Постанова № 140652105 у справі № 914/3487/25 від 12.10.2026

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 914/3487/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий - суддя О.В. Зварич

судді Г.В. Орищин

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» за Вих. № 914/3487/25 від 04.08.2026 (вх. № 01-05/2596/26 від 05.08.2026)

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 (суддя І.Б. Козак; повне рішення складено 17.07.2026)

у справі № 914/3487/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» (надалі ТОВ «Екоцентрресурс»)

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» (надалі ТОВ «Земресурсінвест»)

про визнання частково недійсним та скасування рішення,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): Жуковський О.В. - адвокат (ордер серії ВС №1480021 від 03.08.2026);

від відповідача: Мудрик І.В., Винарович Х.А. (самопредставництво юридичної особи);

від третьої особи (в режимі відеоконференції): Корень О.М. - адвокат (ордер серії АС №1202037 від 01.09.2026),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позовну заяву

ТОВ «Екоцентрресурс» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ «Земресурсінвест», про визнання частково недійсним та скасування рішення.

Позовна заява мотивована тим, що адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте рішення №63/204-р/к від 29.09.2025 у справі №63/9-01-157-2025 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано що Товариство з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з придбання - спеціального дозволу на користування надрами.

Позивач вважає рішення АМКУ, постановлене щодо ТОВ «Екоцентрресурс», необґрунтованим, незаконним та безпідставним, оскільки висновки про антиконкурентні узгоджені дії ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» під час їх участі в аукціоні базуються на припущеннях, прийняті при неповному з`ясуванні обставин, а тому рішення підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача. Зокрема, зазначає, що факт підключення до мережі Інтернет з однієї ІР-адреси для подання тендерних пропозицій могло бути наслідком оренди офісу та технічних обставин, а не доказом вчинення антиконкурентних узгоджених дій між даними учасниками торгів. Стосовно синхронності дій учасників, наголошує, що інформація, вказана в таблицях оскаржуваного рішення, не підтверджує синхронність подання тендерних пропозицій, а саме, відсутня одночасність, точний збіг часу. Покликаючись на правові позиції Верховного Суду у подібних справах, вказує, що зовнішні ознаки в оформленні документів не можуть самі по собі свідчити про те, що між учасниками відбувся обмін інформацією при підготовці пропозиції.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначив, що наведені у позові мотиви не спростовують відповідних висновків рішення, що ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах щодо використання ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» одних і тих же ІР-адрес під час: входу в модуль Аукціону; реєстрації на електронному майданчику; входу до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «Star Access» АТ «Укрсиббанк»; перерахування коштів автоматизованому електронному майданчику для участі у Аукціоні; одна уповноважена особа від імені ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс»; послідовність дій під час завантаження документів; схожість сканованих документів, які подавалися для участі в Аукціоні; використання обладнання з однаковим програмним забезпеченням під час підготовки документів для участі в Аукціоні. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що у рішенні № 204 Відділенням встановлено сукупність обставин, які виключають можливість некоординованої поведінки учасників торгів.

Третя особа ТОВ «Земресурсінвест» повністю підтримала аргументи, наведені у позовній заяві ТОВ «Екоцентрресурс», у поданих через систему «Електронний суд» письмових поясненнях.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі №914/3487/25 відмовлено у задоволенні позову.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 17.07.2025 Розпорядженням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/170-рп/к, розпочато розгляд справи №63/9-01-157-2025, за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» та Товариством з обмеженою «Екоцентрресурс» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з предметом закупівлі - придбання спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка «Західна перша» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-PS-2020-08-05-000020-3) організованого Державною службою геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031).

Судом першої інстанції встановлено, що 29.09.2025 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення - № 63/204-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №63/9-01-157-2025, яким постановлено:

- визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з придбання - спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка «Західна перша» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-PS-2020-08-05-000020-3), організованого Державною службою геології та надр України.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на товариство з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» штраф у розмірі 68000,00 грн та накладено на товариство з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» штраф у розмірі 1800,00 грн.

Зокрема, суд встановив схожість сканованих документів, які подавалися для участі в аукціоні.

Місцевий господарський суд констатував, що як вбачається із рішення відповідача №63/204-р/к від 29.09.2025 ТОВ «Екоцентрресурс» та ТОВ «Земресурсінвест» використовували спільні ІР-адреси під входу в модуль Аукціону, реєстрації на електронному майданчику, входу до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «StarAccess» АТ «Укрсиббанк», перерахування коштів автоматизованому електронному майданчику для участі в Аукціоні.

В рішенні зазначено, що відповідно до інформації, наданої АТ «Укрсиббанк» листами від 01.04.2025 2051-4-01/07-1089-БТ (вх. від 08.04.2025 №63-01/939кі) та від 01.04.2025 №31-4-01/07-1088-БТ (вх. від 11.04.2025 №63-01/962кі), ТОВ «Екоцентрресурс» та ТОВ «Земресурсінвест», у період до та після проведення Аукціону, входили до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «StarAccess» з ІР-адрес в одні дні в близький час.

Також AT «Укрсиббанк» надало інформацію щодо перерахування ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» коштів автоматизованому електронному майданчику ТОВ «Аукціоніст» для участі в Аукціоні. Перерахування коштів здійснювалось в один день з різницею у 6 хвилин в автоматизованій системі дистанційного самообслуговування «StarAccess» в день оплати 01.09.2020 з ІР - адреси НОМЕР_1 .

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що факти системного використання учасниками одних і тих же IР-адрес, не можуть вважатись випадковим збігом обставин та свідчать про наявність спільного середовища для обміну інформацією між ТОВ «Екоцентрресурс» та ТОВ «Земресурсінвест» та координацію їх дій на аукціоні.

Також у своєму рішенні суд зазначив, що надання ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» повноважень одній довіреній особі Котнюк М.А. на внесення коштів на банківські рахунки не може бути випадковим збігом обставин і свідчить про єдність їх економічних інтересів тa обізнаність із діяльністю один одного, внаслідок чого вони мали можливість обміну інформацією, у тому числі щодо участі в Аукціоні.

Суд першої інстанції констатував, що позивачем не спростовано встановлені колегією АМК обставини щодо сталого взаємозв`язку ТОВ «Земресурсінвест» та TOB «Екоцентрресурс» у справі, синхронності дій у часі та оформлення ними документів як учасників. Суд зазначив, що сукупність обставин, встановлених в оскаржуваному рішенні АМК, виключає можливість того, що пропозиції в торгах готувалися окремо, без комунікації між ними з метою визнання переможця у торгах одного з них.

Здійснивши аналіз усіх обставин справи, суд погодився з доводами відповідача, що встановлені у рішенні факти у своїй сукупності не можуть бути випадковим збігом обставин чи наслідком дій об`єктивних чинників. З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі № 914/3487/25 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Скаржник зазначає, що суд без належної перевірки доказів та без надання належної оцінки доводам позивача фактично погодився з висновками органу Антимонопольного комітету України, поклавши їх в основу судового рішення без здійснення самостійної перевірки їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Вказує на те, що ознаки схожості в діях суб`єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій).

Позивач стверджує, що висновки місцевого господарського суду є передчасними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо листів АТ «Укрсиббанк» скаржник зазначив, що за відсутності перевірки повноважень осіб, які підписали та направили зазначені листи, а також без дослідження правових підстав розкриття банківської таємниці, висновок суду про підтвердженість встановлених АМКУ обставин є передчасним та таким, що зроблений без повного і всебічного дослідження доказів.

Заявляє, що самі по собі окремі збіги в оформленні документів, використанні технічних засобів чи інші подібні обставини без доведення факту погодження конкурентної поведінки не можуть свідчити про вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Щодо перерахування коштів скаржник заявляє, що матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ "ЕКОЦЕНТРРЕСУРС" узгоджувало з будь якими особами дату та час перерахування гарантійного внеску.

Щодо ОСОБА_1 зазначає, що він запропонував позивачу свої послуги та позивач не володів інформацією про те, що ОСОБА_1 надавав послуги і для третьої особи.

Щодо IP-адреси в апеляційній скарзі вказано, що у матеріалах перевірки відсутні будь-які посилання на висновки технічних експертиз, які б підтверджували або спростовували факт створення документів для участі у торгах на одному пристрої або готування їх одним учасником. Скаржник заявляє, що доводи, викладені у рішенні відповідача, є суб`єктивним баченням особи, яка проводила аналіз документів.

Стверджує, що у матеріалах справи відсутні докази захищеності ІР-адрес.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що використання однієї ІР-адреси не є доказом узгоджених дій, оскільки відповідач не надав доказів, що ІР-адреса була статичною та належала і була у користуванні виключно в однієї особи.

Заявляє, що сам по собі факт схожості документів не дає підстав для висновку, що вони були підготовлені однією й тією самою особою або за спільної координації учасників торгів.

Скаржник стверджує, що у своїй сукупності непрямі докази в даному випадку становлять ймовірність, але не категоричність висновку про погоджену конкурентну поведінку, а отже й про наявність узгоджених дій.

На думку скаржника, зібрані відповідачем непрямі докази та зроблені висновки вказують на те, що відповідачем не були перевірені та відкинуті всі можливі версії щодо виключення антиконкурентних узгоджених дій.

Позивач зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтвердив правомірність відповідача вимагати надання інформації та документів, а також отримувати такі документи та проводити їх дослідження, на підставі якого приймати рішення та притягати до відповідальності.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Зокрема зазначає, що сукупність виявлених особливостей у двох суб`єктів господарювання-учасників аукціону свідчить про узгодження їхньої поведінки.

Вказує на те, що позивач та третя особа діяли узгоджено, що підтверджується використанням під час проведення аукціону одних і тих самих IP-адрес, синхронність та послідовність дій під час подання цінових пропозицій, інших документів та оплати послуг, схожість сканованих документів, які подавалися для участі в аукціоні.

Також зазначає про те, що позивач та третя особа уповноважили ОСОБА_1 вносити кошти на розрахунковий рахунок.

Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/7420/26 від 04.09.2026), в якому просить апеляційну скаргу задоволити у повному обсязі. Зокрема зазначає, що суд погодився з висновками адміністративної колегії АМКУ та не здійснив належної самостійної перевірки доказів, покладених в основу рішення органу Антимонопольного комітету України. Щодо листів АТ «Укрсиббанк» вказує на те, що судом не було встановлено, чи мали відповідні особи необхідні повноваження, не досліджено питання дотримання встановленого законодавством порядку розкриття банківської таємниці. Заявляє, що саме по собі встановлення факту, що одна фізична особа була уповноважена на отримання банківських послуг від імені обох товариств, не свідчить про наявність між юридичними особами узгоджених дій.

Також третя особа стверджує, що факт використання однієї IP-адреси при підключенні до мережі Інтернет не може автоматично свідчити про існування змови чи антиконкурентних узгоджених дій. Зазначає, що у рішенні відсутні докази того, що відповідна IP-адреса була статичною, захищеною та перебувала виключно у користуванні однієї особи.

Вважає, що за таких умов має місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд та орган АМКУ визнали встановленими, а також невідповідність висновків фактичним обставинам справи, що відповідно до частини першої статті 59 Закону України №2210-III є підставами для скасування відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і аргументи, наведені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача заперечили проти доводів скаржника з мотивів, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи повністю підтримала апеляційну скаргу позивача з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розгляд клопотання

У відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/7420/26 від 04.09.2026) третьою особою заявлено клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали вказане клопотання.

Представники відповідача заперечили проти задоволення такого клопотання.

Порадившись, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання про долучення доказів, з огляду на наступне.

Частиною 1 та 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасниками справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, учасники справи повинні обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Колегія суддів зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, допущення такої можливості судом апеляційної інстанції мало б наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування.

В обґрунтування поданого клопотання третя особа зазначила, що документи були отримані представником третьої особи 27.08.2026 у відповідь на адвокатський запит від 24.08.2026.

З урахуванням наведеного третя особа заявила, що до моменту їх отримання вона була об`єктивно позбавлена можливості подати відповідні документи до матеріалів справи, оскільки не володіла ними та не мала можливості самостійно отримати їх в інший спосіб.

Колегія суддів зазначає, що наведені доводи третьої особи не можуть вважатися поважними причинами неподання доказів до суду першої інстанції, оскільки представник третьої особи не навів причин неможливості подання відповідного адвокатського запиту та отримання на нього відповіді до або під час розгляду справи в Господарському суді Львівської області.

Зважаючи на імперативні норми процесуального закону щодо меж розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що відповідачем не доведено неможливість подання доказів в суді першої інстанції, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні поданого клопотання.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 17.07.2025 Розпорядженням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/170-рп/к розпочато розгляд справи №63/9-01-157-2025, за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» та Товариством з обмеженою «Екоцентрресурс» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з предметом закупівлі - придбання спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка «Західна перша» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-PS-2020-08-05-000020-3) організованого Державною службою геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» у зв`язку з отриманням повідомлення від Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за №63-02/7721Е від 17.09.2025 про запланований розгляд справи №63/9-01-157-2025 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на 29.09.2025, у тому числі ознайомившись з поданням з попередніми висновками у справі №63/9-01-157-2025, повідомило 24.09.2025 (копія листа за №1-24-09-25 від 24.09.2025 наявна у матеріалах справи) відповідача про те, що для його розгляду, ознайомлення з матеріалами справи, збору та перевірки необхідної інформації (відомостей, що стали відомі із отриманого подання), підготовки та надання вичерпних пояснень із зазначених обставин, необхідно надати достатній час (не менше 30 днів), у зв`язку з чим ТОВ «Екоцентрресурс» просило відкласти розгляд справи №63/9-01-157-2025 та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи для підготовки та надання об`єктивних пояснень, щодо вказаних у поданні обставин.

29.09.2025 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 63/204-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі рішення відповідача) у справі № 63/9-01-157-2025, яким постановлено:

(1) визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з придбання - спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка «Західна перша» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-PS-2020-08-05-000020-3), організованого Державною службою геології та надр України.

(2) за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» штраф у розмірі 68000,00 грн.

(3) за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» штраф у розмірі 1800,00 грн.

У процесі розгляду справи №63/9-01-157-2025 Адміністративною колегією встановлено, що під час підготовки та участі в Аукціоні ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екопснтрресурс» були обізнані щодо участі кожного з них в Аукціоні та узгоджували свої дії, що підтверджується, зокрема, таким:

1. Використання ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» одних і тих же ІР-адрес під час:

- входу в модуль Аукціону;

- реєстрації на електронному майданчику;

- входу до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «StarAccess» АТ «Укрсиббанк»;

- перерахування коштів автоматизованому електронному майданчику для участі в Аукціоні;

2 Одна уповноважена особа на отримання банківських послуг від імені ТОВ «Земресурсінвест» і ТОВ «Екоцентрресурс»;

3. Послідовність дій під час завантаження документів;

4. Схожість сканованих документів, які подавалися для участі в Аукціоні;

5. Використання обладнання з однаковим програмним забезпеченням під час підготовки документів для участі в Аукціоні.

Зокрема у рішенні відповідача зазначено, що відповідно до інформації, наданої АТ «Укрсиббанк» листами від 01.04.2025 №31-4-01/07-1089-БТ (вх. від 08.04.2025 №63-01/939кі) та від 01.04.2025 №31-4-01/07-1088-БТ (вх. від 11.04.2025 №63-01/962кі), ТОВ «Екоцентрресурс» та ТОВ «Земресурсінвест», у період до та після проведення Аукціону, входили до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «StarAccess» з ІР-адрес: 77.123.47.144, НОМЕР_2 та НОМЕР_1 в одні дні в близький час (пункт 23 рішення).

Також рішенням відповідача встановлено, що AT «Укрсиббанк» надало інформацію щодо перерахування ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» коштів автоматизованому електронному майданчику ТОВ «Аукціоніст» для участі в Аукціоні. Перерахування коштів здійснювалось в один день з різницею у часі 6 хвилин в автоматизованій системі дистанційного самообслуговування «StarAccess» в день оплати 01.09.2020 з ІР - адреси НОМЕР_1 (пункт 30 рішення).

Встановивши, що у ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» є одна довірена особа на внесення коштів на розрахунковий рахунок, а саме ОСОБА_1 , відповідач в рішенні прийшов до висновку, що наведене не може бути випадковим збігом обставин і свідчить про єдність їх економічних інтересів тa обізнаність із діяльністю один одного, внаслідок чого вони мали можливість обміну інформацією, у тому числі щодо участі в Аукціоні (пункти 32-35 рішення відповідача).

Згідно рішення №63/204-р/к від 29.09.2025 у справі №63/9-01-157-2025 вказані обставини у своїй сукупності свідчать про вчинення ТОВ «Екоцентрресурс» та ТОВ «Земресурсінвест» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону із придбання - спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка «Західна перша» (ідентифікатор UA-РS-2020-08-05-000020-3), організованого Державною службою геології та надр України.

Непогодження позивача із висновками рішення відповідача в частині, що стосується позивача, стало підставою для звернення у цій справі з позовом до суду.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, зважаючи на наведену норму процесуального закону, суд апеляційної інстанції надає правову оцінку спірним правовідносинам та здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення саме в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

У статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Зокрема пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, серед іншого, антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частини 1 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частиною 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно із частиною 1, 2 статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

За приписами пунктів 1, 2, 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Отже, законодавством встановлено повноваження Антимонопольного комітету України щодо розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проводити розслідування за заявами та справами, перевіряти суб`єкти господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції, а також приймати рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема за антиконкурентні дії.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію АМК, з`ясовує і визначає наявність чи відсутність, а відтак доведеність чи недоведеність, обґрунтованість чи необґрунтованість, передбачених ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним рішення АМК через призму, зокрема в цьому випадку, неповноти з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

У цій справі суд встановив, що 17.07.2025 Розпорядженням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/170-рп/к розпочато розгляд справи №63/9-01-157-2025, за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» та Товариством з обмеженою «Екоцентрресурс» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з предметом закупівлі - придбання спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка «Західна перша» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-PS-2020-08-05-000020-3) організованого Державною службою геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031).

29.09.2025 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 63/204-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі рішення відповідача) у справі № 63/9-01-157-2025, яким постановлено:

(1) визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з придбання - спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка «Західна перша» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-PS-2020-08-05-000020-3), організованого Державною службою геології та надр України.

(2) за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» штраф у розмірі 68000,00 грн.

(3) за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» штраф у розмірі 1800,00 грн.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду, вирішуючи спори щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету, господарські суди мають враховувати, що відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та Закону України «Про захист економічної конкуренції» кваліфікація дій суб`єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК. Суд не може переймати на себе притаманні лише Антимонопольному комітету функції стосовно кваліфікації дій учасників закупівлі та переоцінювати висновки, зроблені цим органом.

У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом можливості обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації.

З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

У справі, яка розглядається, орган АМК, обґрунтовуючи висновок про скоординованість дій, виходив з сукупності встановлених обставин:

1. Використання ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» одних і тих же ІР-адрес під час: - входу в модуль Аукціону; - реєстрації на електронному майданчику; - входу до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «StarAccess» АТ «Укрсиббанк»; - перерахування коштів автоматизованому електронному майданчику для участі в Аукціоні;

2. Одна уповноважена особа на отримання банківських послуг від імені ТОВ «Земресурсінвест» і ТОВ «Екоцентрресурс»;

3. Послідовність дій під час завантаження документів;

4. Схожість сканованих документів, які подавалися для участі в Аукціоні;

5. Використання обладнання з однаковим програмним забезпеченням під час підготовки документів для участі в Аукціоні.

Зокрема, у рішенні відповідача зазначено, що відповідно до інформації, наданої АТ «Укрсиббанк» листами від 01.04.2025 №31-4-01/07-1089-БТ (вх. від 08.04.2025 №63-01/939кі) та від 01.04.2025 №31-4-01/07-1088-БТ (вх. від 11.04.2025 №63-01/962кі), ТОВ «Екоцентрресурс» та ТОВ «Земресурсінвест», у період до та після проведення Аукціону, входили до автоматизованої системи дистанційного самообслуговування «StarAccess» з ІР-адрес: НОМЕР_3 , НОМЕР_2 та НОМЕР_1 в одні дні в близький час.

Крім того, рішенням відповідача встановлено, що AT «Укрсиббанк» надало інформацію щодо перерахування ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» коштів автоматизованому електронному майданчику ТОВ «Аукціоніст» для участі в Аукціоні. Перерахування коштів здійснювалось в один день з різницею у часі 6 хвилин в автоматизованій системі дистанційного самообслуговування «StarAccess» в день оплати 01.09.2020 з ІР - адреси НОМЕР_1 .

В поданій апеляційній скарзі позивач вказує на те, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтвердив правомірність відповідача вимагати надання інформації та документів, а також отримувати такі документи та проводити їх дослідження, на підставі якого приймати рішення та притягати до відповідальності.

Також щодо листів АТ «Укрсиббанк» скаржник зазначає, що без дослідження правових підстав розкриття банківської таємниці, висновок суду про підтвердженість встановлених АМКУ обставин є передчасним та таким, що зроблений без повного і всебічного дослідження доказів.

Вказані доводи колегія суддів оцінює критично, оскільки пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено право АМК вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Доводи скаржника щодо ОСОБА_1 апеляційний господарський суд також оцінює критично, оскільки позивачем не надано відповідних доказів, які б спростовували висновки, наведені у рішенні відповідача про те, що наявність однієї довіреної особи не може бути випадковим збігом обставин і свідчить про єдність економічних інтересів позивача та третьої особи, а також обізнаність із діяльністю один одного, внаслідок чого вони мали можливість обміну інформацією, у тому числі щодо участі в Аукціоні.

В поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що у матеріалах перевірки відсутні будь-які посилання на висновки технічних експертиз, які б підтверджували або спростовували факт створення документів для участі у торгах на одному пристрої або готування їх одним учасником.

Разом з тим, призначення експертизи є одним із повноважень органу АМК, яке може реалізовуватись ним на власний розсуд, в залежності від конкретної справи.

Законодавством не передбачено імперативного обов`язку щодо призначення експертизи при розгляді справи за ознаками вчинення суб`єктами порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону.

Крім того, суд зауважує, що в силу положень ст.98 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі був самостійно надати суду експертний висновок з метою спростування обставин, встановлених у рішенні органу АМК, і обґрунтування своїх позовних вимог у цій справі.

Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний господарський суд акцентує увагу на тому, що у справах про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України суд, не втручаючись у дискреційні повноваження Антимонопольного комітету України, перевіряє, чи наявні підстави для застосування положень статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Перевіряючи оскаржуване рішення органу АМК, суд виходить з того, що таке рішення повинно містити висновки про порушення суб`єктами законодавства про захист економічної конкуренції, і такі висновки повинні бути обґрунтовані доказами, наведеними у рішенні, в сукупності.

У цій справі апелянт не спростував належними доказами обставин того, що пропозиції для участі в аукціоні готувалися ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» окремо, без комунікації між ними з метою визнання переможця в аукціоні одного з них.

Встановлені у рішенні Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/204-р/к від 29.09.2025 у справі №63/9-01-157-2025 факти у своїй сукупності не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком об`єктивних чинників і, на переконання колегії суддів, свідчать про узгодження (координацію) обома учасниками своєї поведінки при підготовці та участі в аукціоні.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм, правових позицій Верховного Суду, встановлених обставин справи та наведених у цій постанові мотивів, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції законно й обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування вказаного рішення органу АМК.

За наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі № 914/3487/25.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевказане, судова колегія констатує, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоцентрресурс» за Вих. № 914/3487/25 від 04.08.2026 (вх. № 01-05/2596/26 від 05.08.2026) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі №914/3487/25 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя Г.В. Орищин

Суддя І.Ю. Панова