ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15 жовтня 2026 року
м. Харків
справа № 638/3384/23
провадження № 22-ц/818/4574/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.
за участю секретаря судового засідання Муренченко С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків справу цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2026 року, постановлене суддею Смірновим В.А.,
в с т а н о в и в:
У квітні 2023 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 відповідно до якого просила: стягнути з відповідача на користь позивача вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладення договору за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 у розмірі 4 190,25 грн; вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 31.03.2023 в сумі 109 869,74 грн; абонентське обслуговування в розмірі 265,90 грн; внутрішньо будинкове обслуговування в розмірі 354,15 грн. Також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 684 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.04.2008 року відповідачці на праві власності належать приміщення в житловому будинку АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання, яке здійснює КП «Харківські теплові мережі». Вказане приміщення переобладнане під офіс та використовується для ведення господарської діяльності. За період користування тепловою енергією з 01.10.2021 по 31.03.2023 відповідачем спожито теплової енергії на суму 114 059 грн. 99 коп. за кожен розрахунковий період відповідачу направлялися рахунки фактури про сплату за спожиту теплову енергію. 20.04.2016, 10.11.2016, 30.11.2018 року представниками виконавця складено акти обстеження системи теплопостачання, які стали підставою для нарахувань за послуги з теплопостачання та встановлено що приміщення використовується як офіс та має окремий вихід. Розрахунок спожитої теплової енергії проводиться відповідно до показань приладу обліку теплової енергії. 04.03.2017 року відповідачці виконавцем послуг було направлено копію договору купівлі - продажу теплової енергії № 12688 від 01.07.2016 року, який на даний час не підписано ОСОБА_3 . Споживання теплової енергії відповідачем на потреби опалення приміщення за адресою: АДРЕСА_2 до 01.12.21 р. відбувалося без укладання договору, а з 01.12.2021 року правові відносини між відповідачем та позивачем регулюються публічним індивідуальним договором. Вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору складає 4190, 25 грн., яка утворилась за період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року. На підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830 (6 редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет було розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року. Даний договір укладався сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Таким чином, з 01.12.2021 року за адресою АДРЕСА_2 , власником якого є відповідачка укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315. За період з 01.12.2021 по 31.03.2023 року (період публічного договору) вартість несплаченої теплової енергії за вказаним нежитловим приміщенням складає 109 869,74 грн. Крім того, відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021, Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності відповідача нарахована заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 265,90 грн та заборгованість за обслуговування внутрішньо будинкових систем у розмірі 354,15 грн.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.06.2023 позов Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2021 року по 31 березня 2023 року в розмірі 114059 (сто чотирнадцять тисяч п`ятдесят девять) гривень 99 копійок, вартість абонентського обслуговування у сумі 265 (двісті шістдесят п`ять) грн. 90 коп., та вартість внутрішньо будинкового обслуговування у сумі 354 (триста п`ятдесят чотири) гривні 15 коп., всього 114680 (сто чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 04 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в сумі 2684 грн. 00 коп.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.05.2024 заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 червня 2023 року у справі №638/3384/23 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - скасовано. Призначено справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2026 року позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2021 року по 31 березня 2023 року в розмірі 114059 (сто чотирнадцять тисяч п`ятдесят девять) гривень 99 копійок, вартість абонентського обслуговування у сумі 265 (двісті шістдесят п`ять) грн. 90 коп., та вартість внутрішньо будинкового обслуговування у сумі 354 (триста п`ятдесят чотири) гривні 15 коп., всього 114680 (сто чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 04 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в сумі 2684 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі представник відповідача Грішанової Зайтар Сережівни просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У разі відмови у задоволенні позову або задоволенні позовних вимоги в меншому розмірі: допустити поворот виконання рішення у справі № 638/3384/23 шляхом стягнення з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 117364,04 гривень.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для нарахувань заборгованості за періоди з 01.10.2021 р. по 31.12.2021р., з 01.12.2021 р. по 31.03.2023 р. Позивач надає акти обстеження від 20.04.2016 р., 10.11.2016 р., 30.11.2018 р. Проте, дані докази були підставами нарахування саме за період з 20.04.2016 по 30.11.2018 р., а не за період, зазначений у позовній заяві, на що безпідставно не звернув увагу Суд першої інстанції, неповно з`ясувавши обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Надані Позивачем акти переддоговірного обстеження, акти обстеження системи теплоспоживання об`єкта були складеними без участі ОСОБА_1 . Вказані акти Відповідач не підписувала, від підпису не відмовлялася, тож складені вони були представником КП «ХТМ» у односторонньому порядку. Більш того, Позивач у даній позовній заяві двічі зазначає про наявність заборгованості за період з 01.12.2021 р. по 31.12.2021 р., який увійшов в розрахунок заборгованості як за послуги спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору так і за спожиту теплову енергію за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії, що призводить до подвійного стягнення за відповідні послуги з Відповідача. Стверджуючи, що 04.03.2017 р. Позивачем направлено на адресу Відповідача копію договору купівлі-продажу теплової енергії № 12688 від 01.07.2016 р. Позивач не надав до Суду навіть копію відповідного договору. Крім того, безпідставними є висновок Суду першої інстанції щодо наявності укладених між Позивачем та Відповідачем індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води, оскільки зазначені правовідносини регулюються публічним договором, оскільки Договори було розміщено на сайті КП «ХТМ» лише 31.10.2021 р. Висновок Суду першої інстанції, що Позивачем надано до суду докази, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 використовується Відповідачем як нежитлове приміщення, в якому ведеться господарська діяльність, є необґрунтованим. Позивач не надав жодних доказів споживання у такому обсязі теплової енергії, а також підстав здійснення розрахунку вартості спожитої енергії по нежитловому приміщенню, відповідних тарифів за послуги з теплової енергії, абонентського обслуговування та внутрішньобудинкове обслуговування за період з 01.10.2021 р. по 31.12.2021р., з 01.12.2021 р. по 31.03.2023 р. Висновок Суду першої інстанції про відсутність претензій щодо якості наданих КП «ХТМ» послуг також не відповідає дійсності з огляду на те, що у зазначеній житловій квартирі ОСОБА_1 зареєстрована з 14.12.2006 р. Однак, проживати у вказаній квартирі у зимовий (опалювальний) період ОСОБА_1 фізично не могла через незадовільну якість наданих КП «ХТМ» послуг з постачання теплової енергії, про що свідчать неодноразові звернення ОСОБА_1 на адресу КП «ХТМ» щодо низької температури у квартирі.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним відмовити у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.04.2008 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19671643 від 25.07.2008 року, на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 з централізованою системою теплопостачання, яке здійснює КП "Харківські теплові мережі".
Як встановлено рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.05.2016 року у справі № 638/6289/16-ц, яке набрало законної сили, 20.12.2016 року представниками КП «Харківські теплові мережі» складено акт обстеження про бездоговірне користування тепловою енергією. В ході проведення обстеження спеціалістами було встановлено, що приміщення квартири використовується під агентство нерухомості, в приміщенні встановлені прилади для опалення. В зв`язку з тим, що в житловій квартирі АДРЕСА_4 знаходиться офіс Агентства з нерухомості, даний акт являється підставою для нарахування за споживання теплової енергії по опаленню та гарячому теплопостачанню за тарифами для юридичних осіб. В акті обстеження системи теплоспоживання представниками КП "Харківські теплові мережі" зроблено припис про те, що споживач зобов`язаний укласти договір про постачання теплової енергії.
У вказаному рішення також констатовано, що приміщення за спірною адресою використовувалось за період позовних вимог не за прямим призначенням, як житлове, а як нежитлове, а саме для агентства нерухомості, що відображено на фотографіях.
Крім того, 20 квітня 2016 року представниками КП «Харківські теплові мережі» складено акт обстеження про бездоговірне користування тепловою енергією. Відповідно до вказаного акту за адресою: АДРЕСА_1 (споживач ОСОБА_1 ) розташований салон-краси.
04.03.2017 року відповідачці виконавцем послуг було направлено копію договору купівлі - продажу теплової енергії № 12688 від 01.07.2016 року, який на даний час не підписано ОСОБА_3 (доказів зворотнього матеріали справи не містять).
18.04.2023 року відповідачці направлено досудове повідомлення про заборгованість за використану теплову енергію та пропозицію оплати такої.
У свою чергу, постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується актами підключення/відключення споживача № 173/30631 від 23.10.2021, № 173/32881 від 31.10.2022 та переліком споживачів розташованих у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з актом звіряння відпуску - отримання теплової енергії та розрахунків за її використання між КП «ХТМ» та абонентом Фізичною особою ОСОБА_1 заборгованість останньої за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 (без договірне) складає 4 190,25 гривень.
Згідно з актом звіряння відпуску - отримання теплової енергії та розрахунків за її використання між КП «ХТМ» та абонентом Фізичною особою ОСОБА_1 заборгованість останньої за постачання теплової енергії за період з 31.12.2021 по 31.03.2023 (договірне) складає 109 869,74 гривень, а також абонплата - 265,90 гривень та обслуговування ВБС - 354,15 грн.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст.ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5 частини 2 статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (який введено в дію з 01.05.2019) передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За положенням ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Споживач зобов`язаний оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов`язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладені у постановах від 30 жовтня 2013 року по справі №6-59цс13 та від 25 листопада 2014 року по справі №3-184гс14.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказаний правовий висновок є незмінним.
Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами, та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги, зобов`язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
КП «Харківські теплові мережі» створене на підставі рішення 16 сесії Харківської міської ради 4-го скликання № 191/03 від 24.09.2003 і є власністю територіальної громади міста Харкова, управління якою здійснює Харківська міська рада. Згідно з рішенням №946 від 30.09.2003 року Харківського міськвиконкому КП «Харківські теплові мережі» визначене виконавцем послуг у житловому фонді з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води у комунальної власності м.Харкова.
Відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», згідно постанові №446 від 30.03.2017 року КП «Харківські теплові мережі» має безстрокові ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.
Також, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Виходячи із приписів ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Так, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» постачає теплову енергію на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року, в тому числі за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 05.02.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 відповідач є зареєстрованою з 14.12.2006 року і по теперішній час.
Суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідач відмовлялася від споживання послуг з теплопостачання у встановленому порядку.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.04.2008 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19671643 від 25.07.2008 року, на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 з централізованою системою теплопостачання, яке здійснює КП "Харківські теплові мережі".
Відповідач ОСОБА_1 є споживачем та несе обов`язок по сплаті житлово-комунальних послуг у розумінні ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.05.2016 року у справі № 638/6289/16-ц, яке набрало законної сили, 20.12.2016 року встановлено, що приміщення квартири АДРЕСА_5 використовується під агентство нерухомості, в приміщенні встановлені прилади для опалення.
Крім того, згідно акту обстеження від 20 квітня 2016 року, складеного представниками КП «Харківські теплові мережі» за адресою: АДРЕСА_1 (споживач ОСОБА_1 ) розташований салон-краси.
Згідно відповіді КП «ХТМ» від 19.03.2024 року квартира АДРЕСА_5 з 01.12.2023 року переведена до житлового фонду та відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 96 т. 1).
Відповідач в апеляційній скарзі заперечує, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 в спірний період використовувалась Відповідачем як нежитлове приміщення, в якому велась господарська діяльність.
Між тим, доказів того, що до 01.12.2023 року (до моменту переведення вказаної квартири до житлового фонду) квартира за адресою: АДРЕСА_2 використовувалась Відповідачем як житлове приміщення, з огляду на ведення в ній господарської діяльності в попередній час, відповідач не надала.
Фотографії квартири, які надані до суду першої інстанції колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з них неможливо встановити в який період зроблені ці фотографії.
Отже, розрахунок теплового навантаження на опалення по ФО ОСОБА_1 , виконаний позивачем з урахуванням чинного законодавства та вимог КТМ 204 України 244-94, за тарифами як для нежитлового приміщення.
Постачання теплової енергії відповідачу та факт отримання відповідачем теплової енергії за вказаною адресою підтверджується актами підключення/відключення споживача № 173/30631 від 23.10.2021, № 173/32881 від 31.10.2022 та переліком споживачів розташованих у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з актом звіряння відпуску - отримання теплової енергії та розрахунків за її використання між КП «ХТМ» та абонентом Фізичною особою ОСОБА_1 заборгованість останньої за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 (без договірне) складає 4 190,25 гривень.
На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 на офіційному сайті КП «ХТМ» розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності 01.12.2021.
З 01.12.2021 на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «ХТМ» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua від 31.10.2021.
Згідно з актом звіряння відпуску - отримання теплової енергії та розрахунків за її використання між КП «ХТМ» та абонентом Фізичною особою ОСОБА_1 заборгованість останньої за постачання теплової енергії за період з 31.12.2021 по 31.03.2023 (договірне) складає 109 869,74 гривень, а також абонплата - 265,90 гривень та обслуговування ВБС - 354,15 грн.
Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, вона не була позбавлена можливості у передбачений законом спосіб провести відключення приміщення від мереж теплопостачання, а також звернення до позивача з відповідною претензією, однак відповідних документів з цього приводу до суду відповідачем не було надано.
Оскільки відповідач офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовився від послуг, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в неї виник обов`язок сплатити ці послуги.
Таким чином, є доведеним позивачем факт не виконання відповідачем обов`язку щодо оплати отриманих послуг.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що позивачем за спірною адресою надаються послуги незадовільної якості, про що свідчать неодноразові звернення відповідача до позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з наданих адвокатських запитів, листів позивача на такі запити, заяв відповідача від 20.02.2018, акту-претензії №173/045392 від 02.02.2024 (стосовно періоду з 27.12.2024 по 02.02.2024), акту-претензії №173/045606 від 02.02.2024 (стосовно періоду з 08.01.2024 по 22.02.2024), акту-претензії №173/045711 від 28.02.2024 (стосовно періоду з __.____.20___ по 28.02.2024), акту-претензії №173/045591 від 11.03.2024 (стосовно періоду з 29.02.2024 по 11.03.2024) вбачається, що останні не стосуються періоду виниклої заборгованості, а саме 01.10.2021 по 31.03.2023, а тому підставно відхилив ці докази, оскільки матеріали справи не містять доказів незадовільної якості послуг з теплопостачання за період з 01.10.2021 по 31.03.2023.
Відповідач зазначає про те, що позивач просить стягнути заборгованість за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 та за період з 31.12.2021 по 31.03.2023, що призводить до подвійного стягнення за відповідні послуги з Відповідача.
З приводу вказаного колегія суддів зазначає.
КП «ХТМ» нараховує вартість теплової енергії згідно показанням загально будинкових приборів обліку теплової енергії. Показання щомісяця до 18 числа кожного місяця вносяться до інформаційно-облікової бази.
З 01.12.2021 на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «ХТМ» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua від 31.10.2021.
З 01.12.2021 року кожному власнику нежитлових приміщень було відкрито новий особовий рахунок на підставі індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії.
Отже, нарахування з грудня 2021 року відбулось по 2 особовим рахункам, а саме за без договірним - з 01.12.2021 по 18.12.2021 року та з 19.12.2021 по 31.12.2021 року - за індивідуальним договором, у зв`язку з чим нарахування за грудень 2021 року в розрахунку заборгованості розділені на два особових рахунки, тому доводи щодо подвійного стягнення з відповідача за надані послуги не заслуговують на увагу.
У матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували надані КП «ХТМ» розрахунки заборгованості. Свого розрахунку або контррозрахунку відповідач не навела.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 і за вказаною адресою надавалися послуги з постачання теплової енергії їх виконавцем - КП «ХТМ», проте оплата цих послуг не була забезпечена нею у встановлений строк та у розмірі спожитої комунальної послуги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги у розмірі 114680,04 грн.
Неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, які відповідно до вимог статті 376 ЦПК України могли б призвести до скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 255, 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина