ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"16" жовтня 2026 р. Справа № 918/658/26
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Мельник О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.08.2026
за позовом Релігійної громади УПЦ м. Рівне (Свято-Успенська)
до Рівненської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про оформлення права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.08.2026 позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано рішення Рівненської міської ради від 10.10.2023 №86 "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" в частині визнання органом місцевого самоврядування права власності на будівлю церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв.м за адресою Рівненська область, м. Рівне, вул. Шевченка, буд.113 та скасовано рішення державного реєстратора Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук Ілони Михайлівни, індексний номер: 76655937 від 17.12.2024 про державну реєстрацію права власності за Рівненською міською радою на об`єкт речових прав, номер 58041818 - будівлю церкви Успіння Богородиці, що є пам`яткою архітектури національного значення, згідно постанови РМ УРСР від 06.09.1979 №442 із скасування відповідного запису в Державному реєстрі речових прав.
Визнано за релігійною громадою Української православної церкви в м.Рівне (Свято-Успенська) право власності за набувальною давністю на будівлю церкви Успіння Богородиці.
Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції 25.08.2026, повне судове рішення складено 01.09.2026, тому строк, встановлений для апеляційного оскарження сплив 21.09.2026, з урахуванням ч.4 ст.116 ГПК України.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою за допомогою підсистеми ЄСІКС "Електронний суд" 21.09.2026, тобто у встановлений строк для апеляційного оскарження. Відтак, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши зміст апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на таке.
Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга, встановлені ст.258 ГПК України, відповідно до п.2 ч.3 якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру - в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328,00 грн.
Згідно з пп.6 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Судом апеляційної інстанції встановлено що за подання позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становить 49 051,04 грн.
Таким чином, при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту належало сплатити 73 576,56 грн.
Поряд з цим, суд звертає увагу скаржника на те, що ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апелянтом апеляційну скаргу подано в електронній формі через підсистему ЄСІКС "Електронний суд", розмір судового збору, який необхідно було сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 58 861,25 грн (73 576,56 грн * 0,8).
Однак, всупереч наведеним вище вимогам чинного законодавства, скаржником при зверненні до суду апеляційної інстанції не було долучено доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне надати можливість апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання належних доказів сплати судового збору в розмірі 58 861,25 грн.
Керуючись ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.08.2026 у справі №918/658/26 - залишити без руху.
2. Надати Рівненській міській раді 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.
3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
5. Копію ухвали направити апелянту.
Суддя Мельник О.В.