ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"13" жовтня 2026 р.
м. Черкаси
Справа № 925/1074/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛАЙФ-ЧЕРКАСИ" про призначення судової електротехнічної експертизи у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛАЙФ-ЧЕРКАСИ"
до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
про визнання недійсним та скасування рішення комісії,
ВСТАНОВИВ:
31.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЛАЙФ-ЧЕРКАСИ" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго".
Змістом позову позивача є немайнова вимога до відповідача визнати неправомірним та скасувати рішення комісії, оформленого протоколом від 16.01.2025 №12, прийнятого за результатами розгляду акту №006998 від 17.10.2024 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
09.10.2026 відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової електротехнічної експертизи у справі. Проведення експертизи позивач просив доручити експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
У клопотання позивач просив витребувати у відповідача для проведення судової електротехнічної експертизи електролічильник NIK 2303, заводський №13027761. Витрати на проведення експертизи позивач просив покласти на відповідача.
В обґрунтування клопотання позивач вказав, що 17.10.2024 під час перевірки засобу комерційного обліку - електролічильника NІК 2303, заводський №13027761 працівниками відповідача виявлено повідомлення «RADIO».
Водночас під час перевірки не було встановлено пошкодження пломб, механічного втручання у конструкцію лічильника, наявності у позивача будь-яких пристроїв для здійснення електромагнітного впливу, особи, яка здійснювала такий вплив, часу та конкретних обставин його здійснення.
Позивач ствердив, що електролічильник знаходився не на території ТОВ «АВТОЛАЙФ-ЧЕРКАСИ», а у трансформаторній підстанції №455, розташованій на території іншого підприємства.
Позивач зазначив, що не мав виключного фізичного доступу та контролю над місцем розташування засобу комерційного обліку. Отже, для встановлення причин появи повідомлення «RADIO» необхідно дослідити не лише сам факт його фіксації, а й технічні причини його виникнення.
Крім того, позивач вказав, що 29.08.2024 поблизу місця встановлення засобу комерційного обліку відбулося влучання ворожої ракети, внаслідок чого виникла потужна вибухова хвиля та були пошкоджені розташовані поруч будівлі та споруди.
За таких обставин має істотне значення встановлення технічних причин появи повідомлення «RADIO», можливості його виникнення внаслідок зовнішнього електромагнітного, електричного, аварійного або іншого фізичного впливу, а також питання щодо того, чи призвело виникнення такого повідомлення до викривлення обліку електричної енергії.
Встановлення зазначених обставин потребує спеціальних знань у галузі електротехніки та дослідження безпосередньо засобу комерційного обліку і технічної документації на нього.
Позивач ствердив, що проведення судової електротехнічної експертизи є необхідним для повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин, які мають значення для вирішення спору.
На вирішення судового експерта поставити наступні питання:
1. Чи свідчить сама по собі поява на дисплеї електролічильника NIK 2303, заводський №13027761, індикації «RADIO» про зміну (викривлення) показань лічильника або порушення правильності обліку електричної енергії?
2. Чи може індикація «RADIO» виникати внаслідок впливу зовнішнього електромагнітного поля без здійснення будь-якого втручання в конструкцію, схему або програмне забезпечення електролічильника?
3. Чи може виникнення індикації «RADIO» бути зумовлене технічними несправностями самого електролічильника або його окремих вузлів, зокрема вузла виявлення електромагнітного впливу?
4. Чи може виникнення індикації «RADIO» бути спричинене зовнішніми електричними факторами, зокрема аварійними режимами електричної мережі, імпульсними перенапругами, електромагнітними перехідними процесами або іншими впливами в електричній мережі?
5. Чи знаходиться лічильник електричної енергії типу NIK 2303 АRT/1000/МС/11, заводський №13027761, на момент дослідження в працездатному стані (чи може використовуватись для обліку спожитої електричної енергії)?
6. Чи вносилися будь-які зміни в конструкцію лічильника електричної енергії типу NIK 2303 АRT/1000/МС/11, заводський №13027761, та чи наявні на момент проведення дослідження ознаки таких змін?
Позивач також у клопотанні просив для проведення судової електротехнічної експертизи надати електролічильник NIK 2303, заводський №13027761 та технічну документацію на електролічильник.
09.10.2026 відповідач подав до суду заперечення щодо клопотання позивача про призначення судової електротехнічної експертизи. Відповідач просив відмовити у клопотанні позивача, а у разі призначення судом експертизи зобов`язати позивача оплатити повністю витрати на її проведення.
Відповідач просив поставити судовому експерту наступні питання:
1. Чи містяться в енергонезалежній пам`яті (журналі подій) лічильника NIK 2303 зав. №13027761 записи про фіксацію впливу радіочастотного випромінювання? Якщо так, то яка дата та час їх виникнення?
2. Чи є поява індикації «RADIO» на дисплеї лічильника наслідком його внутрішнього технічного збою, або ж вона викликана штучним зовнішнім впливом високочастотного випромінювання, що перевищує допустимі норми заводу-виробника?
3. Чи наявні на внутрішній платі та деталях мікросхеми вказаного лічильника ознаки стороннього втручання (сліди пайки, модифікації, механічні пошкодження)?
В обґрунтування заперечень відповідач ствердив, що відповідно до пунктів ПРРЕЕ, під час виявлення індикації «RADIO» 17.10.2024 та на етапі досудового розгляду спору запропонував позивачу провести експертизу приладу обліку. Проте позивач проігнорував засідання комісії 16.01.2025 та не скористався своїм досудовим правом на спростування порушення.
Відповідач ствердив, що поведінка позивача, який ігнорував експертизу понад 1,5 роки, а згадав про неї лише на стадії судового розгляду, свідчить про зловживання процесуальними правами з метою навмисного затягування розгляду справи.
Відповідач зазначив, що відповідно до технічних характеристик ЗВТ NIK 2303, індикація «RADIO» фіксує не абстрактний факт коливань середовища, а спрямовану дію високочастотного радіовипромінювання (силою понад 10 В/м), яка тривала визначений час. Вибухова хвиля від ракетного удару фізично не здатна згенерувати постійний та специфічний електромагнітний сигнал радіочастотного спектра у журналі подій мікросхеми приладу. Крім того, прилад обліку перебуває у сейф-пакеті відповідача в опломбованому стані з моменту демонтажу, що гарантує незмінність його стану.
У підготовче засідання 13.10.2026 взяли участь представники позивача адвокати Коробкова Г.О., Горстка Я.В.,представник відповідача Махаринець В.І.
Представники позивача адвокати представники позивача адвокати Коробкова Г.О., Горстка Я.В. у підготовчому засіданні підтримали клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи.
Представник відповідача Махаринець В.І. у підготовчому засіданні заперечила проти задоволення клопотання та призначення судової експертизи, а у разі задоволення клопотання позивача просила поставити експерту питання, викладені відповідачем у запереченні. Також представник відповідача просила оплати вартості експертизи покласти повністю на позивача.
Представник відповідача надала у судовому засіданні електролічильник NIK 2303, заводський №13027761 у сейф-пакеті 4296152.
Розглянувши клопотання позивача про призначення судової електротехнічної експертизи у справі, суд дійшов висновку клопотання задовольнити.
Відповідно до пунктів 1.2.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 р. №53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 р. №1950/5, однією із основних видів (підвидів) судових експертиз є, зокрема, інженерно-технічна, підвидом якої є електротехнічна судова експертиза.
Відповідно до частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України).
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №910/4071/17.
Згідно з пунктом 12 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 №144/5) основним завданням електротехнічної експертизи є встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам. Об`єктами електротехнічної експертизи є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо.
Обставини встановлення технічних причин появи на дисплеї лічильника повідомлення «RADIO», можливості його виникнення внаслідок зовнішнього електромагнітного, електричного, аварійного або іншого фізичного впливу, а також питання щодо того, чи призвело виникнення такого повідомлення до викривлення обліку електричної енергії входять до предмету доказування у справі. Для їх встановлення існує потреба у спеціальних знаннях. Такі обставини можуть бути встановлені шляхом проведення електротехнічної експертизи.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції обвинувачення і захист діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду у справі №922/2017/17 від 30.05.2018.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, суд враховує всі подані докази у їх взаємозв`язку, враховуючи їх вірогідність, жоден з документів не має наперед визначеної доказової сили.
Відповідно до частини 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Для правильного вирішення даного спору є необхідним встановлення наявності або відсутності обставин стороннього втручання в роботу електричного лічильника. Відтак, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Враховуючи викладене, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників справи, виходячи з предмету та підстав позову, для повного та всебічного з`ясування обставин справи, дотримуючись принципу змагальності та стандартів доказування, необхідності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини, які входять до предмета доказування неможливо, суд дійшов висновку задовольнити клопотання позивача та призначити у справі судову електротехнічну експертизу.
Під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта (пункт 1.4 розділу I Інструкції).
Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про судову експертизу" визначають права судового експерта, за якими незалежно від виду судочинства судовий експерт має право, зокрема, подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.
Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов`язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим установам, а також, за згодою, натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення й оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи. Державні спеціалізовані установи, судові експерти та залучені фахівці, що проводять судові експертизи, у разі отримання інформації, що становить державну, комерційну чи іншу охоронювану законом таємницю, повинні забезпечити нерозголошення цих відомостей (частина 1 статті 20 Закону України "Про судову експертизу").
Пунктом 2.1 розділу II Інструкції визначено коло прав експерта, зокрема, експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз`яснень чи показань.
Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Отже, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку - суду, з урахуванням обставин даної справи.
Суд вважає за можливе доручити проведення судової електротехнічної експертизи у справі експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Суд попереджає експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.
Витрати з оплати вартості судової експертизи суд дійшов виснвоку покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЛАЙФ-ЧЕРКАСИ", яке є ініціатором призначення судової експертизи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України на час проведення експертизи (пункт 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України).
Наслідком призначення експертизи є зупинення провадження у справі, оскільки така процесуальна дія унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі, а отже, ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку одна з одною.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку на час проведення судової електротехнічної експертизи зупинити провадження у справі.
Керуючись статтями 99, 100, 228-229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛАЙФ-ЧЕРКАСИ" про призначення судової електротехнічної експертизи задовольнити.
Призначити у справі судову електротехнічну експертизу.
На вирішення судового експерта поставити наступні питання:
1. Чи свідчить сама по собі поява на дисплеї електролічильника NIK 2303, заводський №13027761, індикації «RADIO» про зміну (викривлення) показань лічильника або порушення правильності обліку електричної енергії?
2. Чи може індикація «RADIO» виникати внаслідок впливу зовнішнього електромагнітного поля без здійснення будь-якого втручання в конструкцію, схему або програмне забезпечення лічильника?
3. Чи є поява індикації «RADIO» на дисплеї лічильника наслідком його внутрішнього технічного збою, або ж вона викликана штучним зовнішнім впливом високочастотного випромінювання, що перевищує допустимі норми заводу-виробника?
4. Чи може виникнення індикації «RADIO» бути спричинене зовнішніми електричними факторами, зокрема аварійними режимами електричної мережі, імпульсними перенапругами, електромагнітними перехідними процесами або іншими впливами в електричній мережі?
5. Чи знаходиться лічильник електричної енергії типу NIK 2303 АRT/1000/МС/11, заводський №13027761, на момент дослідження в працездатному стані? Чи може використовуватись для обліку спожитої електричної енергії?
6. Чи наявні на внутрішній платі та деталях мікросхеми вказаного лічильника ознаки стороннього втручання (сліди пайки, модифікації, механічні пошкодження)?
7. Чи містяться в енергонезалежній пам`яті (журналі подій) лічильника NIK 2303 зав. №13027761 записи про фіксацію впливу радіочастотного випромінювання? Якщо так, то яка дата та час їх виникнення?
Проведення експертизи доручити експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, вул. Свято-Макаріївська, 4).
Надати експерту для проведення експертизи:
- матеріали справи №925/1074/26, електролічильник NIK 2303, заводський №13027761 у сейф-пакеті 4296152.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЛАЙФ-ЧЕРКАСИ".
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.
На час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта провадження у справі № 925/1074/26 зупинити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та протягом 10 днів з дня її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун