Судові рішення

Ухвала № 140648658 у справі № 727/7682/26 від 15.10.2026

Ухвала від 15.10.2026 у цивільній справі № 727/7682/26 (категорія «Іпотечного кредиту»). Суд: Чернівецький апеляційний суд, суддя Литвинюк І. М.

Справа№ 727/7682/26
СудЧернівецький апеляційний суд
СуддяЛитвинюк І. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІпотечного кредиту
Дата ухвалення15.10.2026
Надійшло до реєстру16.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140648658

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

15 жовтня 2026 року м. Чернівці

Справа 727/7682/26 Провадження № 22-ц/822/2380/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Литвинюк І. М., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про визнання права іпотекодержателя,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2026 року в задоволені позову відмовлено.

На зазначене рішення суду першої інстанції Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подало апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є поважними, а тому такий підлягає поновленню, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

За правилами частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, визначальним для унормування початку перебігу строку на апеляційне оскарження є вручення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду ухвалено 07 вересня 2026 року, а його копія надійшла до електронного кабінету апелянта 09 вересня 2026 року о 18 год 41 хв, що підтверджується карткою руху документа, сформованою засобами підсистеми «Електронний суд».

Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, воно вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, за умови надсилання судового рішення після 17 години 09 вересня 2026 року, днем його вручення апелянту відповідно до вимог процесуального закону є 10 вересня 2026 року.

Згідно зі статтею 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, тридцятиденний строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України, обчислюється з 11 вересня 2026 року та спливає 10 жовтня 2026 року.

Оскільки останній день зазначеного строку припадає на суботу, 10 жовтня 2026 року, яка є вихідним днем, відповідно до частини третьої статті 124 ЦПК України останнім днем цього строку є перший після нього робочий день - понеділок, 12 жовтня 2026 року.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу подано через підсистему «Електронний суд» 12 жовтня 2026 року, тобто в межах тридцятиденного строку з дня вручення апелянту повного судового рішення.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України, наявні передбачені законом підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Однак по апеляційній скарзі не може бути відкрито апеляційне провадження у справі, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

В апеляційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 07 вересня 2026 року.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною п`ятою статті 136 ЦПК України встановлено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану особи.

Водночас можливість відстрочення сплати судового збору є правом суду, реалізація якого потребує оцінки конкретних обставин, що об`єктивно перешкоджають заявнику виконати встановлений законом обов`язок зі сплати судового збору.

У постановах від 21 січня 2026 року у справі № 925/1293/19 та від 17 червня 2026 року у справі № 917/1219/24 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що питання відстрочення сплати судового збору юридичній особі має вирішуватися з урахуванням обставин конкретної справи, її фактичної можливості сплатити судовий збір та принципу пропорційності обмеження доступу до правосуддя.

Отже, сам по собі статус юридичної особи не виключає можливості відстрочення сплати судового збору. Проте заявник повинен належним чином обґрунтувати необхідність такого відстрочення та надати докази на підтвердження відповідних обставин.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, не навів жодних мотивів, які б свідчили про неможливість виконання обов`язку щодо його сплати під час звернення з апеляційною скаргою.

Зокрема, скаржник не зазначив обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, не обґрунтував наявності фінансових труднощів, недостатності коштів чи інших об`єктивних обставин, що зумовлюють необхідність відстрочення платежу.

Саме лише заявлення клопотання про відстрочення сплати судового збору без наведення відповідних обставин та доказів не може бути достатньою підставою для його задоволення.

Таким чином, скаржником не доведено наявності обставин, які б обґрунтовували необхідність відстрочення сплати судового збору, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 3 частини 4, частини 5 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, яка подана юридичною особою становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» є визнання права іпотекодержателя за іпотечним договором № 24.110-038/08-ДИ01 від 26 серпня 2008 року.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 жовтня 2023 року у справі № 906/1026/22 дійшла висновку, що вимога про визнання права іпотекодержателя має майновий характер, а судовий збір за її пред`явлення підлягає обчисленню виходячи з вартості предмета іпотеки, визначеної у договорі іпотеки.

Відповідно до пункту 1.4 іпотечного договору № 24.110-038/08-ДИ01 від 26 серпня 2008 року сторони оцінили предмет іпотеки у 340 000 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, розмір судового збору подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить 6120 гривень ((340000 *1.5%)*150%*0,8).

Таким чином, апелянту необхідно надати документи, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 6120 гривень, за наступними реквізитами:

рахунок: [рахунок приховано];

отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101,

код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095,

банк отримувача коштів Казначейство України (ЕАП),

код банку (МФО) 899998,

код класифікації доходів бюджету 22030101 призначення платежу судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, назва суду Чернівецький апеляційний суд.

Суд звертає увагу, що ставка судового збору при розрахунку його сплати за подання до суду апеляційної скарги є незмінною та повинна відповідати вимогам Закону №3674-VI, не залежить від розміру сплаченого судового збору позивачем з понижуючим коефіцієнтом при поданні позовної заяви в електронній формі (див. постанова Верховного Суду 02 липня 2024 року від справа №160/19149/23 (адміністративне провадження № К/990/12666/24).

Згідно з частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, відповідно до статей 185, 357 ЦПК України апеляційну скаргу апелянта, слід залишити без руху, надавши апелянту строк для виправлення недоліків зазначених в даній ухвалі.

Керуючись статтями 185, 354, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення строку на апеляційне оскарження на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2026 року задовольнити.

Поновити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на апеляційне оскарження рішення Чернівецького районного суду м. Чернівці від 06 липня 2026 року.

Відмовити у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2026 року залишити без руху.

Для усунення недоліків надати апелянту строк десять днів з дня отримання копії ухвали, про що повідомити останнього.

Роз`яснити, що в разі невиконання зазначених вимог апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Литвинюк

І. Н. Лисак

І. Б. Перепелюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
07.09.2026 Рішення № 139585332 Шевченківський районний суд м. Чернівців
07.08.2026 Ухвала № 138817518 Шевченківський районний суд м. Чернівців
04.06.2026 Ухвала № 137156430 Шевченківський районний суд м. Чернівців