Справа № 446/1618/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2026 м.Кам`янка-Бузька
Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
секретар судового засідання Карпа Г.М.
справа №446/1618/24,
учасники справи:
позивачі ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ;
відповідач Новояричівська селищна рада,
представник відповідача Петро Соколовський,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 у провадження судді Котормус Т.І. надійшла позовна заява представника позивача - ОСОБА_2 , в якій вона з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 станом на 1990 відносилось до типу колгоспний двір, головою якого, останнім та єдиним членом була ОСОБА_3 . Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла і після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок та на земельну ділянку. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким згідно якого свій сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) вона заповіла позивачу ОСОБА_1 . Також 21.01.2002 ОСОБА_3 був складений ще один заповіт згідно якого житловий будинок та все своє майно де б воно небуло вона заповіла в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Спадкоємці ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після її смерті, проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину їм було відмовлено так як спадкове майно складається з домоволодіння-колгоспного двору. Разом з тим, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку, яку він фактично прийняв після смерті ОСОБА_3 , однак не переоформив спадщину на своє ім`я. Спадкоємцем померлого є його син, позивач у справі ОСОБА_1 , який після смерті батька звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом було заведено спадкову справу проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено так як відсутні правовстановлюючі документи. Відтак, оскільки позивач не може в інший спосіб реалізувати своє право, тому звертається до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито провадження в справі, визначено, що розгляд справи проводитиметься за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 20.03.2025 позовну заяву залишено без руху.
24.03.2025 позивачі усунули недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 06.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 12.11.2025 провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника (правонаступників).
Ухвалою суду від 18.05.2026 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 01.07.2026 витребувано копію спадкової справи заведеної після смерті позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
31.07.2026 до суду надійшли матеріали спадкової справи, яка витребовувалась судом.
Ухвалою суду від 10.09.2026 залучено ОСОБА_1 , до участі у справі як правонаступника позивача ОСОБА_4 .
У судове засідання представник позивача - ОСОБА_2 не прибула, однак через канцелярію суду подала заяву, в якій просить проводити розгляд без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача - ОСОБА_5 в судове засідання також не прибув, однак подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, заперечень щодо позову не подавав.
За таких обставин суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Згідно роз`яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.6 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на будівлі, яке видане 15.07.1992 на підставі рішення №72 від 13.07.1992 виконкому Старояричівської сільської ради, зареєстроване Червоноградським МБТІ 15.07.1992 у реєстровій книзі під №42, будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 станом на 1990р. відносилось до типу колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_3 .
Згідно довідки №327 від 27.05.2024 року ОСОБА_3 була єдиним та останнім членом колгоспного двору.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 25.02.2005).
Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельну ділянку загальною площею 0,5105 га, що знаходиться на території Старояричівської сільської ради та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 13.05.1998 року на підставі рішення №39 виконавчого комітету Кам`янка-Бузької ради народних депутатів від 08.05.1997 року, серія ЛВ №001180, на земельнуділянку загальною площею 2,03 га, що знаходиться на території Старояричівської сільської ради і призначена для ведення селянського або колективного господарства відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) виданого 18.05.1997 року на підставі рішення Кам`янка-Бузької ради народних депутатів від 28.03.1997 року, серія ЛВ №002220.
Відповідно до довідки №490 від 10.07.2024 року ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею без реєстрації проживав її онук ОСОБА_1 , який здійснював за нею догляд, здійснив поховання.
21 січня 2002 року ОСОБА_3 був складений заповіт згідно якого свій сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) вона заповіла ОСОБА_1 .
Також 21 січня 2002 року ОСОБА_3 був складений ще один заповіт згідно якого житловий будинок в АДРЕСА_1 та все своє майно де б воно небуло вона заповіла в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину їм було відмовлено так як спадкове майно складається з домоволодіння-колгоспного двору, що підтверджується листом №191/01-16 від 10.07.2024 року та довідкою №3745 від 10.07.2024 року.
Разом з тим, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть видане 03.11.2025 Новояричівською селищною радою, серія НОМЕР_2 .
Спадкоємцем померлого є його син, позивач у справі ОСОБА_1 , який після смерті батька звернувся до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області, Робак Л.А. із заявою про прийняття спадщини.
Так, приватним нотаріусом було заведено спадкову справу проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено так як відсутні правовстановлюючі документи на спадкове, що підтверджується листом №117 від 30.03.2026 року.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими та регулюються Книгою шостою Спадкове право Цивільного кодексу України.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування згідно зі ст. 1217 ЦК України здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини, як визначено ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Положеннями ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Тобто спадкоємці за законом, за вказаних обставин, одержують право на спадкування почергово.
Так, як зазначено у ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Беручи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та належить до числа спадкоємців за першою чергою, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька ОСОБА_4 , не заявив відмови від спадщини, тому, в силу положень ст. 1268 ЦК України, він вважається таким, що прийняв спадщину, інших спадкоємців судом не встановлено.
Також суд встановив, що до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 входив житловий будинок, який відносився до суспільної групи господарства - колгоспний двір.
У Постанові Верховного Суду України N 20 від 22.12.1995р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Враховуючи, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 , яке відносилось до суспільної групи - колгоспний двір, належало покійній ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який фактично успадкував право власності на 1/2 частину такого будиноку, будучи спадкожмцем за заповітом, однак не переоформив спадщину на своє ім`я, то суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підставно просить про визнання за ним права власності на будинковолодіння у відповідних частинах.
За таких обставин, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових та майнових прав, позивач позбавлений права на таке оформлення в позасудовому порядку, а тому позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 141, 258, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті бабці ОСОБА_3 , 11.02.2005 право власності на спадкове майно, а саме на:
- 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину на земельну ділянку загальною площею 0,5105 га, що знаходиться на території Старояричівської сільської ради та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 13.05.2024 року на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янка-Бузької ради народних депутатів від 28.03.2007 року, серія ЛВ №002220.
- земельну ділянку загальною площею 2,03 га, що знаходиться на території Старояричівської сільської ради і призначена для ведення селянського абоколективного господарства відповідно до сертифікату на право приватної власностіна землю (середню земельну частку) виданого 18.05.1997 року на підставі рішення Старояричівської сільської ради народних депутатів від 18.05.1997 року, серія ЛВ№002220.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на спадкове майно, а саме на:
- 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину на земельну ділянку загальною площею 0,5105 га, що знаходиться на території Старояричівської сільської ради та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 13.05.2024 року на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янка-Бузької ради народних депутатів від 28.03.2007 року, серія ЛВ №002220.
Повний текст рішення складено 15.10.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Новояричівська селищна рада Львівського району Львівської області (ЄДРПОУ 04374134; юридична адреса: пл. Єдності, 22, смт. Новий Яричів Львівського району Львівської області, 80465).
Суддя Т.І. Котормус