УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 927/592/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокуратури - Готки Ю. О. (прокурор за посвідченням),
позивача - не з`явилися,
відповідача - Вєтрової О. В. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі
за позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області
до Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція"
про скасування державної реєстрації права постійного користування.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2025 року до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою звернувся заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" про скасування державної реєстрації права постійного користування, у якій прокурор просив скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування за відповідачем на земельну ділянку, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, площею 141,8 га (номер запису про інше речове право 50222099, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2732407074236).
В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на те, що реєстрацію за відповідачем права користування земельною ділянкою водного фонду площею 141,8 га на території Новгород-Сіверської міської ради здійснено за відсутності належних правових підстав.
Господарський суд Чернігівської області рішенням від 16.10.2025 (суддя Сидоренко А. С.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 (судді: Кравчук Г. А. - головуючий, Спаських Н. М., Коробенко Г. П.), позов задовольнив повністю: скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, площею 141,8 га (номер запису про інше речове право 50222099, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2732407074236) за Приватним підприємством "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція".
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій врахували як преюдиційні обставини, встановлені у справі № 927/791/23, а саме: те, що Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" станом на час виготовлення у 2023 році технічної документації із землеустрою не було належним користувачем спірної земельної ділянки, а сама ділянка обліковувалася як землі запасу державної власності, оскільки право на оренду цієї ділянки правопопередниками відповідача реалізовано не було. З огляду на це, суди дійшли висновку, що внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та подальша державна реєстрація права постійного користування за відповідачем здійснені за відсутності належних правових підстав.
Із посиланням на положення статей 2, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 16, 319, 391 Цивільного кодексу України та правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо ефективності способу захисту (зокрема, постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18), суди визнали обраний прокурором спосіб захисту - скасування державної реєстрації права постійного користування - належним та ефективним, оскільки він призводить до відновлення порушеного права власника ділянки без необхідності повторного звернення до суду.
У касаційній скарзі Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, у разі задоволення касаційної скарги Приватного підприємства "Новгород- Сіверська рибоводно-меліоративна станція" вирішити питання про поворот виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2025.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на застосування норми права у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 09.02.2023 у справі № 483/2263/19, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16, від 11.02.2020 у справі № 992/614/19 (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді), від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21, від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19 (щодо обрання ефективного способу захисту прав та інтересів особи в суді), від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (щодо меж преюдиційного значення судових рішень), від 20.05.2025 у справі № 909/224/24, від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, від 31.01.2019 у справі № 914/839/18, від 15.02.2022 у справі № 906/708/19 (щодо збереження права постійного користування земельною ділянкою за умови правонаступництва землекористувача).
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі № 927/592/25 та призначив розгляд справи в судовому засіданні на 06.10.2026.
Від Чернігівської обласної прокуратури до Суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, за змістом якого заявник заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини:
Господарський суд Чернігівської області рішенням від 05.10.2023 у справі № 927/791/23 позов заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до Приватного підприємства "Новгород-сіверська рибоводно-меліоративна станція" та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про скасування записів у реєстрах та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 141,8 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, задовольнив частково, визнав незаконним та скасував запис у Поземельній книзі Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, у розділі: "Відомості про право власності/ право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 1 січня 2013 року" щодо внесення відомостей про право Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" (код ЄДРПОУ 00709916) постійного користування земельною ділянкою площею 141,8 га, яка розташована в с. Мамекине Новгород-Сіверського району Чернігівської області, на підставі рішення Новгород- Сіверської районної ради від 15.08.1995 та державного акта від 30.08.1995 серії ІІ-ЧН № 001279; вирішив усунути перешкоди у здійсненні Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 141,8 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, розташованою на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області, шляхом зобов`язання Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" повернути земельну ділянку площею 141,8 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, у розпорядження Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області. Позовні вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію прав та обтяжень від 10.05.2023, індексний номер 67543270, щодо реєстрації за Приватним підприємством "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" (код ЄДРПОУ 00709916) права постійного користування на земельну ділянку площею 141,8 га, кадастровим номером [номер приховано]:05:000:0909, розташованою на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області, залишені без задоволення, у зв`язку з тим, що обраний прокурором спосіб захисту порушених прав є неефективним.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.02.2024 рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 у справі № 927/791/23 залишив без змін. Верховний Суд ухвалою від 03.04.2024 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 у справі № 927/791/23.
Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області у листі від 24.11.2023 № 10-25-0.2-6048/2-23 зазначило, що після скасування речового права за Приватним підприємством "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" у Державному реєстрі речових прав до Державного земельного кадастру у порядку інформаційної взаємодії надійде інформація про припинення прав постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, для внесення до Поземельної книги.
Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" на адресу Новгород-Сіверської міської ради направило повідомлення про добровільне виконання рішення суду від 20.02.2024, в якому підприємство зазначило, що земельна ділянка площею 141,8 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, з моменту винесення постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 927/791/23 фактично не перебуває в користуванні Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція". Одночасно підприємство повідомило, що в ставках, розташованих на зазначеній земельній ділянці, знаходиться товарна продукція, яка є власністю Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція".
Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій від 13.03.2024 № 72031495 Державний реєстратор прав на нерухоме майно Юдицький В. В. відмовив у проведенні реєстраційних дій, зазначивши, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 № 927/791/23 не дає змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
25.06.2024 на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 927/791/23 Господарський суд Чернігівської області видав відповідні накази.
Актом головного державного виконавця Новгород-Сіверського відділу державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі від 12.09.2024 встановлено, що Приватне підприємство "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" рішення суду про усунення перешкод у здійснення Новгород-Сіверською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 141,8 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, розташованою на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області шляхом зобов`язання останнього повернути зазначену земельну ділянку у розпорядження Новгород-Сіверської міської ради не виконало.
У листі від 28.04.2025 № 04-18/1518 Новгород-Сіверська міська рада зазначила, що з часу набрання законної сили рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/791/23 до міської ради надходив лист від Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" з повідомленням, що земельна ділянка площею 141,8 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, фактично не перебуває в користуванні підприємства, проте в ставках, розташованих на зазначеній земельній ділянці, знаходиться товарна продукція, яка є власністю Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція". Акти приймання-передачі земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, не складалися.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 04.06.2025 за Приватним підприємством "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер [номер приховано]:05:000:0909, площею 141,8 га, номер запису про речове право 50222099.
Прокурор у поданій позовній заяві зазначає, що реєстрацію за Приватним підприємством "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" права користування земельною ділянкою водного фонду площею 141,8 га на території Новгород-Сіверської міської ради здійснено за відсутності належних правових підстав і така реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно має бути скасована.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 927/592/25 з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 09.02.2023 у справі № 483/2263/19, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16, від 11.02.2020 у справі № 992/614/19 (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді), від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21, від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19 (щодо обрання ефективного способу захисту прав та інтересів особи в суді), від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (щодо меж преюдиційного значення судових рішень), від 20.05.2025 у справі № 909/224/24, від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, від 31.01.2019 у справі № 914/839/18, від 15.02.2022 у справі № 906/708/19 (щодо збереження права постійного користування земельною ділянкою за умови правонаступництва землекористувача), оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в цій господарській справі (№ 927/592/25) та в зазначених скаржником справах не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування зазначених правових позицій під час вирішення цього господарського спору.
Предметом позову у цій справі (№ 927/592/25) є скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою водного фонду площею 141,8 га за Приватним підприємством "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" з тих підстав, що запис про таке право внесено до Державного реєстру речових прав за відсутності належних правовстановлюючих документів та без дотримання визначеного Земельним кодексом України порядку надання земель у користування.
Оцінюючи посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (спір про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577,26 грн), від 09.02.2023 у справі № 483/2263/19 (спір про визнання незаконними та скасування рішення сільської ради, витребування земельної ділянки), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16 (спір про визнання незаконним і скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (спір про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та їх повернення) (у касаційній скарзі помилково зазначено № 992/614/19) щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру"), колегія суддів зазначає, що у наведених скаржником справах досліджувалося питання дотримання прокурором порядку звернення до компетентного органу у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади. Натомість у цій справі (№ 927/592/25) підстави для представництва прокурором інтересів держави зумовлені тим, що компетентний орган достеменно знав про факт порушення земельного законодавства та мав достатньо часу для вжиття заходів реагування, однак самостійно не забезпечив захисту інтересів держави в судовому порядку.
Стосовно посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21 (спір про визнання протиправними дій державного реєстратора, скасування державної реєстрації обтяження у вигляді арешту та заборони відчуження на все нерухоме майно) та від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19 (спір про скасування рішення про державну реєстрацію.) щодо обрання ефективного способу захисту прав та інтересів особи, Суд зауважує, що обрання належного способу захисту безпосередньо залежить від характеру правопорушення та статусу зареєстрованого права. На відміну від ситуацій, розглянутих у зазначених справах (де розглядалося питання законності запису про арешт нерухомого майна позивача, внесеного державним реєстратором, а також реєстрації самочинно побудованих навісів), у справі № 927/592/25 вимоги про скасування державної реєстрації права постійного користування спрямовані на усунення стану юридичної невизначеності щодо об`єкта нерухомого майна, оскільки запис у реєстрі існує за відсутності будь-якого діючого правовстановлюючого документа чи рішення уповноваженого органу про надання цієї ділянки у постійне користування відповідачу.
Щодо посилань скаржника на постанови Верховного Суду від 20.05.2025 у справі № 909/224/24 (спір про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки у державну власність), від 15.11.2021 у справі № 906/620/19 (спір про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акта на право постійного користування землею, скасування запису про реєстрацію державного акта на право постійного користування землею та зобов`язання повернути земельну ділянку), від 31.01.2019 у справі № 914/839/18 (спір про скасування державного акта постійного користування земельною ділянкою), від 15.02.2022 у справі № 906/708/19 (спір про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акта на право постійного користування землею та зобов`язання повернути земельну ділянку) стосовно збереження права постійного користування земельною ділянкою за умови правонаступництва землекористувача, Суд зазначає, що у порівнюваних справах правовідносини стосувалися суб`єктів господарювання, які виникли внаслідок реорганізації державних або комунальних підприємств, за якими у встановленому законом порядку було первинно оформлено право постійного користування (з виготовленням та видачею державних актів на право постійного користування землями). Натомість судами у справі № 927/592/25 встановлено, що відповідач є приватним підприємством, яке не належить до кола суб`єктів, визначених статтею 92 Земельного кодексу України, яким земельні ділянки можуть надаватися у постійне користування, а правопопередники відповідача не оформили у передбаченому законом порядку правовідносини землекористування, через що спірна ділянка перебувала на обліку як землі запасу. До того ж спірна земельна ділянка водного фонду не увійшла до складу майна, що підлягає приватизації, оскільки відповідно до пункту "ґ" частини 4 статті 83, пункту "д" частини 4 статті 84 Земельного кодексу України передача земель водного фонду у приватну власність заборонена, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 59 цього Кодексу (можлива безоплатна передача у власність лише замкнених природних водойм загальною площею до 3 га).
Отже, в цій справі (№ 927/592/25) та у справах № 912/2385/18, № 483/2263/19, № 587/430/16, № 992/614/19, № 160/6762/21, № 922/2589/19, № 917/1345/17, № 909/224/24, № 906/620/19, № 914/839/18, № 906/708/19, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник у поданій касаційній скарзі, суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження своїх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону.
Наведене вище переконливо свідчить про різні фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, і зумовлене цим їх неоднакове правове регулювання у справі № 927/592/25, яка розглядається, та в справах № 912/2385/18, № 483/2263/19, № 587/430/16, № 992/614/19, № 160/6762/21, № 922/2589/19, № 917/1345/17, № 909/224/24, № 906/620/19, № 914/839/18, № 906/708/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність правовідносин у справі, що розглядається, та в справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.
Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наразі не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження не зазначаються скаржником і не обґрунтовуються в поданій касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі № 927/592/25 на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Новгород-Сіверська рибоводно-меліоративна станція" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 у справі № 927/592/25 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай