Справа № 761/30110/26
Провадження № 2/761/14501/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
за участі секретаря Сідого В.Ю.,
від позивача: ОСОБА_1 , представник: ОСОБА_2 ,
від відповідача: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 (надалі - відповідач) про розірвання шлюбу.
Предметом позову є розірвання шлюбу, укладеного 14.12.2022 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрованого Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 2411 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передано до провадження судді Саадулаєва А.І.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, сімейні стосунки між ними погіршились, що в кінцевому результати призвело до постійних сварок та як наслідок до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. На сьогодні у них відсутні спільні інтереси з відповідачем, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння.
Позивач та її представник у судовому засіданні, яке відбулось 13.10.2026, позов підтримали та просили задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні, яке відбулось 13.10.2026, не заперечив щодо розірвання шлюбу.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14.12.2022, вбачається, що з 14.12.2022 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , перебувають у шлюбних відносинах, про що Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 2411.
У шлюбі народилася спільна малолітня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Печерськом відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 30 листопада 2022 року, про що в Книзі реєстрації народжень 29 листопада 2022 року зроблено відповідний актовий запис № 2083.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні продовжувати сімейні відносини з відповідачем. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Судом в порядку ч. 2 ст. 206 ЦПК України роз`яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевірено, чи не суперечить закону визнання відповідачем позову та чи не порушено права, свободи чи інтереси інших осіб у зв`язку з таким визнання.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
З врахуванням тієї обставини, що визнання позовних вимог відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також того, що на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім`ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, спір щодо поділу майна та утримання дитини відсутній, суд приймає визнання позовних вимог відповідачем, а відтак позовна заява підлягає задоволенню з ухваленням судового рішення.
Керуючись ст. 104, 105, 110, 112 СК України, ст. 12, 13, 81, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений 14.12.2022 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 2411, про що складено актовий запис № 2411 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: