ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Львів Справа №921/274/26
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючий суддя Міліціанов Р.В., судді Ржепецький В.О., Степанюк Н.Л., розглянувши без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства «Тернопільоблагрополіс» на Рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2026 у справі
за позовом Керівника Бережанської окружної прокуратури, м.Бережани, Тернопільська область, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль та Підгаєцької міської ради, м. Підгайці, Тернопільська область,
до Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс", м. Тернопіль,
про стягнення 85 125,46 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2026 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" на користь держави 85 125 грн 46 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на розподільчий рахунок Підгаєцької міської ради: р/р [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 24062100, ідентифікаційний код отримувача отримувач коштів 37977599, ГУК у Тернопільській області ТГ м. Підгайці, з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів.
Стягнуто з Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" на користь Тернопільської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви в сумі 2 662,40 грн, який перерахувати на р/р [рахунок приховано] в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.
10.08.2026, не погодившись з Рішенням Господарського суду Тернопільської області, через систему «Електронний суд» Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство «Тернопільоблагрополіс» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати повністю рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2026 у справі № 921/274/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства «Тернопільоблагрополіс» на Рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2026 у справі №921/274/26 без повідомлення учасників процесу.
21.08.2026 надійшов відзив (вх. №01-04/7024/26) на апеляційну скаргу.
Апеляційну скаргу розглянуто в межах процесуальних строків, визначених ст. 273 ГПК України.
1. Короткий зміст позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення Тернопільським обласним комунальним лісогосподарським підприємством "Тернопільоблагроліс", яке є правонаступником Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс", вимог законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме: нездійснення комплексних заходів, спрямованих на збереження лісів, запобігання незаконних порубок, зокрема допущення незаконної рубки невстановленими особами у кварталі 32 виділі 1 лісових насаджень ПРКСЛП "Підгайціагроліс" 12 дерев, з них: 9 дерев породи сосна та 3 дерева породи черешня різних діаметрів, внаслідок чого заподіяно шкоду інтересам держави в розмірі 85 125,46 грн.
2. Короткий зміст оскаржуваного процесуального рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2026 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" на користь держави 85 125 грн 46 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на розподільчий рахунок Підгаєцької міської ради: р/р [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 24062100, ідентифікаційний код отримувача отримувач коштів 37977599, ГУК у Тернопільській області ТГ м. Підгайці, з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів.
Стягнуто з Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" на користь Тернопільської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви в сумі 2 662,40 грн, який перерахувати на р/р [рахунок приховано] в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.
Рішення суду мотивоване тим, що факт незаконної порубки у кварталі 32 виділі 1 земельної ділянки, яка розташована неподалік м. Підгайці, Тернопільського району, Тернопільської області (хутір Марцилівка) дерев в кількості 12 штук, а саме 9 дерев породи сосна та 3 дерева породи черешня різних діаметрів, а саме: пень №1 діаметром 34*36 см породи сосна, пень №2 діаметром 38*34 см породи сосна, пень №3 пошкодження дерева породи черешня до ступеня росту на висоті 1,4 м, діаметром 14 см, пень №4 діаметром 32*32 см породи сосна, пень №5 діаметром 34*32 см породи сосна, пень №6 діаметром 20*20 см породи сосна, пень №7 діаметром 36*36 см породи сосна, пень №8 діаметром 32*32 см породи сосна, пень №9 діаметром 12*12 см породи черешня, пень №10 діаметром 10*10 см породи черешня, пень №11 діаметром 36*36 см породи сосна, пень №12 діаметром 36*32 см породи сосна, свідчить, що відповідачем відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев здійснено не належним чином.
Наявність у Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" обов`язків щодо його охорони (лісу) та факт незаконної порубки лісу, про що відмічено раніше, свідчить про неналежне виконання останнім, як лісокористувачем таких обов`язків. Неналежні/недостатні заходи щодо охорони лісу (свідченням чого є наявність зрубаних дерев) свідчать також і про бездіяльність відповідача (наявність вини), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу. Достатність відповідних заходів була б досягнута при відсутності факту незаконної порубки.
Відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення достатніх дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (збитки). Настання ж цих збитків стало прямим наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, встановлених законодавством і Статутом що, безумовно свідчить про причинно-наслідковий зв`язок, між протиправною поведінкою та шкодою, що завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись з Рішенням Господарського суду Тернопільської області, через систему «Електронний суд», Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство «Тернопільоблагрополіс» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати повністю рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2026 у справі № 921/274/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Доводи апеляційної скарги:
- усі твердження суду першої інстанції про вину відповідача у незаконній вирубці лісів базуються лише на твердженнях позивача та загальних нормах лісового законодавства, не наводячи конкретні заходи, які не були вжиті відповідачем для захисту лісу.
- під час виявлення факту незаконної вирубки відповідач сам повідомив правоохоронні органи про вказаний факт. Починаючи з моменту відкриття кримінального провадження та початку досудового розслідування жодних дій щодо виявлення правопорушника здійснено не було. Відтак, презумпція автоматичної відповідальності відповідача у даному випадку є неможливою, оскільки останнім, у межах своїх повноважень, здійснено усі дії щодо забезпечення захисту лісу, повідомлення правоохоронних органів щодо факту незаконної вирубки та сприяння проведенню досудового розслідування,
- посилання суду першої інстанції на висновки судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12023211050000148 не можуть бути належним доказом вини у розумінні статті 75 ГПК України. Разом із тим, саме лише встановлення суми збитків у розмірі 85125,46 грн. не свідчить про безумовну вину відповідача у справі, а лише відображає розмір заподіяної шкоди.
- у позовній заяві не вказані визначені законом підстави для звернення до суду прокурора.
4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Прокурор подав відзив (вх.№01-04/7024/26 від 24.08.2026) на апеляційну скаргу, у якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, таким, що не підлягає скасуванню.
Заяви про приєднання до апеляційної скарги не надходили (ст. 265 ГПК України).
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставин, а також обставин, встановлені судом апеляційної інстанції.
Рішенням Тернопільської обласної ради №552 від 26.08.2022 "Про реорганізацію Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс", Підгаєцьке районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Підгайціагроліс" реорганізовано шляхом приєднання до Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" та визначено, що останнє є правонаступником усіх прав, обов`язків та зобов`язань приєднаного Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс".
Бережанською окружною прокуратурою Тернопільської області в ході реалізації представницьких повноважень в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" за результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження №12023211050000148 від 10.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з постановою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Бережанської окружної прокуратури Лаби М.О. від 19.03.2026 надано дозвіл органам Бережанської окружної прокуратури та Тернопільської обласної прокуратури на розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023211050000148 від 10.05.2023.
До матеріалів справи долучено копії документів з матеріалів кримінального провадження, які належним чином засвідчені прокурором Лаба М.О. і подані Бережанською окружною прокуратурою до господарського суду через систему "Електронний суд".
10.05.2023 в чергову частину Відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшло звернення директора ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" Володимира Колесницького про те, що на підставі рапорту лісничого ОСОБА_1 в кварталі 32 виділі 1 виявлено самовільну порубку сосни звичайної в кількості 8 штук.
За вказаним фактом 10.05.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12023211050000148 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.
Згідно з постановою про зміну кримінально-правової кваліфікації у кримінальному провадженні від 21.02.2024, змінено кримінально-правову кваліфікацію злочину у кримінальному провадженні №12023211050000148 від 10 травня 2023 року з ч.1 ст.246 КК України на ч.4 ст.246 КК України.
Постановою слідчого Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 12.05.2023 для проведення огляду місця події, встановлення суми завданих збитків унаслідок самовільної порубки дерев та надання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань у кримінальному провадженні за №12023211050000148 від 10.05.2023, в якості спеціаліста (спеціалістів) залучено працівника (працівників Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, для проведення огляду місця вчинення кримінального правопорушення та нарахування шкоди внаслідок незаконної порубки деревини.
12.05.2023 Відділ поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області звернувся до Державної екологічної інспекції з листом №6703/101/01-2023 щодо забезпечення участі спеціаліста (працівника Державної екологічної інспекції в Тернопільської області) з метою проведення огляду місця вчинення кримінального правопорушення та нарахування шкоди унаслідок незаконної порубки вищевказаних дерев.
24.05.2023 слідчим СВ ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Здеб В.Ю. за участю лісника ОСОБА_1 та державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дуди В.І., проведено огляд місця події, про що складено Протокол огляду місця події від 24.05.2023, яким встановлено, що у кварталі 32 виділі 1 земельної ділянки, яка розташована неподалік м. Підгайці, Тернопільського району, Тернопільської області (хутір Марцилівка) виявлено свіжозрізані пні дерев в кількості 12 штук, а саме 9 дерев породи сосна та 3 дерева породи черешня різних діаметрів, а саме: пень №1 діаметром 34*36 см породи сосна, пень №2 діаметром 38*34 см породи сосна, пень №3 пошкодження дерева породи черешня до ступеня росту на висоті 1,4 м, діаметром 14 см, пень №4 діаметром 32*32 см породи сосна, пень №5 діаметром 34*32 см породи сосна, пень №6 діаметром 20*20 см породи сосна, пень №7 діаметром 36*36 см породи сосна, пень №8 діаметром 32*32 см породи сосна, пень №9 діаметром 12*12 см породи черешня, пень №10 діаметром 10*10 см породи черешня, пень №11 діаметром 36*36 см породи сосна, пень №12 діаметром 36*32 см породи сосна. Також в Протоколі огляду зазначено, що на даній земельній ділянці будь-яких предметів за допомогою яких здійснювали порубку вказаних дерев, осіб які могли б здійснювати порубку - не виявлено.
Вказаний протокол підписано особами, що брали участь в огляді місця події 24.05.2023, в тому числі і представником ПРКСЛП "Підгайціагроліс" Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" - ОСОБА_1 без зауважень.
На підставі додатку 1 Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дудою В.І. проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки у кварталі 32 виділу 1 лісових насаджень Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" (проведений згідно протоколу огляду місця події від 24.05.2023 в межах кримінального провадження №1202311050000148 від 10.05.2023), з якого вбачається, що розмір заподіяної шкоди становить 85 125,45 гривень.
Розмір заподіяних збитків лісу внаслідок незаконного вирубування 9 дерев породи сосна та 3 дерев породи черешня у кварталі 32 виділі 1 лісових насаджень ПРКСЛП "Підгайціагроліс" в сумі 85 125,46 грн також підтверджується висновком експерта №СE-19/120-23/7785-ФХЕД від 24.08.2023 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12023211050000148.
В ході досудового розслідування кримінального провадження №12023211050000148, 10.05.2023 Відділом поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області проведено допит свідка лісничого Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" - ОСОБА_1 . Зокрема, у протоколі допиту свідка від 20.02.2024 останній зазначив, що в квітні 2023 року під час об`їзду лісового угіддя ним разом із майстром лісу ОСОБА_2 , 1972 р.н було виявлено самовільну порубку дерев породи сосна в кварталі 32 відділі 1, який знаходиться на території Вербівського старостинського округу, а саме поблизу хутора Марцилівка с. Галич в кількості 8 штук, після чого був сформований відповідний рапорт. Також, зазначено про те, що вирубана лісова продукція знаходилася поскладаною поблизу місця даної порубки. Хто може бути причетний до вчинення даної порубки йому не відомо, а також із опитаних ним підлеглих працівників не встановлено будь-якої можливої інформації про дану подію. Дана лісова продукція станом на січень 2024 року, при об`їзді лісового угіддя знаходилася на вищезазначеному місці.
У матеріалах справи також міститься копія протоколу допиту свідка від 20.02.2024 майстра лісу Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" - ОСОБА_2 , який також підтвердив обставини, про які повідомив лісничий ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" - ОСОБА_1 .
До матеріалів справи долучено копію протоколу допиту свідка від 08.04.2026, а також копію нотаріально посвідченої заяви свідка (в порядку ст.88 ГПК України) від 15.04.2026 державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Державної екологічної інспекції в Тернопільській області - ОСОБА_3 .
У заяві свідка від 15.04.2026, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Державної екологічної інспекції в Тернопільській області - Дуда Василь Ігорович повідомив, що 24 травня 2023 року, спільно із слідчим СВ ВП №1 (м.Бережани) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області Здебом В.Ю та в.о. лісничого ОСОБА_1 відправилися в м.Підгайці Тернопільської області, а саме в кварталі 32 виділ 1, який розташований біля території водонапірної станції Підгаєцької громади, неподалік м. Підгайці (хутір Марцилівка), де було проведено огляд місця події та в ході огляду було виявлено 9 сироростучих свіжозрізаних пнів дерев породи "Сосна" та 3 сироростучі свіжозрізані пні дерев породи "Черешня", різних діаметрів, які зрізані повним відокремленням стовбура дерева від пня. У зв`язку з тим, що діаметри пнів зрізаних дерев фіксувались у протоколі огляду місця події, окрема польова перелікова відомість пнів зрізаних дерев не складалась. На основі складеного протоколу огляду місця події від 24.05.2023 ним проведено розрахунок розміру школи, заподіяної лісу у результаті незаконної (самовільної) порубки дерев, який із врахуванням порядку індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, керуючись додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2003 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", враховуючи примітку 1 (плодові дерева), який склав 85 125,45 гривень. Якщо вказані дерева були б сухостійні чи вітрові, це б зазначалося в протоколі огляду місця події та було б враховано при розрахунку розміру шкоди.
19.03.2026 Відділ поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області звернувся до Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" з листом №36932-2026 з вимогою надати копії документів, а саме: рапорту лісничого Підгаєцького комунального лісництва ОСОБА_1 про те, що в кварталі 32 виділі І виявлена самовільна порубка сосни звичайної в кількості 8 шт., діаметрами 36 см, 37 см, 32 см, 34 см, 38 см, 32 см, 33 см, 34 см; інформації про те, чи проводилося підприємством службове розслідування за фактом незаконної порубки 8-ми дерев сосни звичайної в кварталі 32 виділі 1, якщо так, надати відповідні копії документів; статуту Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс", "Підгайціагроліс"; інформації щодо лісового масиву де здійснено незаконну порубку 8 дерев сосни звичайної в кварталі 32 виділі 1; чи відноситься вказана територія до об`єктів природно-заповідного фонду, лісовпорядкування; план-схему (графічних зображень) кварталу та виділу лісу, де було виявлено незаконну порубку; посадові інструкції лісничого, який здійснює контроль за даною ділянкою, наказ про прийняття, його на роботу, наказ про поділ лісу (за ким він закріплений), договір про повну матеріальну відповідальність.
02.04.2026 Тернопільським обласним комунальним лісогосподарським підприємством "Тернопільоблагроліс" на виконання запиту №36932-2026 від 19.03.2026 Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надано вказані вище документи.
Відповідно до рапорту лісничого складеного 20.04.2023, вбачається, що лісничим Підгаєцького лісництва ОСОБА_1 повідомлено директора Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" - ОСОБА_4 про те, що лісовою охороною ТОКЛП "Облагроліс" 20.04.2023 в кварталі 32 виділі 1, виявлено самовільну порубку сосни звичайної в кількості 8 шт., діаметром 36 см, 37 см, 32 см, 34 см, 38 см, 32 см, 33 см та 34 см. До вказаного рапорту долучено акт №1 від 20.04.2023 та польову відомість зрубаних дерев, складену лісничим та майстром лісу.
Оскільки особу, яка здійснила незаконну порубку дерев під час досудового розслідування кримінального провадження не встановлено, прокурор вказав на те, що саме постійний лісокористувач має понести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої інтересам держави в сумі 85 125,46 грн, яка на даний час залишається невідшкодованою.
7. Визначені судом апеляційної інстанції відповідно до встановлених обставин правовідносини; доводи та мотиви суду апеляційної інстанції, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Предметом спірних правовідносин є перевірка судом апеляційної інстанції застосування судом першої інстанції норм матеріального права, якими врегульовано питання відшкодування шкоди за порушення законодавства про охорону лісового фонду від незаконної рубки дерев.
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.
7.1. Щодо дотримання прокурором порядку звернення з цим позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:
- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;
- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);
- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);
- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;
- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності;
- прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;
- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;
- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.
Водночас у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого законом, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Підставою для представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви до господарського суду у справі № 921/274/26 прокурор зазначає невжиття позивачем 1 та 2 заходів у судовому порядку щодо звернення з позовом про стягнення з відповідача коштів.
Як вбачається із матеріалів справи, Державній екологічній інспекції у Тернопільській області з 24.05.2023 (часу проведення огляду місця події кварталу 32 виділу 1 лісових насаджень Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс") стало відомо про наявність порушень вимог лісового законодавства при проведенні невстановленими особами незаконної рубки.
До позовної заяви прокурором долучені докази листування з Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, листи від 20.03.2026 № 52-1009 вих-26 та 20.04.2026 №52-1348 вих-26, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, у яких зазначено про наявність підстав для вжиття заходів відносно ПРКСЛП "Підгайціагроліс" та запропоновано самостійно вжити заходів для захисту інтересів держави шляхом подання відповідного позову.
У відповідь на звернення прокуратури, Державна екологічна інспекція Тернопільської області листами №8-05-771 від 23.03.2026 та №8-05-1118 від 21.04.2026 повідомила, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12023211050000148, відомості про яке внесено у ЄРДР 10.05.2023, уповноваженою особою Інспекції (на підставі постанови про залучення спеціаліста) прийнято участь в огляді місця події (квартал 32, виділ 1 лісових насаджень Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс"), де мала місце незаконна порубка 12-ти дерев різних порід та подальшого розрахунку шкоди, примірник якого долучено до матеріалів кримінального провадження. Інформація про досудове розслідування, як і будь-які матеріали розслідування, на адресу Інспекції не надходили, тому вжиття заходів з відшкодування шкоди не вчинялося. Станом на поточний час обрахована сума шкоди залишається не відшкодованою та, зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору, Інспекція не заперечує щодо розгляду органами прокуратури питання вжиття заходів представницького характеру.
Отже, Державній екологічній інспекції у Тернопільській області було відомо про факт порушення інтересів держави, однак останньою в судовому порядку не вжито заходів щодо звернення до суду із позовною заявою з метою стягнення з відповідача коштів до відповідного бюджету.
Підгаєцька міська рада є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.
До позовної заяви прокурором долучені докази листування з Підгаєцькою міською радою з приводу отримання інформації стосовно вжиття заходів щодо стягнення збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 85 125,46 грн, а також з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави (листи від 20.03.2026 №52-1012 вих-26 та від 20.04.2026 №52-1346 вих-26).
У відповідь на звернення прокуратури Підгаєцька міська рада листами від 01.04.2026 №291 та від 24.04.2026 №357 повідомила окружну прокуратуру, що органом місцевого самоврядування заходи щодо стягнення шкоди за фактом незаконної порубки дерев не вживались та не вживатимуться, у зв`язку із тим що у бюджеті Підгаєцької міської ради не закладено коштів на судовий збір. Враховуючи зазначене, міська рада просила органи прокуратури вжити заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення вказаної шкоди, а також надала реквізити для перерахунку коштів за заподіяні збитки.
Листами №52-1446ВИХ-26 від 27.04.2026 та №52-1450ВИХ-26 від 27.04.2026 Бережанська окружна прокуратура повідомила Підгаєцьку міську раду та Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про вжиття заходів представницького характеру шляхом подання до Господарського суду Тернопільської області позовної заяви про відшкодування шкоди у розмірі 85 125,46 грн.
Аналізуючи вищевказане, колегія суддів звертає увагу на те, що прокурор навів підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави, а також дотримався порядку подачі позову в інтересах держави, в особі органу місцевого самоврядування.
Таким чином, підстави представництва прокурором обґрунтовані з дотриманням вимог ГПК України, який є процесуальним законом, котрий визначає порядок звернення до суду, в тому числі органами прокуратури.
Виключність випадку щодо представництва інтересів держави обумовлена не вчиненням дій щодо відшкодування самостійно завданої шкоди органами державної влади та місцевого самоврядування, застосуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 131(1) Конституції України, а також ст. ст. 16, 41 Основного Закону, якими визначено обов`язок держави забезпечувати екологічну безпеку і підтримання екологічної рівноваги на території України, а також імперативну заборону на погіршення екологічної ситуації.
Таким чином, суд вважає доведеним обставини виключності випадку представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
7.2. Згідно зі статтею 13 Конституції України, статтею 7 Лісового кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
За статтею 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.
Згідно з ч.ч. 3,4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення екологічного законодавства, здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб`єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб`єктів, правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності.
Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
На підставі статті 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.
Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону (ст. 105 Лісового кодексу України).
Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі не встановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода (ст. 107 Лісового кодексу України).
За змістом п. "ї" ч. 1 ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення екологічного законодавства, здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб`єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб`єктів, правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності.
Крім того, в силу п. 24 Розділу Х Перехідні положення ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Рішенням Тернопільської обласної ради від 22 березня 2023 року №736 затверджено передавальний акт передавального балансу, матеріальних цінностей та активів Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" правонаступнику Тернопільському обласному комунальному лісогосподарському підприємству "Тернопільоблагроліс", в тому числі лісові квартали Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" (з 1 по 35 квартали); матеріали лісовпорядкування Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс" - в повному обсязі.
Таким чином, ТОКЛП "Тернопільоблагроліс", яке є правонаступником ПРКСЛП "Підгайціагроліс", за своїм правовим статусом є постійним лісокористувачем, якому для ведення лісового господарства державою надано у постійне користування лісові угіддя. та є постійним лісокористувачем ділянки, на якій виявлено порушення природоохоронного законодавства (квартал 32 виділ 1 лісових насаджень Підгаєцького районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Підгайціагроліс"), а отже є особою, відповідальною за збереження лісового фонду на цих земельних ділянках.
Обов`язок щодо збереження лісових насаджень передбачений також установчими документами Тернопільського обласного комунального лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс" (п. 2.3.3 Статуту).
Отже, ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" є належним відповідачем у даній справі за вимогами про відшкодування шкоди, завданої незаконною вирубкою дерев, у межах земель територіальної громади.
7.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи й спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки й шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.
Суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
7.4. Дослідженими письмовими доказами, які не спростовані відповідачем підтверджується, що внаслідок не виконання ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" свого обов`язку щодо забезпечення охорони лісового фонду, не здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на підконтрольній йому території, спричинено незаконне знищення дерев та шкоди навколишньому природному середовищу (вирубки сумарно 12 дерев без відповідного дозволу).
Отже, відповідач, як зобов`язана особа, несе цивільно-правову відповідальність за порушення чинного законодавства, що мало наслідком незаконне вирубування дерев.
Факт незаконної рубки лісових дерев та наявність у ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" обов`язків щодо охорони лісу свідчить про неналежне виконання останнім своїх обов`язків.
Неналежні/недостатні заходи щодо охорони дерев (свідченням чого є наявність зрубаних дерев) свідчать також і про бездіяльність відповідача, внаслідок чого скоєно незаконне вирубування зелених насаджень.
Достатність відповідних заходів була б досягнута при відсутності факту незаконної порубки.
Суд враховує, що наказом директора Тернопільського обласного комунального лісогосподарського №10-К від 30.11.2022 - ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду лісничого (тимчасово виконуючий обов`язки) Підгаєцького комунального лісництва ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" з 1 грудня 2022 року.
Відповідно до наказу директора ТОКЛП "Тернопільоблагроліс" №4-О від 07.03.2023 "Про формування обходу та закріплення кварталів", для забезпечення належної охорони лісових насаджень Підгаєцького комунального лісництва Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблгароліс" від лісових порушень, лісових пожеж та проведення лісогосподарських заходів, обхід №2 закріплено за лісничим ОСОБА_1 з метою забезпечення належної охорони від порушень кварталів 27, 28, 29, 30, 31; обхід №4 закріплено за майстром лісу Фатюком Ігорем Петровичем, з метою забезпечення належної охорони від порушень кварталів 4-6, 7, 11-16, 23-26, 32, 33.
Згідно Посадової інструкції лісничого, затвердженої директором ТОКЛП "Тернопільоблагроліс", лісничий серед іншого несе безпосередню відповідальність за роботи по охороні лісу від самовільних рубок, випасання худоби, попередження лісових пожеж, захист лісу від шкідників і хвороб, та іншими лісопорушеннями.
Отже, аргументи апеляційної скарги спростовуються дослідженими доказами у сукупності: Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Рапортом від 10.05.2023, постановою ГУНП у тернопільській області від 12.05.2023, протоколом огляду місця події від 24.05.2023, розрахунком заподіяної шкоди, висновком експерта від 24.08.2023.
Суд зауважує, що не виявлення особи, яка безпосередньо здійснила незаконну рубку дерев, не свідчить про відсутність самого факту незаконної рубки дерев на об`єкті лісового фонду та відсутність шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
Критично оцінюються доводи апелянта щодо того, що саме відповідач і повідомив правоохоронні органи про факт незаконної рубки дерев, а також те, що кримінальне провадження і досі перебуває на стадії досудового розслідування, повідомлення про підозру не вручено, вироку не винесено, оскільки зазначені факти не впливають на обов`язок нести відповідальність в силу закону як постійний лісокористувач.
За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша, третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Долучені до справи письмові докази містять достатні відомості щодо переліку діаметрів пнів, чіткі дані про кожен пень, ознаку, породу.
Таким чином, апелянтом не спростовано вірогідності наданих позивачем доказів в обґрунтування виявленого порушення та розміру завданої шкоди.
Доводи апеляційної скарги не містять заперечень проти розрахунку завданої шкоди або альтернативного розрахунку зі сторони відповідача.
Колегія суддів звертає увагу, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й особи на яких покладено охоронні зобов`язання, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми особами.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення цивільно-правової відповідальності.
При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Аналогічний висновок міститься у Постановах КГС ВС від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Судом апеляційної інстанції не встановлено визначених ст. 277 ГПК України обставин, тому апеляційну скаргу Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства «Тернопільоблагрополіс» слід залишити без задоволення; Рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2026 у справі №921/274/26 - залишити без змін.
9. Розподіл судових витрат.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 232-242, 269, 270, 273, 275-277, 281-289 ГПК України, суд
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства «Тернопільоблагрополіс» на Рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2026 у справі №921/274/26 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2026 у справі №921/274/26 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги - залишити за апелянтом.
4. Копію повного тексту судового рішення (постанови) не пізніше двох днів від дати складення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - засобами поштового зв`язку.
5. Матеріали справи у п`ятнадцятиденний строк повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повна постанова складена 16.10.2026.
Головуючий суддя Міліціанов Р.В.
Суддя Ржепецький В.О.
Суддя Степанюк Н.Л.