УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 202/14837/24
провадження № 61-11041ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка подана представником ОСОБА_4 , на рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська, 15» про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у грудні 2024 року представником позивачів - адвокатом Кушнір В. О., було подано до суду позовну заяву до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська, 15» про зобов`язання переоформити гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 в гаражному кооперативі на позивача ОСОБА_1 . У травні 2025 року представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог. У серпні 2025 року надійшла заява представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Кушнір В. О. до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська, 15» про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська, 15» про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року - без змін.
19 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд», через представника ОСОБА_4 , до Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2026 року, у якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. На виконання ухвали Верховного Суду від 07 вересня 2026 року вказані недоліки було усунено, а саме надано суду касаційної інстанції докази вартості спірного майна станом на день подання позову, самостійно вказано ціну позову та визначено розмір судового збору за подання касаційної скарги.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 103 422, 87 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка підписана представником ОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автомобіліст» по вул. Батумська, 15» про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат