Справа № 682/1757/26
Провадження № 2-о/682/81/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючої судді Мотонок Т.Я.,
присяжних: Свінціцької І.О.
Макідонової А.П.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника особи, відносно якої вирішується
питання про визнання не дієздатною ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/1757/26 за заявою ОСОБА_1 , особа стосовно якої встановлюється опіка: ОСОБА_3 , заінтересована особа: Орган опіки і піклування Ганнопільської сільської ради, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,
в с т а н о в и в:
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , особа стосовно якої встановлюється опіка: ОСОБА_3 , заінтересована особа: Орган опіки і піклування Ганнопільської сільської ради, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.
В обґрунтування поданої заяви вказано, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом II групи з 01.03.2024 до 01.04.2027, відповідно до довідки МСЕК серії 12ААГ №779461 від 05.03.2024, що видана Хмельницькою міжрайонною психоневрологічною медико-соціальною експертною комісією. ОСОБА_3 має психічний розлад, що поєднує симптоми шизофренії, а також депресивним станом, що характеризується пригніченим настроєм, втратою інтересу до звичних занять та хронічною втомою, а тому потребує постійного стороннього догляду і нагляду, що підтверджується довідкою, яка видана комунальним підприємством «Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова» Славутської міської ради від 07.01.2026 року. Відповідно до виписки із історії хвороби КЗ «Острозька обласна психіатрична лікарня» №788 від 08.07.2015 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз шизоафективний розлад, депресивний стан, дисметаболічна кардіоміопатія. Висновок ЛКМЗ щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю 1 чи 11 групи внаслідок психічного розладу № 91 від 28.03.2025 вказує що, ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду. Згідно виписки № 2482 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, Скаржинці, ОСОБА_3 перебувала на лікуванні з 28.03.2026 по 22.04.2026, діагноз - 225.2-Шизоафективний розлад, змішаний тип.
Отже, на теперішній час ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не здатна повністю усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з цим виникли підстави для визнання її недієздатною та призначення їй опікуна.
За таких обставин заявник ОСОБА_1 звернулась до суду та просила: визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатною, та встановити над нею опіку та призначити її ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її опікуном.
Розгляд справи було призначено на 13.10.2026 о 09 год. 00 хв.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 повідомила, що її сестра ОСОБА_3 має ІІ групу інвалідності, з 2015 року проходить постійні лікування у зв`язку із свої психічним станом. До смерті їх спільного батька саме він доглядав за ОСОБА_3 . На даний час, після смерті батька, ОСОБА_3 проживає із матір`ю в с. Ганнопіль. Вона ж ( ОСОБА_1 ) фактично проживає в м. Славута та постійно здійснювати догляд за сестрою не планує. Оформлення опіки їм необхідне для вирішення питання спадкування після смерті батька. Нотаріус пояснив, що встановлення опікунства над ОСОБА_3 є необхідним для підписання документів від її імені, тому вона і звернулась до суду. Разом із тим вона зазначає, що фактично проживає в м. Славута, має двох малолітніх дітей, а тому постійний догляд за сестрою не може та не буде здійснювати. Заявниця заявила, що вона не готова 24/7 опікуватись сестрою, по можливості на даний час догляд за ОСОБА_3 здійснює їх мати.
Представник ОСОБА_3 , адвокат Горщар Б.А., за результатами судового розгляду повідомив суд, що підтримує заяву в частині визнання ОСОБА_3 недієздатною, оскільки висновком експерта підтверджено, що вона не усвідомлює своїх дій та не може керувати ними. Разом із тим, з урахуванням позиції заявниці ОСОБА_1 , адвокат заявив, що призначення заявниці опікуном над ОСОБА_3 на його думку не відповідатиме інтересам останньої, тому просив суд ОСОБА_3 визнати недієздатною, щодо призначення опікуна над недієздатною ОСОБА_3 поклався на розсуд суду.
Представник Органу опіки і піклування Ганнопільської сільської ради в судове засідання не з`явився. До суду подано заяву про розгляд справи без участі представника Органу опіки та піклування за наявними у справі матеріалами.
Отож, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як випливає із змісту абзацу другого ч. 1 ст. 30 ЦК України, до змісту цивільної дієздатності входять наступні елементи: а) здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав; б) здатність самостійно здійснювати набуті цивільні права; в) здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки; г) здатність самостійно виконувати цивільні обов`язки; д) здатність нести відповідальність у разі невиконання цивільних обов`язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст. 3 Закону «Про психіатричну допомогу», кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом II групи з 01.03.2024 до 01.04.2027, відповідно до довідки МСЕК серії 12ААГ № 779461 від 05.03.2024.
ОСОБА_3 має психічний розлад, що поєднує симптоми шизофренії, а також депресивним станом, що характеризується пригніченим настроєм, втратою інтересу до звичних занять та хронічною втомою, а тому потребує постійного стороннього догляду і нагляду, що підтверджується довідкою, яка видана комунальним підприємством «Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова» Славутської міської ради від 07.01.2026.
Відповідно до виписки із історії хвороб КЗ «Острозька обласна психіатрична лікарня» № 788 від 08.07.2015 року та виписки № 2482 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради (с. Скаржинці), ОСОБА_3 , 19.06.1987 року, має діагноз шизоафективний розлад, депресивний стан, дисметаболічна кардіоміопатія. Висновок ЛКМЗ щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 91 від 28.03.2025 вказує що, ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду.
На виконання Ухвали Славутського міськрайонного суду від 16.07.2026 від Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України» надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 611, згідно із яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає психічним захворюванням у вигляді глибокої параноїдної шизофренії безперервного типу перебігу зі стабільним дефектом. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за своїм психічним станом не усвідомлює своїх дій та не може керувати ними (а.с. 55-57).
Оцінивши в сукупності всі наявні докази по справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною.
Разом із тим, стосовно призначення заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд звертає увагу на таке.
Так, відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил, опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Відповідно до п. 3.1 Правил, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Згідно з пунктом 3.2 Правил, опікунами не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Згідно із ч. 4 ст. 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 341/1526/23, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Орган опіки та піклування має як найкраще враховувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17, від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21.
Згідно з пунктом 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.
У п. 3.3. вищевказаних Правил визначений перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, це зокрема: довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Виходячи з викладеного, перевірці повинен підлягати не тільки потенційний опікун, а й особи, які спільно з ним проживають.
Разом із тим, відповідно до правових позицій Верховного Суду у постанові від 28 січня 2021 року у справі №753/6498/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №500/6325/17, від 04 липня 2018 року у справі №496/4271/16-а) висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.
Отже, подання органу опіки та піклування має рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Надавши йому оцінку в сукупності з іншими доказами у справі, суд не вбачає підстав брати його до уваги при вирішення справи по суті.
В матеріалах справи наявне подання Органу опіки та піклування Ганнопільської сільської ради від 21.07.2026, з якого слідує, що орган опіки і піклування вирішив погодити призначення ОСОБА_1 , 1984 р.н., опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі визнання її недієздатною.
Однак із зазначеного подання не вбачається мотивів призначення ОСОБА_1 , 1984 р.н., опікуном над ОСОБА_3 . Органом опіки та піклування не обґрунтовано, чому саме ОСОБА_1 може та повинна бути призначена опікуном над сестрою.
Крім того, подання не містить посилання на зазначені вище, передбачені Правилами, документи, на підставі яких Орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над сестрою ОСОБА_3 .
При цьому органом опіки та піклування не розглядалося питання стосунків між заявницею та її сестрою ОСОБА_3 при тому, що сама заявниця під час судового розгляду повідомляла про відсутність контакту із сестрою та її небажання здійснювати над нею опіку.
Крім того, суду не надано доказів та не зазначено у поданні органу опіки і піклування про створення саме заявником необхідних побутових умов недієздатній особі та забезпечення її доглядом та лікуванням, як не доведено і того факту яким чином заявник поєднує особисте життя із доглядом за сестрою, яка проживає за іншою адресою.
Також слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що заявниця фактично проживає за іншою адресою, а відповідного акту обстеження умов проживання, які б підтвердили факт проживання заявниці разом із недієздатною сестрою, до суду не надано.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів про наявність у ОСОБА_1 позитивного відношення та прив`язаності до ОСОБА_3 , що свідчило б про наявність довірливих та доброзичливих стосунків між ними, а відтак і про те, що призначення опікуном саме заявника відповідатиме її інтересам.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи та, зокрема, подання Органу опіки та піклування не містять обґрунтування щодо врахування інтересів самої особи, над якою встановлюється опіка, а також наявності між майбутнім опікуном і підопічної особистих приязних взаємин, що забезпечить нормальне життєзабезпечення останньої.
За таких обставин, проаналізувавши подані докази, вимоги законодавства та приймаючи до уваги вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви в частині призначення заявниці ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 .
У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 545/1691/16-ц Верховним Судом сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку суду визнання особи недієздатною і призначення опікуна в єдиному судовому процесі.
Відповідно до ст. 65 ЦК України, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Оскільки в задоволенні заяви в частині призначення заявника опікуном, суд відмовляє, тому обов`язки опікуна над недієздатним тимчасово покладаються на орган опіки і піклування за місцем проживання (перебування) недієздатної особи, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку визначеному законом.
Також, згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
Як видно із матеріалів справи, експертами при проведенні експертизи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було витрачено 9 експертогодин, вартість однієї експертогодини складає 1 154 грн, тобто загальна вартість експертизи становить 10 382,94 грн.
Згідно ст. 300 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
За таких обставин суд вважає за необхідне компенсувати за рахунок держави витрати, пов`язані із проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 39, 41, 60 ЦК України, ст.ст. 296, 300, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Заяву - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатною.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_3 обов`язки зі здійснення над нею опіки покласти на Орган опіки і піклування Ганнопільської сільської ради.
Роз`яснити положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 ЦПК України.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити органу опіки і піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.
Судові витрати у сумі 10 382,94 грн за проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 )
Особа, відносно якої вирішується питання про визнання недієздатною: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 )
Заінтересована особа: Орган опіки і піклування Ганнопільської сільської ради (адреса: 30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 18 ЄДРПОУ 04404941)
Повний текст рішення складено: 16.10.2026.
Суддя Мотонок Т.Я.
Присяжні Свінціцька І.О.
Макідонова А.П.