21.09.2026 Справа № 756/15359/26
Справа № 756/15359/26
Провадження № 2-а/ 756/145/26
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону 1 полку управління патрульної поліції в місті Києві Шишака Павла Олександровича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Родзевича В.Л. звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону 1 полку управління патрульної поліції в місті Києві Шишака Павла Олександровича, в якому просив поновити строк на оскарження постанови серії ЕНА № 7675315; визнати протиправними дії інспектора Шишака П.О. щодо складення постанови серії ЕНА № 7675315 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 2 ст. 126 КУпАП; скасувати зазначену постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України з наступних підстав.
Відповідачем у позовній заяві зазначено інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону 1 полку управління патрульної поліції в місті Києві Шишака П.О. - поліцейського, який виніс оскаржувану постанову.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За змістом ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1, 2 і 4 ст. 126 КУпАП, розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення та виносячи постанову про накладення адміністративного стягнення, реалізує не власні повноваження, а компетенцію органу поліції, від імені якого діє. Саме на цей орган як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення (ч. 2 ст. 77 КАС України), і саме з його бюджетних асигнувань у разі задоволення позову підлягають стягненню судові витрати позивача (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» у складі поліції функціонує патрульна поліція. Управління патрульної поліції в місті Києві є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції, а відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73, територіальні (відокремлені) підрозділи Департаменту беруть участь у судових справах у порядку самопредставництва Департаменту (постанова Верховного Суду від 08.09.2025 у справі № 952/560/24).
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду «відповідачем у справах, які розглядаються судом у порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень. Визначення відповідачів, предмета і підстав заявленого позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості заявленого позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Одночасно обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна в разі потреби» (постанова Верховного Суду від 29.11.2024 у справі № 260/1681/23 з посиланням на постанову від 12.12.2023 у справі № 160/7116/19).
Таким чином, належним відповідачем у справі про оскарження постанови, винесеної інспектором управління патрульної поліції в місті Києві, є Департамент патрульної поліції як суб`єкт владних повноважень, від імені якого діяв поліцейський, а не сам поліцейський. Саме такий підхід застосовано у справі № 760/32105/24, у якій первісного відповідача - поліцейського управління патрульної поліції в місті Києві - було замінено належним відповідачем - Департаментом патрульної поліції (постанова Верховного Суду від 16.04.2026).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява не містить зазначення відповідачем суб`єкта владних повноважень, від імені якого винесено оскаржувану постанову, та передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомостей про нього.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.02.2026 у справі № 320/3992/23, «позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача».
Зважаючи на те, що визначення відповідача є правом позивача, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість до відкриття провадження визначитися з належним відповідачем та подати позовну заяву в новій редакції із зазначенням відповідачем Департаменту патрульної поліції і відомостей про нього, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а також докази надсилання копії позовної заяви в новій редакції з додатками відповідачу відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу можливість усунути зазначені недоліки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 46, 48, 160, 161, 169, 248, 256, 286 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону 1 полку управління патрульної поліції в місті Києві Шишака Павла Олександровича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Тиха