Справа №:755/12737/26
Провадження №: 2/755/10491/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Зілінської М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Єлісєєву Н.О. звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 16 листопада 2019 року між сторонами укладений шлюб, зареєстрований Реєстратором актів цивільного стану та заступником голови муніципалітету Соліман, про що видано свідоцтво про укладення шлюбу № НОМЕР_1 та зроблено актовий запис №43. Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що подружні стосунки припинені, сторони не ведуть спільного господарства та проживають окремо.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 , не з`явилась, до позовної заяви долучила заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі та наполягала на розірванні шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомив, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст. 7 СК України).
Згідно зі ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 16 листопада 2019 року в м.Соліман, Туніська Республіка, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб, зареєстрований Реєстратором актів цивільного стану та заступником голови муніципалітету Соліман, актовий запис 43.
Туніська Республіка є державою - учасницею Гаазької Конвенції 1961 року, яка набула чинності для цієї держави 30 серпня 2018 року, тому процедура визнання документів між Україною та Тунісом відбувається за спрощеною схемою.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Згідно ч.1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.
Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу (ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Як убачається з матеріалів справи та досліджених судом документів, позивач є громадянкою України, проживає на території України, відповідач є громадянином Туніської Республіки, останнє відоме зареєстроване місце проживання якого на території України.
За таких обставин суд вбачає підстави для застосування законодавства України щодо припинення шлюбу.
Сторони мають малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Спору щодо визначення місця проживання малолітніх дітей та поділу майна подружжя на час розгляду справи у сторін немає.
Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем не можливе, відповідач процесуальним правом взяти участь у судовому засіданні та подати відзив на позовну заяву не скористався, доказів, які мали спростувати наведені позивачем підстави для розірвання шлюбу, суду не надав.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За змістом ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Позивач не ставить вимоги про стягнення з відповідача сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 7, 104, 105, 110, 112, 114-115 СК України, статтями 16, 58, 60, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянином Туніської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладений 16 листопада 2019 року в м.Соліман, Туніська Республіка, зареєстрований Реєстратором актів цивільного стану та заступником голови муніципалітету Соліман, актовий запис №43 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: