СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/11639/26
ун. № 759/16540/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дмитраша Олександра Миколайовича про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження зі викликом учасників справи та витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення із відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 23 361 грн. 00 коп. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В рамках даного провадження 25.09.2026 через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Дмитраша О.М., в якому останній просить здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи у судове засідання. Дане клопотання обґрунтовує тим, що з метою забезпечення права позивача на захист та надання пояснень і доказів на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві, існує необхідність у розгляді даної справи саме з викликом сторін.
Окрім цього, адвокат з метою визначення дійсного матеріального стану відповідача ОСОБА_2. просить витребувати від податкових органів довідку про місце роботи та посаду відповідача, розмір задекларованого доходу за 2025 рік, розмір щомісячної заробітної плати та інших доходів ОСОБА_2.
Суддя, вивчивши доводи клопотання представника позивача, доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно зі ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
В силу приписів ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Так, 25.09.2026 через канцелярію суду представник позивача - адвокат Дмитраш О.М. звернувся до суду із заявою про розгляд даного судового провадження у порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи у судове засідання.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В силу приписів ч. 5-7 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Заяву про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи, яку представник позивача подає у порушення визначеного ч. 7 ст. 279 ЦПК України строку, адвокат обґрунтовує необхідністю забезпечення позивачу права на доведеність своєї позиції та повного і всебічного дослідження судом обставин справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Проаналізувавши зміст клопотання сторони позивача про перехід зі спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у спрощеного позовне провадження із викликом учасників справи, суддя не вбачає підстав для задоволення такої заяви з огляду на ту обставину, що адвокат Дмитраш О.М. подав таку заяву не разом із позовом, окрім того, у своєму клопотанні не вказує на необхідності вирішення питань, які підлягають вирішенню саме у судовому засіданні за участі сторін справи.
На переконання судді, проведення судового розгляду даного провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників на підставі наданих стороною позивача матеріалів повністю відповідатиме вимогам закону, сприятиме ефективному захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача, оперативному та повному з`ясуванню всіх обставин справи, ухвалення мотивованого, законного та об`єктивного рішення.
Суддя також звертає увагу, що спрощене провадження спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, позивач не позбавлений можливості ефективно захищати свої права, відповідач - викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.
Здійснення судом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін жодним чином не нівелює принципи змагальності, диспозитивності, офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
Крім іншого, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Таким чином, враховуючи викладені норми чинного процесуального законодавства, відсутність у заяві представника позивача обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи, суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката Дмитраша О.М.
Щодо заявленого стороною позивача клопотання про витребування доказів суддя зауважує, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами ст. 43 ЦПК України закріплено право та одночасно обов`язок учасників провадження подавати суду докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 83 ЦПК України закріплено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В силу ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Зі змісту ст. 89 ЦПК України вбачається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
При цьому, суд наголошує, що відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що стороною позивача заявлена вимога про стягнення із відповідача аліментів у твердому грошовому виразі, то запитувана інформація від податкового органу має вагоме значення для встановлення дійсного розміру доходу відповідача ОСОБА_2 та обґрунтованості заявленого до стягнення із відповідача на користь позивача розміру аліментів, то суддя вбачає за можливе задовольнити клопотання про витребування доказів в цій частині.
Водночас, суддя не погоджується із твердженнями сторони позивача про те, що аналіз судом інформації, витребуваної від БТІ, про факт реєстрації відповідача ОСОБА_2 за однією адресою, а фактичне проживання за іншою адресою, підтверджує доводи, викладені у позові, впливає на висновок суду про розмір доходу відповідача, який перебуває у прямій залежності із результатом вирішення спору між сторонами. Отже, в цій частині суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання адвоката Дмитраша О.М.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 83, 84, 89, 258-261, 274-279, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дмитраша Олександра Миколайовича про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження зі викликом учасників справи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини - залишити без задоволення.
Продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дмитраша Олександра Миколайовича про витребування доказів - задовольнити частково.
Витребувати від Лівобережного ВДПС ГУ ДПС України у м. Києві (02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, 3):
- інформацію про розмір щомісячної заробітної плати та інших доходів ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), які підлягають оподаткуванню за 2026 рік.
В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.
Відмовити у задоволенні клопотання в частині витребування інформації від Київського БТІ щодо власника квартири АДРЕСА_3 , в якій зареєстрований відповідач.
Відповідно до ч. 6-8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Інформація про рух справи може бути отримана на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://sv.ki.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Єросова І.Ю.