Єдиний унікальний номер 134/610/26
Номер провадження 2/142/408/26
РІШЕННЯ
іменем України
16 жовтня 2026 року с-ще Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Нестерука В.В.,
за участю
секретаря судового засідання Яворської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванння шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Крижопільського районного суду Вінницької області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванння шлюбу, в якій позивач просить суд розірвати шлюб між нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 10 січня 2025 року Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 5, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_3 ", стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі (сплачений нею судовий збір).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 січня 2025 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 10 січня 2025 року. Вказує, що від спільного проживання у шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 17.04.2025 року виданим Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Зазначає, що дитина зареєстрована за адесою АДРЕСА_1 , проте фактично проживає з нею за адресою АДРЕСА_2 . Факт спільного проживання підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов від 07 січня 2026 року. Позивач вказує, що з 24 вересня 2025 року вони з чоловіком не проживають разом. Вони усвідомили, що мають кардинально різні погляди на життя, виховання дітей та побут, спільні інтереси зникли, а спілкування все частіше призводить до відчуження, а не до зближення. У подальшому позивач не бажає продовжувати подружні відносини з відповідачем і бажає розірвати шлюб, укладений між ними, на примирення та збереження шлюбу з відповідачем не згодна. Також зазначає, що спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя у них з відповідачем немає, після розірвання шлюбу дитина буде проживати з нею, а питання стягненян аліменітв на утримання дитини та матері дитини вирішено в окремому порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2026 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.
Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року у справі було відкрито провадження, вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено по цивільній справі судове засідання на 19 травня 2026 року на 13 годину 00 хвилин.
19 травня 2026 року за клопотанням відповідача судове засідання в даній цивільній справі було відкладено до 11 години 00 хвилин 19 червня 2026 року.
Ухвалою суду від 19 червня 2026 року було надано сторонам по справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 строк для примирення терміном три місяці, до 19 вересня 2026 року, провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванння шлюбу зупинено до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Станом на 21 вересня 2026 року від сторін по справі жодних відомостей про досягнення примирення між ними, а також можливих заяв від позивача про відмову від позовних вимог чи про залишення позовних вимог без розгляду не надходило.
Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року було поновлено провадження в цивільній справі з ЄУН 134/610/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванння шлюбу, вирішено продовжити провадження у справі зі стадії розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 09 годину 30 хвилин 16 жовтня 2026 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 16 жовтня 2026 року не з`явилася, проте подала заяву про розгляд справи без участі, в якій зазначила, що протягом наданого строку примирення між нею та відповідачем не відбулося, наполягає на позовних вимогах у повному обсязі та просить позов задовольнити, розгляд справи просить здійснювати за відсутності позивача за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 16 жовтня 2026 року не з`явився, подавши заяву про визнання позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення, відповідно до вимог ст. 200 ЦПК України, немає.
Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання і заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.
Судом встановлено, що 10 січня 2025 року між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 5, після чого прізвище позивача змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_3 », що підтверджується оригіналом та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . (а.с. 15, 6)
Під час перебування у шлюбі у сторін народилася дитина: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . (а.с.8)
Судом встановлено, та не було спростовано під час судового розгляду, що шлюб між сторонами існує формально, на даний час сторони однією сім`єю не проживають, мають різні інтереси та погляди на побудову шлюбу та сім`ї, втратили почуття любові та поваги один до одного.
Позивачка та відповідач проживають окремо, примиритися не бажають, мають стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається зі змісту позовної заяви, заяви позивача про підтримання позовних вимог та заяви відповідача про визнання позовних вимог про розірвання шлюбу.
Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно зі ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З`ясувавши фактичні взаємини подружжя та встановивши, що сторони разом не проживають, сімейних стосунків не підтримують, шлюб існує формально, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, а тому наявні правові підстави для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а тому враховуючи волевиявлення позивача їй після розірвання шлюбу слід залишити прізвище " ОСОБА_3 "
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В частині 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду позивачем відповідно до банківської квитанції № RBZD-6QUB-76ZE від 10 квітня 2026 року сплачено судовий збір в розмірі 1331 гривні 20 копійок, при цьому позовну заяву було подано через систему "Електронний суд".
Згідно ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду позовної заяви в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак позивачу при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу в електронній формі слід було сплатити судовий збір в розмірі 1064,96 грн., переплачена сума судового збору становить 266 грн. 24 коп.
А тому, враховуючи, надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат, беручи до уваги, що позов задоволено, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1064 грн. 96 коп., а 266 грн. 24 коп. надмірно сплаченого судового збору повернути з держбюдженту.
Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Прийняти визнання позову відповідачем.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванння шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 10 січня 2025 року Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 5.
Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , з державного бюджету суму надмірно сплаченого при поданні позову про розірвання шлюбу судового збору в розмірі 266 гривень 24 копійки.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 1064 гривень 96 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Повне рішення складено 16.10.2026 року.
Сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя: