лікував, допомагав у всьому їй.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).
З пп. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
В судовому засіданні встановлено, підтверджується дослідженими доказами, не заперечується представником заінтересованої особи - Котелевської селищної ради, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав з померлою ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим заява про встановлення факту підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4,12,19,259,264,265, 293,294,315,316,319 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Котелевська селищна рада про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав з померлою ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Заявник - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_4 .
Заінтересована особа - Котелевська селищна рада, ЄРПОУ 13955812, Полтавська обл., Полтавський район, сел. Котельва, вул. Полтавський шлях, 221.
Суддя: І.В. Семіряд