Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 405/7359/20 (провадження № 61-8539св26)
02 вересня 2026року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 25 березня 2026 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 червня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , про заміну сторін у виконавчому провадженні, постановою від 02 вересня 2026 року касаційну скаргу задовольнив, судові рішення в частині задоволення заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні скасував. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , про заміну боржника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на Моторне (транспортне) страхове бюро України у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відмовив.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. У листопаді 2020 року звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Страхове товариство «Домінанта» на її користь суму страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн - сума страхового відшкодування, в межах встановленого ліміту; суму відсотків за користування грошовими коштами в розмірі 8 228,32 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання в розмірі 78 255,20 грн, послуги з проведення експертної оцінки транспортного засобу в розмірі 5 000,00 грн та інфляційні збитки в розмірі 13 890,00 грн, моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн, а всього 355 373,42 грн.
2. Ленінський районний суд м. Кіровограда рішенням від 18 лютого 2021 року позов ОСОБА_4 задовольнив частково. Стягнуто з ТОВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 205 373,42 грн та моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
3. У березні 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 (далі - заявники), звернулися до суду із заявою, у якій просили:
- замінити стягувача ОСОБА_4 на заявників як правонаступників у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого 18 лютого 2021 року Ленінським районним судом міста Кіровограда у справі № 405/7359/20;
- замінити боржника - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (далі - ТДВ «СТ «Домінанта») - на Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) як особу, яка виконує гарантійні функції щодо здійснення регламентних виплат за зобов`язаннями цього страховика.
4. Подільський районний суд міста Кропивницького ухвалою від 25 березня 2026 року заяву задовольнив. Замінив стягувача ОСОБА_4 на її правонаступників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому на підставі виконавчого листа № 405/7359/20, виданого 18 лютого 2021 року Ленінським районним судом міста Кіровограда. Замінив боржника ТДВ «СТ «Домінанта» на МТСБУ як гаранта здійснення регламентних виплат за зобов`язаннями цього страховика у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому на підставі виконавчого листа № 405/7359/20, виданого 18 лютого 2021 року Ленінським районним судом міста Кіровограда.
5. Кропивницький апеляційний суд постановою від 04 червня 2026 року апеляційну скаргу МТСБУ залишив без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 25 березня 2026 року в частині заміни боржника у виконавчому провадженні - без змін.
6. У червні 2026 року МТСБУ подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 25 березня 2026 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 червня 2026 року в частині заміни боржника у виконавчому провадженні і ухвалити в цій частині нове судове рішення провідмову в задоволенні заяви.
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., ухвалою від 30 червня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
8. Ухвалою від 28 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду призначив вказану справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.
9. Під час підготовки справи до розгляду з`ясовано, що касаційне провадження у цій справі відкрите Верховним Судом помилково та підлягає закриттю з огляду таке.
10. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
11. Також відповідно до положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
12. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
14.
15. Ціна позову в цій справі становить 355 373,42 грн, що станом на 01 січня 2026 року не перевищувала двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб(3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн). Тобто судові рішення у справі № 405/7359/20 не підлягають касаційному перегляду в силу вимог закону.
16. Водночас касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. Не встановив таких винятків і Верховний Суд при відкритті касаційного провадження.
17. Визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
18. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
19. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
20. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
21. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
22. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
23. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
24. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).
25. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
26. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
27. В постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.
28. За таких обставин, враховуючи, що касаційні скарги подані на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, вважаю, що касаційне провадження у цій справі було відкрито помилково, та належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б закриття касаційних проваджень за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України, як помилково відкриті, а не розгляд справи по суті.
Суддя В. В. Пророк
Повний текст окремої думки складений 05 жовтня 2026 року.