УХВАЛА
14 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/3782/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Корсак В.А., Барсук М.А.)
від 25.06.2026
у справі № 910/3782/21
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
про стягнення 9 980 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
При новому розгляді справи рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі №910/3782/21 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі №910/3782/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заподіяну АТ "АРТЕМ-БАНК" та його кредиторам шкоду в розмірі 9 980 000,00 грн на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №910/3782/21, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на зазначене судове рішення, в якій також клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», тому при поданні касаційної скарги має застосовуватись коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Предметом спору у даній справі є майнова вимога про стягнення 9 980 000,00 грн.
Виходячи з наведеного та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, складає, 239 520, 00 грн, а саме: (9 980 000,00 грн *1,5%)*200% = 299 400, 00 грн*0,8, де 1,5 - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Натомість до касаційної скарги додано клопотання про зменшення розміру судового збору до 11 448, 92 грн.
В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що об`єктивно відсутня будь-яка можливість здійснити оплату судового збору в сумі 299 400, 00 грн, оскільки вона категорично не відповідає скрутному майновому та фінансовому стану заявниці. Зазначає, що народилася у 1949 році, тож на даний час їй вже виповнилося 77 років, з 2004 року є пенсіонером за віком, і, оскільки припинила працювати з 2016 року, єдиним джерелом її доходу є виключно пенсія за віком. Зазначені обставини підтверджуються: пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва 02.02.2005, де зазначено, що воно видано на термін з 26.04.2004 по довічно; Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 за 1998 - 2016 та за формою ОК-7 за 2011-2016. З цих документів випливає, що суми заробітку для нарахування пенсії (у тому числі доплату до мінімальної заробітної плати) за трудовими або цивільно-правовими відносинами отримувала до грудня 2016 року включно, після чого заробітна плата чи інші доходи від здійснення нею будь-якої діяльності не одержується. У той же час довідкою про доходи № 9551 5951 3554 3554, виданою 10.09.2026 пенсіонеру ОСОБА_1 , підтверджується, що вона перебуває на обліку в Ірпінському об`єднаному управлінні ПФУ в Київській обл. і отримує пенсію за вiком. В цьому ж документі вказується, що у 2025 році (тобто попередньому календарному році) сума пенсії, яку отримала скаржниця склала 228 978, 48 грн. Оскільки ж інших доходів не має, то саме ця сума грошових коштів складає весь обсяг мого річного доходу. Визначена в п.1. ч.1 ст. 8 Закону межа в розмірі 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік за цих умов дорівнює 11 448, 92 грн. Таким чином, сума судового збору, яку повинна сплатити за подання касаційної скарги (тобто 299 400, 00 грн), є більшою за вказаній вище обсяг у 11 448, 92 гривень, при чому розмір судового збору перевищує ці 5 відсотків її річного доходу за 2025 рік більш як в 26 (!) разів. До того ж просить суд звернути увагу, що сума судового збору, яка підлягає сплаті в цій ситуації (299 400, 00 грн) суттєво перевищує розмір взагалі усього її доходу за 2025 рік (228 978, 48 грн). Тому є цілком очевидним, що фінансовий стан пенсіонера за віком, ніяким чином не дозволяє здійснити оплату судового збору у томі розмірі, який прямо передбачений законом. На рахунку НОМЕР_2 заявниці, відкритому в АТ КБ «Приватбанк», наявний залишок коштів у розмірі 65 157, 20 грн, що підтверджується довідкою банку від 14.09.2026 №8H0OERG2QSB392VA. Інших рахунків у банківських установах не має. Крім того, зазначає, що по відношенню до неї за заявами стягувача, яким є Фонд, було відкрито виконавчі провадження №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, метою яких є стягнення з ОСОБА_1 як боржника сум завданої шкоди за рішеннями у справах №№ 910/4149/21, 910/10354/21, 910/9833/21, які в сукупності дорівнюють 50 782 331, 01 грн. Відкриття та здійснення таких виконавчих проваджень підтверджуються з відкритих даних Єдиного реєстру боржників та Автоматизованої системи виконавчого провадження
Розглянувши подане клопотання, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з частиною другою статті 8 вказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
У постанові від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду висловила таку правову позицію:
- у пункті 37 "З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення;
- у пункті 39 "Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена";
- у пункті 41 "Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним".
Положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до відповідача-фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою (пункти 61, 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20).
Суд звертається до правової позиції, викладеної в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2024 №917/1920/21, щодо доказів, якими можуть / могло бути підтверджено наявність майнового стану сторони: "Положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності / відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19 та інші)".
Аналогічна правова позиція висловлена в низці інших ухвал Верховного Суду, зокрема, від 26.04.2024 у справі №910/5346/23, від 18.07.2024 у справі №924/681/22.
Аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про відсутність визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 ГПК України та з дотриманням статей 73, 76-79 ГПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та / чи розстрочення / відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи обґрунтування, які викладено у клопотанні про зменшення судового збору та сукупний дохід Скаржниці за 2025 рік (228 978, 48 грн), Верховний Суд дійшов висновку, що можливість сплати судового збору у встановленому законом розмірі (239 520, 00 грн) є для неї істотно ускладненою, тому Суд вважає за можливе задовольнити клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги у даній справі до 5% річного доходу Скаржниці за 2025 рік - 11 448, 92 грн (5% від 228 978, 48 грн).
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене та те, що до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Суд -
У Х В А Л И В:
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про зменшення сплати судового збору.
2. Зменшити суму судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №910/3782/21 до 11 448, 92 грн.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №910/3782/21 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 11 448, 92 грн за подання касаційної скарги у даній справі.
5. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко