СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/329/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Жельне С.Ч. , суддя Плахов О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вх.№1720Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 (суддя Присяжнюк О.О., повний текст складено 24.07.2026) та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 (суддя Присяжнюк О.О., повний текст складено 04.08.2026) у справі №922/329/26
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків;
до Приватного підприємства "Сервіс, Експрес-К", м. Харків;
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Сервіс, Експрес-К" про з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 79 226,98 грн., де:
- заборгованість за теплову енергію, яка витрачається на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 75 809,98 грн., за період: жовтень 2024 - квітень 2025 на рахунок НОМЕР_1 , АТ "ПУМБ" (МФО 334851) КП "Харківські теплові мережі" філія "Харківзбут" , код ЄДРПОУ 45929670;
- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 125,58 грн. за період: листопад 2024 - вересень 2025 на рахунок НОМЕР_1 , АТ "ПУМБ" (МФО 334851) КП "Харківські теплові мережі" філія "Харківзбут" , код ЄДРПОУ 45929670;
- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 3 291,42 грн. за період: листопад 2024 - вересень 2025 на рахунок НОМЕР_1 , АТ "ПУМБ" (МФО 334851) КП "Харківські теплові мережі" філія "Харківзбут" , код ЄДРПОУ 45929670.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 у справі №922/329/26 позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного підприємства «Сервіс, Експрес-К» на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 125,58 грн за період листопад 2024 року - вересень 2025 року, заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 3 291,42 грн за період листопад 2024 року - вересень 2025 року, заборгованість за теплову енергію, яка витрачається на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 16 785,31 грн за період жовтень 2024 року - квітень 2025 року, а також судовий збір у розмірі 678,89 грн.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у справі №922/329/26 заяву представника Приватного підприємства "Сервіс, Експрес-К" про ухвалення додаткового рішення (вх.№18220/26 від 27.07.2026) задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Приватного підприємства "Сервіс, Експрес-К" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 312,50 грн.
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" з рішенням та додатковим рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду 11.08.2026 з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
1. Прийняти апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2026 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 04.08.2026 по справі № 922/329/26 до розгляду.
2. Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 по справі №922/329/26 в частині відмови у задоволенні позовних вимог в сумі 59 024,67 грн. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
3. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у справі №922/329/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вищевказане рішення прийнято в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував при розподілі теплової енергії частку ЗБП у розмірі 4% (на підставі контррозрахунку Відповідача, виконаного ФОП Дегтярьовою О.П.) замість нормативно встановлених 25% для триповерхових будинків згідно з п. 8 розділу IV Методики № 315. Спрощений розрахунок (25%) було застосовано Позивачем правомірно, оскільки Відповідач не виконав обов`язковий припис та не надав у встановлений строк погоджений розрахунок теплового навантаження.
Вважає, що прийняте судом рішення безпосередньо впливає на права та обов`язки інших співвласників (мешканців квартир) будинку за адресою: м. Харків, пр-т Ландау Льва, 189. Зменшення частки Відповідача автоматично покладає обов`язок зі сплати решти 21% обсягу ЗБП на інших споживачів, які вже оплатили рахунки за спірний період і згоди на перерозподіл не надавали. Суд вирішив питання про права та обов`язки цих осіб без залучення їх до участі у справі, що є самостійною підставою для скасування рішення.
Контррозрахунок Відповідача базується на технічних умовах та джерелі теплопостачання (блочно-модульна котельня по вул. Автострадна набережна, 21-Б із графіком 95°--55°C), які виникли лише в опалювальний період 2025- 2026 років. Натомість у спірний період (жовтень 2024 - квітень 2025) джерелом теплопостачання була ТЕЦ-3 через ЦТП по вул. Глобинська, 38 із зовсім іншим температурним графіком (118°--59°C та 78°--59°C). Погоджений 06.07.2026 розрахунок ФОП Дегтярьової О.П. може застосовуватися лише на майбутнє (з періоду 2026- 2027 років), тому суд припустився порушення норм матеріального права, застосувавши його до минулих правовідносин.
Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 посилається на необґрунтованість та неспівмірність витрат на правничу допомогу: Скаржник вважає, що стягнута судом сума в розмірі 9 312,50 грн є завищеною та не відповідає критеріям реальності, розумності, виправданості та справедливості.
Системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 11.08.2026 для розгляду справи №922/329/26 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Жельне С.Ч., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у справі №922/329/26. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/329/26. Розгляд апеляційної скарги комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у справі №922/329/26 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу позивача.
09.08.2026 через підсистему Електронний суд від Приватного підприємства «Сервіс, Експрес-К» надійшов відзив (вх.№9797), в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у справі №922/329/26 без змін. Також зазначає, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу відповідача становить 5000,00 (п`ять тисяч грн. 00 коп.).
Відповідач зазначає, що КП «ХТМ» протягом розгляду справи не надало розгорнутого розрахунку фактично «спожитої» теплової енергії з урахуванням технічних параметрів будівлі, площ МЗК, наявності ізоляції та індивідуального опалення. Позивач сам визнав, що проводив первинний розрахунок за відсутності всіх необхідних вихідних даних, тому його нарахування є безпідставними та хибними.
Оскільки приміщення Відповідача площею 365,80 кв.м обладнані автономним газовим опаленням і не мають опалювальних приладів, підключених до мереж КП «ХТМ», для встановлення дійсних показників у червні 2026 року було залучено спеціалізовану організацію (ФОП Дегтярьова О.П.). Отриманий розрахунок, згідно з яким частка ЗБП становить 4% замість орієнтовних 25%, був офіційно погоджений самим Позивачем 06.07.2026. Даний розрахунок є базою, яка застосовується до фактичних кліматичних умов будь-якого періоду, тому посилання Позивача на зміну джерела теплопостачання та температурних графіків не спростовує його правильності.
Вважає твердження Позивача про те, що зменшення частки Відповідача призведе до перерозподілу решти 21% на інших мешканців будинку, є маніпулятивними. Погоджений розрахунок відображає реальне теплове навантаження всього будинку, що свідчить про системне завищення нарахувань усім споживачам з боку КП «ХТМ», однак це не є предметом цього спору та не може бути підставою для стягнення з Відповідача недоведених сум.
Щодо співмірності та обґрунтованості витрат на правничу допомогу відповідач наголошує, що стягнуті додатковим рішенням витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 312,50 грн є повністю підтвердженими, законними та відповідають критеріям ст. 126 ГПК України. Справа відзначається значною складністю через необхідність дослідження специфічних технічних розрахунків, енергоаудиту та з огляду на монопольне становище й бездіяльну позицію КП «ХТМ» у сфері роз`яснення специфіки нарахувань споживачам.
Відповідач також просить поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, визнавши причини пропуску поважними, оскільки його представник (адвокат Жукова В.М.) у встановлений судом 15-денний строк перебувала у щорічній відпустці.
19.08.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/329/26.
16.09.2026 через підсистему Електронний суд від КП "Харківські теплові мережі" надійшли додаткові пояснення (вх.№10136). Позивач наголошує, що первинний розрахунок заборгованості Відповідача за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року було здійснено у повній відповідності до вимог та положень Розділу І Методики № 315, яка регулює порядок нарахування витрат на загальнобудинкові потреби (ЗБП) опалення.
КП «ХТМ» підтверджує факт погодження 06.07.2026 розрахунку обсягів теплової енергії на ЗБП опалення будинку, виконаного ФОП Дегтярьовою О.П., та не заперечує проти застосування його вихідних даних у майбутньому - починаючи виключно з опалювального сезону 2026- 2027 років.
Позивач вважає, що суд першої інстанції припустився порушення норм матеріального права (Методики № 315), коли безпідставно надав узгодженому в 2026 році розрахунку зворотну (ретроактивну) силу та застосував його показники до спірного періоду (жовтень 2024 - квітень 2025).
Основними матеріально-технічними підставами для незастосування вказаного розрахунку до періоду 2024- 2025 років є те, що в цьому сезоні житловий будинок забезпечувався теплом від абсолютно іншого джерела теплової енергії (ТЕЦ-3), ніж те, що існувало на момент дослідження ФОП Дегтярьовою О.П. у 2026 році (БМК Автострадна набережна).
Застосування результатів нового розрахунку до минулих періодів неминуче призведе до перерозподілу часток вартості послуг та порушення майнових прав інших співвласників будинку, які не були залучені до участі у цій справі.
22.09.2026 через підсистему Електронний суд від Приватного підприємства «Сервіс, Експрес-К» надійшли додаткові пояснення (вх.№10368). Відповідач наголошує, що КП «ХТМ» протягом усього розгляду справи в суді першої інстанції так і не надало належних пояснень, чому при нарахуванні плати за опалення МЗК не були використані фактичні дані щодо площ цих приміщень. Замість цього Позивач застосував приблизні укрупнені показники, що суперечить вимогам Методики № 315 та призвело до штучного завищення частки ЗБП у 6 разів (25% замість реальних 4%).
Твердження Позивача про неможливість ретроактивного застосування розрахунку ФОП Дегтярьової О.П. є безпідставними. Оскільки зазначений документ визначає показники саме теплового навантаження (фізичну потребу конкретної будівлі в тепловій енергії для підтримання санітарних норм температури), ці дані є постійною фізичною характеристикою будинку. Вони жодним чином не залежать від джерела теплопостачання (ЦТП чи місцевої котельні), оскільки конструктивні особливості будівлі за цей час не змінювалися.
Позивач не надав суду жодних належних та допустимих документальних доказів на підтвердження факту зміни джерела теплопостачання будинку протягом 2024- 2026 років. Посилання на зміну температурних графіків є внутрішньою неперевіреною інформацією КП «ХТМ», яка не може братися судом до уваги відповідно до вимог процесуального закону про доказування.
На відміну від КП «ХТМ», яке приховало реальні вихідні дані будинку, Відповідач вжив усіх можливих технічних та юридичних заходів для з`ясування дійсної вартості послуг. Він замовив офіційний розрахунок теплового навантаження, який пройшов погодження в самому КП «ХТМ» 06.07.2026, та надав суду арифметично точний контррозрахунок заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що сторони належним чином повідомленні про відкриття апеляційного провадження та розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від учасників справи до суду не надходило. Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду не надійшло.
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
З метою забезпечення процесуальних прав сторін на справедливий судовий розгляд, повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, а також враховуючи відсутність ознак зловживання Відповідачем своїми процесуальними правами, апеляційний господарський суд визнає причини пропуску строку поважними.
Керуючись статтями 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, суд поновлює Приватному підприємству «Сервіс, Експрес-К» пропущений процесуальний строк на подання відзиву та приймає поданий відзив до розгляду.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
При дослідженні матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини справи.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.06.2025 № 429827741 Приватне підприємство "Сервіс, Експрес-К" (далі - Відповідач) є власником нежитлових приміщень у житловому будинку площею 365,80 кв.м. за адресою: м. Харків, пр-т Ландау Льва, 189.
Позивач зазначає, що система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будівлі в цілому.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери КП "Харківські теплові мережі" (далі - Позивач) здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово, що підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2024-2025.
На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила) на офіційному сайті позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір-1).
Договір-1 є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Договір-1 укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором складається з:
- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/ тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;
- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Оскільки нежитлові приміщення за вказаною адресою розташовані в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії Відповідачу здійснюється на підставі Договору-1.
Згідно з ч. 14 Правил відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.
Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу).
Відповідно до п. 1 Розділу 1 Методики розподілу ця Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Відповідності до п. 3 Розділу 1 Методики розподілу розподіл обсягів спожитих у будівлі/ будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Пункт 24 Правил передбачає, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Відповідно до положень пункту 51 Договору-1 цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Згідно з п. 4 Договору-1 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальні періоди 2023-2024, 2024-2025 є фактом приєднання відповідача до умов договору.
Позивач зазначає, що факт споживання відповідачем послуги з постачання теплової енергії підтверджується актами готовності до опалювального періоду, а також актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону, які підписані та скріплені печатками уповноважених представників позивача та балансоутримувачів будинків.
Відповідно до п. 5 Договору-1 виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до п. 32 Договору-1 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно пункту 33 Договору-1 виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до п. 34 Договору-1 споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу..
Згідно зі ст. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання)..
Відповідно п. 30 Договору-1 споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.
Матеріали справи свідчать, що відповідачу направлялися рахунки-фактури, які, як зазначає позивач, в повному обсязі сплачені не були.
Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17551-8555) обліковується заборгованість за теплову енергію, яка витрачається на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за Договором-1 за період жовтень 2024 - квітень 2025 в сумі 75 809,98 грн та заборгованість з абонентської плати за Договором-1 за період листопад 2024- вересень 2025 в сумі 125,58 грн.
Також відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-2), який укладається з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022.
Згідно положень пункту 30 Договору-2 цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до п. 4 Договору-2 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.
Згідно з п. 5 Договору-2 виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.
Відповідно до п. 6 Договору-2 технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.
Згідно пункту 13 Договору-2 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами готовності житлових будинків до опалювального періоду.
Позивач стверджує, що станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17551-8555) обліковується заборгованість по Договору-2 за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в сумі 3 291,42 грн, яка утворилася за період листопад 2024 - вересень 2025. Матеріали справи свідчать, що відповідачу направлялися відповідні рахунки-фактури.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за теплову енергію, яка витрачається на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 75 809,98 грн за період жовтень 2024 - квітень 2025, за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 125,58 грн за період листопад 2024 - вересень 2025, за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 3 291,42 грн за період листопад 2024 - вересень 2025.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.
Щодо заборгованості за абонентську плату та технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявлених розмірах - 125,58 грн та 3 291,42 грн відповідно. Суд встановив, що нежитлові приміщення Відповідача загальною площею 365,80 кв.м вбудовані в житловий будинок, тому на Відповідача поширюється дія відповідних публічних договорів приєднання, які були офіційно оприлюднені Позивачем. Оскільки КП «ХТМ» здійснювало обслуговування загальних мереж будинку та вело облік споживачів, а Відповідач не надав суду доказів оплати виставлених рахунків, суд визнав борг доведеним. До того ж Відповідач у ході судового розгляду ці вимоги визнав.
Щодо заборгованості за опалення місць загального користування (МЗК) та функціонування систем будинку суд вказав, що у цій частині вимоги Позивача на суму 75 809,98 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 16 785,31 грн. При цьому суд відхилив аргументи Відповідача про те, що він взагалі не повинен платити за тепло через наявність у його приміщеннях індивідуального (автономного) газового опалення та ізоляцію транзитних трубопроводів. Суд зазначив, що відключення окремого приміщення від централізованих мереж за законом не звільняє власника від обов`язку відшкодовувати витрати на загальнобудинкові потреби (опалення підвалів, допоміжних приміщень, сходових клітин).
Суд встановив, що Позивач провів розрахунок за укрупненою середньою часткою загальнобудинкових потреб (ЗБП) на рівні 25%, яка застосовується для триповерхових будинків. Проте при внесенні даних у формулу Методики № 315 Позивач припустився математичної помилки: він не врахував площу приміщень самого Відповідача як таку, що має індивідуальне опалення. Це призвело до викривлення коефіцієнтів та безпідставного завищення фінансового тягаря для споживача.
Фізичні та конструктивні характеристики конкретної будівлі щодо її потреби в теплі були чітко визначені в інженерно-технічному «Розрахунку обсягів теплової енергії на ЗБП», виконаному у червні 2026 року ФОП Дегтярьовою О.П. на замовлення Відповідача. Згідно з цим документом, реальна частка будинку на ЗБП становить 4% замість 25%. Ключовим для суду став той факт, що 06.07.2026 цей Розрахунок був офіційно погоджений самим КП «Харківські теплові мережі». Оскільки конструкція будинку в спірний період (2024- 2025 роки) не змінювалася, суд визнав цей документ належним технічним доказом і провів перерахунок за ставкою 4%, присудивши до стягнення 16 785,31 грн та відмовивши тепломережам у решті суми (59 024,67 грн).
Крім того, суд першої інстанції у додатковому рішенні задовольнив заяву представника Відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково, присудивши до стягнення з КП «ХТМ» 9 312,50 грн із заявлених 12 500,00 грн.
Здійснюючи апеляційний перегляд судових рішень у даній справі, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, всебічно проаналізувавши матеріали справи, оцінивши правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» з огляду на таке.
Предметом судового розгляду у цій справі є стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії (у частині загальнобудинкових потреб), абонентську плату та технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем за період з жовтня 2024 року по вересень 2025 року.
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика № 315).
Матеріалами справи підтверджується, що Приватне підприємство «Сервіс, Експрес-К» є власником нежитлових приміщень загальною площею 365,80 кв.м, які вбудовані у триповерховий житловий будинок за адресою: м. Харків, пр-т Ландау Льва, 189. Зазначені приміщення Відповідача відокремлені від централізованих інженерних мереж опалення Позивача та обладнані санкціонованою системою індивідуального (автономного) газового опалення, що засвідчується Актом обстеження системи теплоспоживання №175/10783 від 26.07.2024. Через приміщення Відповідача проходять виключно ізольовані транзитні трубопроводи централізованого опалення.
Відповідно до пункту 38 Правил №830 та норм Методики №315, відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення не звільняє споживача від обов`язку відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб (ЗБП) на опалення будівлі. ЗБП складаються з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК), допоміжних приміщень будинку та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
З огляду на вказане імперативне нормативне регулювання, суд першої інстанції дійшов абсолютно правомірного висновку, що Відповідач, як співвласник майна у багатоквартирному будинку, несе зобов`язання з оплати абонентської плати, технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем та обсягу теплової енергії, витраченої на ЗБП. Вимоги Позивача в частині стягнення абонентської плати (125,58 грн) та вартості технічного обслуговування (3291,42 грн) є обґрунтованими, документально підтвердженими та справедливо задоволені судом у повному обсязі, у тому числі з урахуванням процесуального визнання цих вимог Відповідачем.
Ключовим питанням у цій справі є правильність обчислення обсягу теплової енергії, витраченої на ЗБП, та правомірність застосування контррозрахунку Відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, здійснюючи нарахування Відповідачу за ЗБП на суму 75809,98 грн, Позивач керувався пунктом 8 розділу IV Методики №315, застосувавши спрощений метод та визначивши частку ЗБП як фіксовану середню величину у розмірі 25% від загального обсягу споживання будівлі.
Водночас у тексті апеляційної скарги Позивач прямо зазначає, що «на момент проведення перевірочного розрахунку від 21.11.2024 Позивачу не були відомі всі вихідні дані щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах житлового будинку».
Колегія суддів наголошує, що КП «Харківські теплові мережі», будучи професійним учасником ринку та виконавцем комунальної послуги, володіє монопольним доступом до технічної документації житлового фонду і зобов`язане здійснювати нарахування виключно на підставі достовірних, верифікованих та точних характеристик об`єкта нерухомості. Проведення розрахунків та формування позовних вимог за наближеними (укрупненими) індексами, за наявності об`єктивної можливості встановлення фактичних площ та об`ємів, свідчить про невиконання Позивачем процесуального обов`язку доказування.
З метою усунення невизначеності щодо дійсних параметрів теплоспоживання будівлі, Відповідачем у червні 2026 року було замовлено інженерно-технічне дослідження у сертифікованого спеціаліста - ФОП Дегтярьової О.П., за результатами якого складено «Розрахунок обсягів теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення житлового будинку за адресою: м. Харків, пр-т Льва Ландау, 189». Цим технічним документом, розрахованим на підставі архітектурно-будівельних характеристик конкретного будинку, встановлено, що реальна величина максимального теплового навантаження ЗБП (Qоп.збп.max) становить 0,009609 Гкал/год, що відповідає 4% від загального обсягу споживання будинку, а не 25%, як зазначав Позивач.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що 06.07.2026 вказаний Розрахунок теплового навантаження був офіційно розглянутий та погоджений без зауважень уповноваженими посадовими особами самого КП «Харківські теплові мережі».
У доводах апеляційної скарги Позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно надав узгодженому в липні 2026 року Розрахунку ретроактивну (зворотну) силу. Позивач стверджує, що в опалювальний період 2024-2025 років будинок отримував тепло від іншого джерела - ТЕЦ-3 через ЦТП по вул. Глобинська, 38 за вищим температурним графіком (118°С -59°С), тоді як котельня по вул. Автострадна набережна з графіком (95°С -55°С) почала функціонувати лише з сезону 2025-2026 років, що, на думку апелянта, унеможливлює використання контррозрахунку для спірного періоду.
Колегія суддів відхиляє вказані аргументи апелянта, вважаючи їх матеріально та юридично неспроможними, з огляду на таке.
Максимальне теплове навантаження на загальнобудинкові потреби опалення будівлі (Qоп.збп.max) за своєю фізичною та інженерною суттю є незмінною архітектурно-конструктивною характеристикою споруди. Ця величина залежить виключно від геометричних об`ємів місць загального користування, площі зовнішніх огороджувальних конструкцій, ступеня теплоізоляції стін та транзитних мереж. Теплове навантаження відображає об`єктивну фізичну потребу будівлі в енергії для підтримання нормативної температури та жодним чином не залежить від джерела генерації чи технологічного типу об`єкта, який подає теплоносій у зовнішню тепломережу (будь-то ТЕЦ, ЦТП чи блочно-модульна котельня).
Оскільки конструктивні та об`ємно-просторові характеристики житлового будинку по пр-ту Ландау Льва, 189 у період 2024- 2025 років та станом на 2026 рік були ідентичними (доказів проведення перебудов, реконструкцій чи демонтажу ізоляції Позивачем не надано), показники погодженого Розрахунку відображають об`єктивний стан будівлі і у спірний період.
Окрім того, відповідно до статей 76, 77 ГПК України, суду не надано належних та допустимих документальних доказів (технологічних журналів, актів перемикань магістралей тощо) на підтвердження факту зміни джерел теплопостачання щодо вказаного будинку. Посилання апелянта на внутрішні технологічні схеми та графіки за відсутності їх первинного документального підтвердження є необгрунтованими та не можуть бути покладені в основу судового рішення.
З огляду на це, Господарський суд Харківської області дійшов цілком обґрунтованого висновку, прийнявши контррозрахунок Відповідача, заснований на офіційно визнаних Позивачем технічних параметрах будинку, та зменшивши заборгованість за ЗБП до 16 785,31 грн.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду критично оцінює твердження КП «ХТМ» про те, що оскаржуване рішення порушує права третіх осіб - мешканців квартир вказаного будинку, оскільки воно нібито змушує Позивача без їхньої згоди перерозподілити решту 21% невизнаного обсягу ЗБП між ними.
При поданні позову та здійсненні розрахунків Позивач припустився суттєвої методологічної помилки, оскільки повністю проігнорував наявність у будинку вбудованих приміщень Відповідача площею 365,80 кв.м як об`єкта з індивідуальним опаленням, що призвело до викривлення розрахункових коефіцієнтів Методики № 315.
Обставина, що теплопостачальна організація тривалий час використовувала помилкові вихідні дані та здійснювала нарахування усім споживачам будинку за некоректно завищеними укрупненими показниками, є наслідком недоліків та упущень у власній фінансово-розрахунковій діяльності комунального підприємства. Процесуальні та організаційні упущення виконавця послуг не можуть усуватися за рахунок штучного і безпідставного збільшення майнового тягаря окремого споживача. Захист інтересів третіх осіб не може здійснюватися шляхом примусового стягнення з Відповідача заборгованості, яка є технічно та арифметично спростованою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 червня 2026 року у справі №920/1061/23(920/40/25), де зазначено, що відсутність належного підтвердження відповідності застосованих позивачем параметрів (площ) будівлі спростовує правильність нарахування сум і є підставою для перерахунку.
За таких обставин, оскаржуване Рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 у справі № 922/329/26 у частині часткового задоволення позову в сумі 16 785,31 грн є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Щодо оскарження додаткового рішення від 04.08.2026 про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
КП «Харківські теплові мережі» в апеляційній скарзі наполягає на скасуванні додаткового рішення, зазначаючи, що присуджена судом сума в розмірі 9 312,50 грн не відповідає критеріям виправданості, розумності та співмірності, а також є способом надмірного збагачення Відповідача. Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат Відповідачем до суду першої інстанції було надано повний пакет належних та допустимих доказів, а саме:
- договір про надання правничої допомоги від 06.02.2026;
- ордер серії АХ № 1312894 на представництво інтересів ПП «Сервіс, Експрес-К» адвокатом Жуковою В.М.;
- детальний Акт про надання правничої допомоги від 24.07.2026 із вичерпним переліком виконаних робіт;
- платіжну інструкцію, що підтверджує здійснення розрахунків між Відповідачем та адвокатом.
У наведеному Акті детально розписано складові правової допомоги, які включали: вивчення та правовий аналіз позовної заяви з додатками, підготовку та написання відзиву на позов, збір доказів (у тому числі опрацювання складної технічної документації та Методики №315), підготовку процесуальних клопотань та заяв, а також безпосередню участь адвоката у 3 судових засіданнях суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом наданих послуг.
Колегія суддів зазначає, що ця справа не є типовим (шаблонним) спором про стягнення заборгованості. Вона вимагала від адвоката ретельного вивчення специфічних нормативних актів (Методики № 315), організації проведення альтернативного інженерно-технічного розрахунку теплових втрат та формування детальних контррозрахунків проти монопольного постачальника послуг.
Стосовно дотримання принципу пропорційності. Відповідач заявив до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 12 500,00 грн. Позивач скористався своїм процесуальним правом та подав клопотання про зменшення розміру витрат, оцінюючи їх у 4 000,00 грн.
Господарський суд, ухвалюючи додаткове рішення, повно та всебічно оцінив заперечення Позивача та застосував вимоги частини 5 статті 129 ГПК України, відповідно до якої під час розподілу судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їхній розмір обґрунтованим та співмірним, а також результат вирішення спору.
Оскільки позовні вимоги КП «ХТМ» було задоволено лише частково, місцевий господарський суд обґрунтовано зменшив заявлену Відповідачем суму компенсації з 12 500,00 грн до 9 312,50 грн.
Присуджена судом сума 9 312,50 грн повністю відповідає критеріям реальності, розумності та співмірності, які сформовані у практиці Велика Палати Верховного Суду (зокрема, у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21), а також практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України"). Вона компенсує Відповідачу виключно фактично понесені та неминучі витрати на захист від неправомірних позовних вимог монополіста і в жодному разі не може вважатися «додатковим доходом» чи «надмірним збагаченням».
Зважаючи на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий суд першої інстанції дотримався належного процесуального балансу інтересів сторін, а додаткове рішення від 04.08.2026 у справі № 922/329/26 є законним та не підлягає скасуванню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду ухвалені з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги позивача та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 та додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у справі №922/329/26.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у справі №922/329/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя С.Ч. Жельне
Суддя О.В. Плахов