Справа № 590/898/26
Провадження № 2/590/522/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
16.10.2026 селище Ямпіль
Ямпільський районний суд Сумської області у складі головуючої судді - Сатарової О.В.,
за участі секретаря судового засідання - Данченко І.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» /адреса Україна, 02154, місто Київ, пр.Соборності, будинок 30-А, приміщення 321 ЄДРПОУ 43950742/,
Представник позивача ВАРШАВСЬКИЙ КОСТЯНТИН АНТОНОВИЧ
до відповідача ОСОБА_1 /останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 /
Про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (далі - ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ») 07 вересня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за договором позики № 72647845 від 29 жовтня 2022 року, внаслідок чого утворився борг. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь:
- заборгованість за договором позики у загальному розмірі 38 000,00 грн, з яких: 9 500,00 грн - основна сума боргу, 28 500,00 грн - проценти за користування позикою;
- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн;
- документально підтверджені судові витрати, пов`язані з підготовкою та розглядом справи (комплектування та направлення документів), у розмірі 381,74 грн;
- судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Інформація про рух справи в суді першої інстанції.
За відомостями Ямпільської селищної ради Шосткинського району Сумської області від 18.09.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знятий 13.10.2023 року з зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 за заявою власника житла, ОСОБА_2 /а.с.24/.
Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 21.09.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач справу просив розглядати за відсутності його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує /позовна заява, зворот а.с. 6/.
Відповідач у судове засідання не з`явився. Про місце, дату та час розгляду справи відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України, оскільки його зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме. Відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, також судом направлено відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі за адресою останнього відомого місця реєстрації: АДРЕСА_2 , до суду повернувся конверт з відміткою: адресат відсутній.
Судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК Українищодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, у суду наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів, про що постановлено ухвалу, відповідно до вимог статей 280-281 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
29.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - Первісний кредитор) та Відповідачем було укладено ДОГОВІР ПОЗИКИ (НА УМОВАХ ПОВЕРНЕННЯ ПОЗИКИ В КІНЦІ СТРОКУ ПОЗИКИ) № 72647845 (далі - Договір) на умовах повернення позики наприкінці визначеного Договором строку.
Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи Первісного кредитора. Містить Електронний підпис Відповідача, підписано одноразовим ідентифікатором WU7OunsTPS.
Умовами Договору передбачено надання Позики в безготівковій формі, її повернення у визначеному Договором порядку та сплату процентів як плати за користування коштами.
Сума Позики, строк користування, процентна ставка, порядок повернення, загальна вартість та спосіб електронного підписання відображені в Договорі та додатках до нього.
Основні умови кредитування відображені в наступних пунктах Договору: 2.1. Сума Позики 9500,00 (дев`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) грн. 2.2. Строк Позики (Строк Договору) 30 днів 2.3. Процентна ставка (базова) / день 2,5 % (фіксована).
Додаток № 1 до ДОГОВОРУ ПОЗИКИ (НА УМОВАХ ПОВЕРНЕННЯ ПОЗИКИ В КІНЦІ СТРОКУ ПОЗИКИ) № 72647845 від 29.10.2022 року - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
На виконання Договору Первісний кредитор надав Відповідачу Позику в розмірі 9 500,00 грн шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Відповідача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_2 , реквізити якого зазначено в Договорі. Факт надання коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» (надалі - Компанія), яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (Рішення НБУ про включення до Реєстру платіжної інфрастурктури та видачу ліцензіі? від 27 квітня 2023 року № 21/764-рк) за Вих. № КД-000170478/ТНПП Від 17.06.2026 р.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІРОКО ФІНАНС", код ЄДРПОУ 42827134, з однієї сторони, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", з іншої, уклади «03» квітня 2023 року Договір Факторингу № 033-030423, отже, Первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 та Витягу з Реєстру прав вимог № 11/04/23 від 11 квітня 2023 року. У реєстрі право вимоги за договором позики № 72647845 індивідуалізовано під порядковим номером 778 із зазначенням даних Відповідача та складових заборгованості.
ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 та Реєстру прав вимоги № 27/04/26_2. У Реєстрі право вимоги щодо Відповідача зазначено під порядковим номером 1484. Оплатність операції підтверджується платіжною інструкцією, а факт оформлення передачі документації засвідчено Актом приймання-передачі Документації за договором факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026.
Відповідно до розрахунку 72647845 ОСОБА_1 .xlsx, та ВИТЯГУ З РЕЄСТРУ ПРАВ ВИМОГИ №27/04/26_2 до договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 року загальна сума заборгованості за договором позики № 72647845 становить 38 000,00 грн, з яких: - 9 500,00 грн (дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) - тіло кредиту; - 28 500,00 грн (двадцять вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) - відсотки.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку ПриватБанк).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Оскільки відповідач порушив зобов`язання, встановлені Договором кредиту, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим договором в матеріалах справи відсутні, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості та задоволення позовних вимог в повному обсязі.
При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справи, разом із позовною заявою до Суду надано наступні документи:
1. Копія Договору про надання правової допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 року, укладеного з адвокатом Богомоловим В.В.
2. Копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗП 001256.
3. ПРАЙС-ЛИСТ.
4. Заявка про надання правової допомоги № 764 від 01.08.2026.
З яких вбачається, що сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатом Товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з: - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
Надання Усної консультації (з вивченням документів), тривалість годин - 2,5 год, вартість 5000 грн.
Складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, тривалість годин - 2 год, вартість 10000 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Аналізуючи заявлені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 15 000 грн, Суд приходить до висновку про наявність підстав для їх зменшення, виходячи з наступного.
Як вбачається із наданої Заявки № 764 від 01.08.2026 року, адвокатом Богомоловим В.В. зафіксовано 2,5 години на «усну консультацію з вивченням документів» (вартість 5 000 грн) та 2 години на «складання позовної заяви про стягнення боргу» (вартість 10 000 грн).
Суд зазначає, що вивчення матеріалів справи та формування правової позиції є невід`ємною складовою процесу підготовки та складання самої позовної заяви, а не окремими автономними послугами. Окреме виділення усної консультації тривалістю 2,5 години за наявності окремої послуги з написання позову на 2 години свідчить про штучне дублювання (однорідність) виконаних робіт, оскільки підготовка тексту позову неможлива без попереднього аналізу тих самих документів. Більш того, викликає об`єктивний сумнів ситуація, за якої час на усне обговорення та вивчення документів (2,5 год) перевищує час на фактичне технічне та юридичне оформлення самого тексту позову (2 год).
Крім того, Суд враховує складність справи та співмірність із ціною позову. Цей спір є типовим, незначної складності, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, що розглядається у спрощеному позовному провадженні. Справа не потребувала значного обсягу аналізу законодавства чи вивчення великої кількості доказів. Текст позовної заяви є невеликим за обсягом, містить шаблонні нормативні посилання та розрахунок, що є стандартним для кредитних спорів. Заявлена сума витрат на адвоката (15 000 грн) становить майже 40% від ціни позову (38 000 грн). Стягнення такої суми за підготовку позову такої категорії покладає на Відповідача надмірний і неспівмірний фінансовий тягар, що суперечить принципам розумності та справедливості.
Отже, з урахуванням ціни позову, характеру та складності даної справи, яка є типовою справою про стягнення кредитної заборгованості та не потребувала проведення складного правового аналізу, значного обсягу процесуальних дій або витрати значного часу адвокатом, а також беручи до уваги обсяг фактично наданих правничих послуг, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн є явно завищеним та неспівмірним із предметом спору і значенням справи для сторін, у зв`язку з чим, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню, до 1 000,00 грн.
Розглядаючи вимогу Позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з підготовкою та розглядом справи (комплектування та направлення документів), у розмірі 381,74 грн, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
На підтвердження вказаних витрат Позивачем надано Договір № ДТ-СК-31072026 від 31.07.2026 року, укладений з ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», Додаток № 1 до нього від 31.07.2026 року з розрахунком вартості одного комплекту документів у сумі 381,74 грн, Акт надання послуг № 290 від 03.08.2026 року, а також опис вкладення у цінний лист на ім`я Відповідача ОСОБА_1 .
Оцінивши вказані докази у їх сукупності, Суд зазначає, що наданий опис вкладення підтверджує лише сам процесуальний факт направлення документів на адресу Відповідача, проте не є фінансовим документом, який засвідчує реальність понесених Позивачем витрат та їх розмір.
Натомість доданий до матеріалів справи Акт надання послуг № 290 від 03.08.2026 року є зведеним документом про виконання масових робіт в інтересах фінансової компанії, де предметом є «Послуги друку та відправці документів» у кількості 1 послуга на загальну суму 208 333,33 грн.
Вказаний Акт не містить жодної персоніфікації чи деталізації виконаних робіт щодо Відповідача у цій справі - ОСОБА_1 . Позивачем не надано належних додатків до цього Акту (наприклад, поіменного реєстру боржників чи відомості поштових відправлень із фіксацією трек-номерів), які б дозволили Суду перевірити, чи дійсно пакет документів щодо Відповідача був сформований у межах цього Акту, та чи увійшов він до загальної вартості наданих послуг. Сама лише наявність калькуляції тарифу за один комплект у Додатку №1, за відсутності первинних документів про реальне виконання та оплату цієї послуги щодо конкретного боржника, не доводить понесених витрат у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. З огляду на вказане, вимога про стягнення 381,74 грн. задоволенню не підлягає у зв`язку з її недоведеністю.
Щодо розподілу судових витрат:
Банком при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. /а.с.1/.
Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.
На підставі ст.ст. 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 7-13, 76, 81-82, 141, 247, 263-265, 281-283 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 / останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» /адреса Україна, 02154, місто Київ, пр.Соборності, будинок 30-А, приміщення 321 ЄДРПОУ 43950742/, заборгованість за договором позики № 72647845 від 29 жовтня 2022 року у розмірі 38 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 / останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» /адреса Україна, 02154, місто Київ, пр.Соборності, будинок 30-А, приміщення 321 ЄДРПОУ 43950742/, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн., всього 3662,40 грн. судових витрат.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 16.10.2026
Суддя О.В. Сатарова