Справа № 487/4025/26
Провадження № 2/487/2904/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі Головуючого судді: Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання: Янковець Г.А., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
26.05.2026 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просив змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу виданого Інгульським районним судом м.Миколаєва 27.02.2026 року у справі №489/1559/26, на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши його у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування позову посилався на те, що на підставі судового наказу Ленінського районного суду м.Миколаєва від 07.09.2023 року у справі №498/5118/23 з нього на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів.
На підставі судового наказу Інгульського районного суду м.Миколаєва від 27.02.2026 року у справі №498/5118/23 з нього на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів.
Загальний розмір аліментів, які він зобов`язаний сплачувати становить 1/2 частину від усіх видів його доходів. що значно перевищує встановлений положенями ст.183 СК України розмір аліментів, який стягується на двоїх дітей (1/3 частину від доходів), та створю єдля нього надмірний фінансовий тягар.
З 14.01.2025 року його було звільнено зі служби в ДСНС у Миколаївській області та до теперішнього часу не виплачено належні до виплат суми, що значно погіршило його майновий стан, що з урахуванням положень ст.192 СК УКраїни є підставою для зменшення визначеного розміру аліментів.
Ухвалою від 28.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
09.06.2026 року позивач в порядку ст.185 ЦПК України, подав заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 10.06.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.
10.08.2026 року, позивач подав додаткові докази у справі, а саме Відомості з Державного реєстру фізичних-осіб - платників податків щодо доходів за період з січня 2025 року по вересень 2025 року.
Ухвалою від 09.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
До судового засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву, у якій розгляд справи просив провести за його відсутності. Позовні вимоги задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася. Надала до суду заяву, у якій вказала, що проти задоволення позовних вимог не заперечує, розгляд справи просила провести за її відсутності.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 24.12.2024 року).
Судовим наказом Інгульського районного суду м.Миколаєва від 27.02.2026 року по справі №489/1559/26, з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 26.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Окрім того, Судовим наказом Ленінського районного суду м.Миколаєва від 07.09.2023 року по справі №489/5118/23, з позивача на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки від всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
З урахуванням положень ч.2 ст.13 ЦПК України, оскільки предметом спору є зменшення розміру аліментів, які стягуються на користь малолітньої дитини, та враховуючи, що, як на одну з підстав, його пред`явлення, ОСОБА_1 посилався на зміну майнового стану, судом було отримано Відповідь з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по травень 2026 року.
Довідку було отримано за вказаний період з тих підстав, що позивачем суду було надано аналогічну довідку за період з січня по вересень 2025 року; судовий наказ за яким з ОСОБА_1 на користь відповідачки стягуються аліменти винесено 27.02.2026 року, до суду позивач звернувся у травні 2026 року.
Згідно до Відповіді №3457750 від 15.10.2026 року, дохід позивача за 2025 рік склав 250313,1 грн., з яких сума перерахованого податку склала 44989,46 грн. Дохід за період з січня по травень 2026 року (включно) склав 385202,99 грн., з яких сума перерахованого податку склала 68926,15 грн.
У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно положень ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (ст.ст.181,192 СК України).
Пленум Верховного Суду України у п.23 Постанови від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі Постанова) зазначив, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
У позові ОСОБА_1 як на підставу зменшення розміру аліментів посилався на те що, аліменти стягуються за різними судовими рішеннями на двох малолітніх дітей, загальний розмір яких становить 1/2 частину від усіх видів його доходу, що перевищує визначений законодавством розмір аліментів, які підлягають стягненню на двох дітей.
Окрім того, вказував, що був звільнений зі служби у ДСНС у Миколаївській області, з урахуванням чого змінився у сторону погіршення його матеріальний стан.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до наданого позивачем Наказу начальника ГУ ДСУНС у Миколаївській області №12, ОСОБА_1 було звільнено з посади з 14.01.2025 року, тобто до винесення судом наказу у справі №489/5118/23.
Згідно отриманих судом відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (відповідь №3457750 від 15.10.2026 року) з січня 2026 року по момент звернення до суду з позовом ОСОБА_1 має стабільний дохід.
Таким чином, суд вважає не доведеним позивачем факту зміни у бік погіршення) його майнового стану, після прийняття судом рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 .
Одночасно суд зазначає, що аліменти з ОСОБА_1 стягуються за судовим наказом.
Наказне провадження є спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Отже, при винесені судового наказу про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частки від його доходів, судом не надавалась оцінка та не враховувалися дані про сімейний стан ОСОБА_1 , який має ще одну малолітню дитину на утримання якої, за рішенням суду з 06.09.2023 року сплачує аліменти.
За приписами ч.7 ст.170 ЦПК України у разі видачі судового наказу про стягнення аліментів, боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22.
За приписами частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За загальними положеннями сімейного законодавства, вибір як способу стягнення аліментів так і їх розміру є правом одержувача аліментів, у даному випадку відповідача ОСОБА_2 ..
За приписами п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У поданій до суду заяві, відповідач ОСОБА_2 вказала що проти задоволення позову не заперечує.
Враховуючи вищенаведене, та встановлені фактичні обставини, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено, що його майновий стан змінився, однак слід зазначити, що при прийнятті рішення про стягнення аліментів, судом не було враховано сімейний стан ОСОБА_1 , який сплачує аліменти на доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки від доходу.
Суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості особою сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення їх розміру.
Таким чином, враховуючи, вищезазначені обставини, позицію відповіжачки ОСОБА_2 а також рівність обов`язку обох батьків по утриманню дитини, виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, суд вважає за необхідне зменшити розмір аліментів з 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, а, отже, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,18,23,76,258,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений Судовим наказом, виданим Інгульським районним судом м.Миколаєва 27.02.2026 року по справі №489/1559/26.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Припинити стягнення за Судовим наказом, виданим Інгульським районним судом м.Миколаєва 27.02.2026 року по справі №489/1559/26, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26.02.2026 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий суддя: І.О.Притуляк