Справа №592/10849/26
Провадження №2/592/3168/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючої судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Єрємеєвої Є.А., представника позивача ОСОБА_1 , прокурора Могильної Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа - Смілянський дитячий будинок-інтернат про позбавлення батьківських прав, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 року Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить суд ухвалити рішення, яким позбавити відповідачку - ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтувала тим, що матір`ю ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , а батько записаний зі слів матері ОСОБА_4 . Мати дитини залишила новонародженого сина - ОСОБА_5 , про що був складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (мати, батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я. Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.05.2018 року за №268 малолітньому ОСОБА_3 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано до державного закладу на повне державне забезпечення. Мати - ОСОБА_2 , 03.08.2018 року надала згоду на усиновлення свого малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завірену приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Чернишенко В.В.
Відповідачка після залишення дитини, ніколи не цікавилася життям сина, його успіхами, його здоров`ям, вихованням, не надаючи ніякої матеріальної допомоги, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною та приймати участь у його вихованні, не цікавиться, не піклується про його фізичний та духовний розвиток. Матеріальної допомоги не надає. Позбавлення батьківських прав відповідачки відносно дитини проводиться з метою вирішення питання подальшої долі дитини, для захисту його немайнових та майнових прав.
За таких обставин, просить постановити рішення, яким позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29.06.2026 року ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання на 19 серпня 2026 року.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 жовтня 2026 року.
Представник Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради просила позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідач повністю ігнорує вимоги, своєї поведінки відносно дитини не змінила і не підтримує з ним ніяких стосунків.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про час та дату розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомила.
Суд, вислухавши представника позивача, думку прокурора, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місто Суми і батьками записані: мати - ОСОБА_2 , а батько- ОСОБА_4 записаний зі слів матері, що підтверджується витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, 135 СК від 26.04.2018 №0[телефон приховано] (а.с.8) та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Заявою від 13 квітня 2018 року мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 відмовляється забрати свою дитину - хлопчика ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із КЗСО Обласного клінічного перинатального центру у зв`язку з тим, що немає грошей на утримання дитини (а.с.10).
Згідно затвердженого Наказу Міністерства охорони здоров1я України, Міністерства внутрішніх справ України 17 грудня 2013 року №1095/1239 був складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (мати, батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я встановлено, що матір ОСОБА_2 відмовилась забрати дитину чоловічої статі ІНФОРМАЦІЯ_1 - хлопчик ОСОБА_6 з причин відсутності умов для дитини та скрутного становища (а.с. 11).
Згідно заяви ОСОБА_2 , 03.08.2018 року надала згоду на усиновлення свого малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завірену приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Чернишенко В.В. (а.с. 12).
Головним лікарем КЗ СОР ОКПЦ М.Л. Кузьоменською до Служби у справах дітей Сумської міської ради 17 квітня 2018 року направлено повідомлення про дитину, позбавлену батьківського піклування (а.с.13).
Згідно медичної довідки з КЗ СО ОКПЦ від 12 квітня 2018 року про перебування дитини під наглядом лікувального закладу і вказана дата взяття на облік дитини 12.04.2018 року (а.с.14).
З висновку №2 про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров`я, а саме вдома (а.с.15).
Наказом №27 від 27 квітня 2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти на облік як дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с.16).
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.05.2018 року за №268 малолітньому ОСОБА_3 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано до державного закладу на повне державне забезпечення (а.с.17,18).
Із заяви ОСОБА_2 від 29.01.2026 року, яка направлена начальнику Управління «Служби у справах дітей» СМР вбачається, що вона не бажає спілкуватися з дитиною, від нього повністю відмовилась (а.с.20).
Смілянський дитячий будинок-інтернат звернувся до Управління «Служби у справах дітей» СМР про ініціювання процедури позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за період перебування дитини жодного разу не з`явилася, контакту ні з дитиною, ні з адміністрацією закладу не підтримує, матеріальної допомоги не надає, участі у вирішенні питань лікування, реабілітації та виховання не приймає (а.с.19).
Із заяви ОСОБА_2 від 29.01.2026 року, яка направлена начальнику Управління «Служби у справах дітей» СМР вбачається, що вона не бажає спілкуватися з дитиною, від нього повністю відмовилась (а.с.20).
Згідно висновку Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради вважають за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пунктом 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.
Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.
За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц).
Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 07.12.2006 по справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111).
Також, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі "Ілля Ляпін проти Росії" №70879/11 від 30.06.2020 зазначив, що контакт з батьком на протязі 7 років втрачений, батько не сплачував аліменти, що свідчить про ухилення від батьківського піклування (п.50,57).
При розгляді цього спору суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України», яким встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач без поважних причин свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України, за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишив його без батьківської уваги та турботи, не поновив своїх обов`язків і після смерті матері дитини, при цьому наявна відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, а отже поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.
З наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав щодо його дитини, що сприятиме захисту якнайкращих інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші заходи впливу виявилися безрезультатними.
Статтею 3 Конвенцію про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальності своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Суд вважає, що відповідачка не була позбавлена можливості протягом з 2018 року покласти зусиль для виховання свого сина, але навпаки, за цей період вона не покладала зусиль для відновлення відносин з дитиною, його матеріальної та моральної забезпеченості, а тому суд розцінює її поведінку як свідомо ухилення від виконання своїх батьківських прав та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання, а її вперта поведінка по ухиленню виконання своїх обов`язків підтверджується її заявами про відмову від дитини.
На думку суду, за відсутності доказів щодо наявності між дитиною та матір`ю зв`язку, який визначається як сімейне життя, відсутність взагалі протягом тривалого часу будь-якого контакту внаслідок такої свідомої поведінки відповідачки, позбавлення її батьківських прав не становитиме втручання в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у право відповідача на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8 цієї Конвенції.
Між інтересами дітей та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дітьми, водночас ухилення від виконання батьківських обов`язків є в силу закону підставою для позбавлення батьківських прав.
Судом роз`яснюється, що відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України мати, батько, позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 2662 грн. 40 коп.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 272, 274-279, 280-282, 354, 430 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позов Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа - Смілянський дитячий будинок-інтернат про позбавлення батьківських прав -задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести запис про позбавлення ОСОБА_2 відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державного реєстру цивільного стану громадян.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 03.07.2014 Зарічним РВ у м. Суми УДМС України в Сумській області, на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на особистий його рахунок, у розмірі частки її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 червня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач- Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради, м.Суми, вул.Харківська, 35, ЄДРПОУ 34743343.
Відповідач- ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 .
Третя особа- Смілянський дитячий будинок - інтернат, Черкаська область, м.Сміла, вул.осавули Василя Бурки, 40.
Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2026 року.
Суддя Галина КОРОЛЬОВА