Номер провадження: 22-з/813/232/26
Справа № 522/24132/23-Е
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Кострицький В. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Лозко Ю.П., Коновалової В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Лазька Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ПАТ ««Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест»», про ухвалення додаткового рішення
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПОРТОФІН», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД», про розірвання договору про відступлення прав та обов`язків, угоди про визначення ціни відступлення прав та обов`язків, зобов`язання повернення грошових коштів та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест» до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет позову - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПОРТОФІН», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» про стягнення пені,-
установив:
В провадженні Одеського апеляційного суду перебувала апеляційна скарга адвоката Нікітіної Ганни Едуардівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 06 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПОРТОФІН», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД», про розірвання договору про відступлення прав та обов`язків, угоди про визначення ціни відступлення прав та обов`язків, зобов`язання повернення грошових коштів та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест» до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет позову - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ПОРТОФІН», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАІНВЕСТБУД» про стягнення пені.
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Нікітіної Ганни Едуардівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 06 травня 2025 року - залишено без змін.
20 квітня 2026 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява адвоката Лазька Сергія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути витрати на правову допомогу.
Мотивуючи подану заяву адвокат Лазько С.В. зазначає, що під час винесення постанови, суд не вирішив питання про судові витрати, а саме витрати на правову допомогу, які поніс ПАТ «ЗНВКІФ «Еверест» під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
На підтвердження витрат надає: довіреність від 07.01.2026, акт від 17.04.2026, та зазначає про наявність у матеріалах справи Договору про надання правової допомоги від 05.01.2024 та Додаткової угоди №1 від 05.01.2024.
Загальний розмір витрат складає 24 500,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною заявою представник ОСОБА_1 - адвокат Нікітіна Ганна Едуардівна подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн..
В обґрунтування зазначає, що Сторона позивачки за первісним позовом заперечує проти стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу, оскільки вони не відповідають критеріям дійсності та потрібності, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 24 500 грн. не є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, якому не потрібно було вивчати додаткові джерела права, т.я. шість витрачених годин для складання відзиву у справі, у якій адвокат приймав участь у суді першої інстанції не відповідає критерію дійсності, як і розмір 3500,00 грн. за прийняття участі у одному судовому засіданні в режимі ВКЗ, тому просимо зменшити витрати на правову допомогу до 2 000,00 гривень.
Крім того, саме до заяви про ухвалення додаткового рішення адвокат Лазько С.В. договору № б/н про надання правової допомоги від 05.01.2024 р. та додаткової угоди №1 від 05.01.2024р., на які посилається не надав.
За положенням п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; а також, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву, матеріали цивільної справи, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що 05 січня 2024 року між адвокатом Лазьком Сергієм Вікторовичем та ТОВ «КУА «ПОРТОФІН», що діяло від імені та в інтересах ПАТ «ЗНВКФ «ЕВЕРЕСТ» було укладено договір про надання правової допомоги, за яким адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду та витрати, необхідні для виконання його доручень.
У п.4.2. Договору сторони погодили, що за правову допомогу, визначену в п.1.2. Договору, клієнт сплачує винагороду. Розмір винагороди адвоката при надання правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього договору.
05 січня 2024 року між адвокатом Лазьком Сергієм Вікторовичем та ТОВ «КУА «ПОРТОФІН», що діяло від імені та в інтересах ПАТ «ЗНВКФ «ЕВЕРЕСТ» було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 05.01.2024 року, за якою сторони домовилися, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги по правовому забезпеченню у справі №522/24132/23-Е.
Сторони домовилися, що гонорар адвоката при надання правової допомоги становит
1) розмір адвокатського гонорару за годину роботи - 2 500,00 гривень;
3) апеляційне провадження:
- складання та подання апеляційної скарги в суд - 3 500,00 грн. за одну годину роботи адвоката;
- складання та подання відзиву на апеляційної скарги в суд - 3 500,00 грн. за одну годину роботи адвоката;
- участь у судових засіданнях - 3,500 грн. за одне судове засідання.
- подання процесуальних документів ( відповіді на відзив, заперечення, пояснення, клопотання, заяви) - 3 500,00 грн. за одну годину роботи адвоката.
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт №2 за договором про надання правової допомоги від 05.01.2024 року, що був підписаний 17.04.2026, адвокатом були надані наступні види послуг:
- складання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 21.000,00 грн. (3.500,00 грн. x 6 год.);
- участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції 24.03.2026 в якості представника ПАТ «ЗНВКІФ «ЕВЕРЕСТ» в Одеському апеляційному суді по справі №522/24132/23-E - 3.500,00 грн. (3.500,00 грн. х 1 судове засідання).
Загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу склала 24500,00 гривень.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункту 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює понесені позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов`язку відшкодувати такі витрати.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги
Суд вважає, що чинне процесуальне законодавство не містить заборони щодо права суду на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за умови, що заявлений розмір таких витрат не відповідає принципу пропорційності, розумності та справедливості, а самі витрати не є фактичними та неминучими.
Тому, під час визначення розміру витрат на професійну правничої допомоги суд повинен встановити наступне:
- чи обґрунтувала особа понесення таких витрат належними та допустимими доказами;
- чи відповідає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу принципам пропорційності, розумності, та справедливості;
- чи є такі витрати фактичними та неминучими.
У заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу представник Веселової Тамари Прокопівни зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг за загальною ринковою ціною таких послуг, а стягнення таких витрат покладає на ОСОБА_1 надмірний тягар.
В якості обґрунтування зазначеного, заявник посилається на те, що адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, т.я. шість витрачених годин для складання відзиву у справі, у якій адвокат приймав участь у суді першої інстанції не відповідає критерію дійсності, як і розмір 3500,00 грн. за прийняття участі у одному судовому засіданні в режимі ВКЗ.
Суд часткового погоджується із зазначеними доводами, та вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію пропорційності, розумності та справедливості з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, адвокат Лазько С.В. представляв інтереси ПАТ «ЗНВКІФ «Еверест» під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, у зв`язку з чим був обізнаний з фактичними обставинами спору, змістом заявлених сторонами вимог і заперечень, зібраними у справі доказами, а також правовими позиціями учасників справи.
Поданий адвокатом відзив на апеляційну скаргу викладений на 12 сторінках, однак його зміст, за своєю суттю, переважно зводиться до відтворення та підтримання правової позиції, яка вже була сформована стороною та доводилась під час розгляду справи судом першої інстанції.
Відзив не містить такого обсягу нових фактичних обставин, додаткового складного правового аналізу чи необхідності опрацювання значного масиву нової судової практики, які б об`єктивно свідчили про необхідність витрачання адвокатом шести годин на його складання саме в межах апеляційного перегляду справи.
Колегія суддів враховує, що сам по собі обсяг процесуального документа у кількості сторінок не є визначальним критерієм для оцінки співмірності витрат на професійну правничу допомогу, а вирішальне значення має фактичний зміст виконаної роботи, її складність, новизна правових питань, необхідність додаткового дослідження доказів та судової практики, а також час, який об`єктивно був необхідний для надання відповідної правничої допомоги.
За таких обставин зазначення в акті приймання-передачі виконаних робіт шести годин, витрачених на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, саме по собі не свідчить про те, що весь заявлений час був об`єктивно необхідним і співмірним зі складністю виконаної роботи.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24 березня 2026 року адвокат Лазько С.В. брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Фактична тривалість його участі у судовому засіданні становила близько 17 хвилин.
Колегія суддів враховує, що умовами додаткової угоди сторони визначили вартість участі адвоката у судовому засіданні у фіксованому розмірі 3 500 грн. за одне судове засідання, водночас домовленість між адвокатом і клієнтом щодо розміру гонорару не є безумовною підставою для покладення всього такого розміру витрат на іншу сторону у справі, оскільки при їх розподілі суд зобов`язаний оцінити такі витрати на предмет їх реальності, необхідності, розумності та співмірності.
Ураховуючи незначну фактичну тривалість судового засідання, проведення його в режимі відеоконференції, що не потребувало витрат часу адвоката на прибуття до приміщення суду, а також характер і обсяг здійсненого ним представництва під час такого засідання, заявлений до відшкодування розмір витрат у сумі 3 500 грн. за участь у цьому судовому засіданні колегія суддів також вважає таким, що не у повній мірі відповідає критеріям співмірності та розумності.
При цьому суд не ставить під сумнів право адвоката та його клієнта самостійно визначати розмір гонорару та порядок його сплати, однак при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд оцінює не розмір договірних зобов`язань клієнта перед адвокатом як таких, а той розмір витрат, який з огляду на конкретні обставини справи є обґрунтованим для покладення на іншу сторону.
Отже, беручи до уваги, що адвокат був раніше обізнаний із матеріалами та правовою позицією у справі, зміст відзиву на апеляційну скаргу значною мірою повторював позицію сторони, викладену під час розгляду справи у суді першої інстанції, а участь адвоката у судовому засіданні в режимі відеоконференції фактично тривала близько 17 хвилин, колегія суддів доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат у сумі 24 500 грн є завищеним порівняно з фактичним обсягом та складністю наданої правничої допомоги.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи наданої у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, принципи співмірності та розумності судових витрат сумі позовних вимог, критерій реальності адвокатських витрат, що підтверджується матеріалами справи, а також критерій розумності їхнього розміру та співвідношення часових витрат та кількості судових засідань, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, та виконаної роботи з метою захисту інтересів ПАТ ««Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест»», в інтересах якої діяв адвокат Лазько Сергій Вікторовича, крім того враховуючи заперечення сторони відповідача про зменшення понесених судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ««Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест»» витрат на правову допомогу а розмірі 7000 гривень.
За таких обставин, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 141, 246, 270, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в :
Заяву адвоката Лазька Сергія Вікторовича, який діє в інтересах ПАТ ««Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест»», про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на корить позивача за зустрічним позовом - Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Еверест», м. Київ, Печерський узвіз, 5, каб.109, ЄДРПОУ - 38866146, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко