Провадження № 2/470/642/26
Справа № 387/940/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
27 серпня 2026 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області від Баштанського районного суду Миколаївської області, у відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, надійшла позовна заява ТОВ "Бізнес Позика" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначено, що 04 березня 2025 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_2 було укладено Договір № 513139-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями. ТОВ "Бізнес Позика" 04 березня 2025 року направлено ОСОБА_2 пропозицію (оферту) укласти Договір № 513139-КС-004 про надання кредиту. Того ж дня ОСОБА_2 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 513139-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_2 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8861, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий нею було введено/відправлено. Таким чином, 04 березня 2025 року ОСОБА_2 отримала грошові кошти, у розмірі 7000,00 грн. Також, 04 березня 2025 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 513139-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ "Бізнес Позика" надає позичальнику додатково кредит, в сумі 3000.00 грн. Відповідачка належним чином не виконала свої зобов`язання за Кредитним договором, станом на 05 травня 2026 року у неї утворилась заборгованість за Договором №513139-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 28830,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 11830,00 грн; суми заборгованості по процентах відповідно до ст.625 ЦК України 5000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 2000,00 грн. На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ "Бізнес Позика" заборгованість за Договором № 513139-КС-004 про надання кредиту від 04 березня 2025 року, в розмірі 28830,00 грн та судовий збір 2662,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не направляла (а.с.240).
Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідачки, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.
Оскільки представник позивача та відповідачка в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так 04 березня 2025 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір про надання кредиту (Споживчий кредит, електронна форма) №513139-КС-004, за яким позивач надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі цілі, в розмірі 7000,00 грн., зі стандартною процентною ставкою 0,7 % від суми заборгованості за кредитом та комісією за надання кредиту, в розмірі 1400,00 грн., строком на 24 тижні (до 19 серпня 2025 року) (а.с.12-21).
Крім того, того ж дня, відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту, де сторонами детально визначено умови кредитування, що зазначені в договорі (а.с.216-221).
Вказаний договір та паспорт споживчого кредиту було підписано сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 04 березня 2025 року позивачем направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти Договір №513139-КС-004 про надання кредиту, а остання прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення вказаного договору, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони позивачем направлено відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8861 та UA-1858 на її номер телефону, котрий було введено/відправлено. Вказані обставини підтверджуються копіями вказаних акцепту, оферти та візуальною формою послідових дій клієнта (а.с.112-113,133-215).
Також 04 березня 2025 року між позивачем та відповідачкою було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту (Споживчий кредит, електронна форма) №513139-КС-004, за яким сторони дійшли згоди збільшити суму кредиту на 3000,00 грн. та встановити комісію за надання додаткового кредиту, в розмірі 600,00 грн. (а.с.114-116).
Крім того, того ж дня, відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту до додаткової угоди №1, де сторонами детально визначено умови кредитування, що зазначені в договорі (а.с.122-132).
Вказану додаткову угоду та паспорт споживчого кредиту до неї також було підписано сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 04 березня 2025 року позивачем направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду, а остання прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення додаткової угоди, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони позивачем направлено відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7380 та UA-7579 на її номер телефону, котрий було введено/відправлено. Вказані обставини підтверджуються копіями вказаних акцепту, оферти та візуальною формою послідових дій клієнта (а.с.110-111,117-121).
Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачці грошові кошти на картку, що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід», квитанцією від 04 березня 2025 року про перерахування грошових коштів та випискою по рахунку, надану АТ КБ «ПриватБанк» 09 липня 2026 року, однак остання не виконала взяті на себе зобов`язання, грошові кошти та відсотки за їх користування вчасно не повернула (а.с.107-108,236-238).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачці нараховано за даним кредитним договором, станом на 26 травня 2026 року, заборгованість у розмірі 28830,00 грн., з яких 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11830,00 грн. заборгованість за процентами, 2000,00 грн. комісія за надання кредиту та 5000,00 грн. проценти за ст.625 ЦК України (а.с.222-229).
Суму заборгованості перед позивачем відповідачка в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 зазначеної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст.1046 - 1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.
Частина 2 ст.1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору, не в повному обсязі повернула отримані грошові кошти та сплатила проценти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки 10000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 11830,00 грн. заборгованості за процентами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 2000,00 грн., то 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ, у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України № 1734-VІІІ встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частина 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У пункті 2.5 укладеного між сторонами кредитного договору від 04 березня 2025 року та п.4 додаткової угоди №1 до вказаного кредитного договору передбачена одноразова сплата комісії за надання кредиту, у розмірі 1400,00 грн. та 600,00 грн.
ТОВ «Бізнес Позика» є фінансовою установою, яка надає єдину фінансову послугу надання коштів у кредит (мікрокредитування) фізичним особам на будь-які цілі, переважно у вигляді швидких онлайн-кредитів на банківську картку на умовах строковості, платності та зворотності.
Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за надання кредиту, фінансова установа не повідомила, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, оскільки надання кредиту це фінансова послуга, що надає ТОВ «Бізнес Позика». Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які ТОВ «Бізнес Позика» встановлена комісія за надання кредиту.
Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу та обмежують права відповідачки з огляду на права споживача, викладені у законі України № 1734-VІІІ.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 1734-VІІІ умови договору, які обмежують права відповідачки порівняно з правами встановленими цим Законом, є нікчемними.
За такого, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідачки комісії за надання кредиту, в розмірі 2000,00 грн.
Стосовно стягнення з відповідачки процентів, у розмірі 5000,00 грн., на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, то за вимогами вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.5. укладеного між сторонами кредитного договору передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 процентів річних від суми заборгованості за кожен день прострочення, в силу положень ст.625 ЦК України.
Однак за вимогами п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.
За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідачки процентів за порушення виконання грошового зобов`язання, на підставі ст.625 ЦК України, в розмірі 5000,00 грн. задоволенню не підлягають.
Загальна заборгованість за кредитним договором від 04 березня 2025 року, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, складає 21830,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 2015,96 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за кредитним договором №513139-КС-004 від 04 березня 2025 року, станом на 26 травня 2026 року, в розмірі 21830,00 (двадцять одна тисяча вісімсот тридцять) грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 11830,00 грн. заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2015,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411 м. Київ, 01133.
Відповідачка: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 16 жовтня 2026 року.
Суддя С. А. Луста