Постанова № 140657272 у справі № 570/2960/24 від 15.10.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року

м. Рівне

Справа № 570/2960/24

Провадження № 22-ц/4815/1806/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання - Хлуд І.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Максимчуком Віктором Петровичем на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2025 року (ухвалене у складі судді Гладишевої Х.В., повний текст рішення складено 12 травня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення режиму спільної часткової власності та виділення в натурі частини земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про припинення режиму спільної часткової власності та виділення в натурі частини земельної ділянки.

Позов обґрунтовував тим, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 12 грудня 2017 року справі №570/1136/17 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено та ухвалено поділити спільно нажите майно подружжя в рівних долях по 1/2 частині земельної ділянки площею 0,11 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0391 (надалі - земельна ділянка); виділити ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки площею 0,11 га кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0391), яка находиться в АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки площею 0,11 га (кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0391), яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Стверджує, що позивачем зареєстровано право власності належну йому 1/2 частку у земельній ділянці в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, відповідач не бажає у добровільному порядку припинити спільну часткову власність у земельній ділянці та здійснити її розподіл, тому позивач звернувся до сертифікованого інженера - землевпорядника ОСОБА_3 з клопотанням зробити план розподілу земельної ділянки. Так, інженером-землевпорядником виконано план розподілу земельної ділянки у двох варіантах, які пропонуються на розгляд суду та вирішення спору щодо виділення в натурі частини земельної ділянки на користь позивача.

Просив суд виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площа якої становить 0,0571 га, згідно плану розподілу земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 із загальної площі 0,1143 га, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:02:013:0391, яка розташована в АДРЕСА_1 , припинивши при такому виділі право спільної часткової власності на підставі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 12 грудня 2017 року у справі №570/1136/17.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення режиму спільної часткової власності та виділення в натурі частини земельної ділянки - задоволено повністю.

Здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0391, загальною площею 0,1143 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , що є спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У порядку поділу земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0391, загальною площею 0,1143 га, розташованої в АДРЕСА_1 , виділено:

- ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0571 га, з розмірами по периметру за годинниковою стрілкою - 20.52, 23.27, 7.70, 16,99, 3.71, 23.86 (земельна ділянка № НОМЕР_1 , згідно варіанту 1 плану розподілу земельної ділянки, наданого інженером-землевпорядником ОСОБА_3 ).

- ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0572 га, з розмірами по периметру за годинниковою стрілкою - 25.45, 21.99, 8.20, 17.30, 23.27 (земельна ділянка № НОМЕР_2 , згідно варіанту 1 плану розподілу земельної ділянки, наданого інженером-землевпорядником ОСОБА_3 ).

Припинено за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0391, загальною площею 0,1143 га, розташованої в АДРЕСА_1 ,

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що варіант !плану розподілу земельної ділянки є найбільш наближеним до розміру часток сторін у праві спільної часткової власності, із врахуванням майнових прав та інтересів сторін.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 , через представника - адвоката Максимчука В.П. оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що вибраний судом варіант поділу абсолютно не враховує права та інтереси відповідача. Більше того при такому розподілі земельної ділянки відповідач взагалі немає практичної можливості використовувати виділену їй земельну ділянку.

Обраний судом варіант № 1 поділяє земельну ділянку поперек. Ділянка 0,0571 га, виділена позивачу (тепер кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0540), має безпосередній вихід до дороги. Ділянка 0,0572 га, виділена їй (кадастровий номер

[номер приховано]:02:013:0539), розташована позаду та не має самостійного виходу і в`їзду до дороги.

Арифметична рівність площ не забезпечила рівності фактичних можливостей власників. Відсутність доступу істотно обмежує володіння, користування, забудову та розпорядження земельною ділянкою і робить відповідача залежним від волі власника передньої ділянки.

Просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

28 вересня 2026 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Фінкевича В.Г., подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність оскаржуваного рішення, просить: рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення; залучити до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_4 - нову власницю належної йому земельної ділянки.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 12 грудня 2017 року справа №570/1136/17 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя: поділено спільно нажите майно подружжя в рівних долях по 1/2 частині земельної ділянки полощею 0,11 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0391); виділено ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки площею 0,11 га (кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0391), яка знаходиться в АДРЕСА_1 ; виділено ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки площею 0,11 га (кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0391), яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11 червня 2024 року за №382461838 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/2 спільної часткової власності на земельну ділянку, кадастровий номер [номер приховано]:02:013:0391, на підставі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 12.12.2017 у праві №570/1136/17.

ОСОБА_1 звернувся до сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 з клопотанням зробити план розподілу земельної ділянки, що підтверджується наявними в матеріалах справи двома різними варіантами примірників плану розполіду земельної ділянки.

Відповідно до плану розподілу земельної ділянки, варіант !:

- земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0571 га, яка пропонується до виділення частки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Розміри земельної ділянки по периметру за годинниковою стрілкою - 20.52, 23.27, 7.70, 16,99, 3.71, 23.86);

земельна діялнка №2 площею 0,0572 га, яку пропонується до виділення частки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Розміри земельної ділянки по периметру за годинниковою стрілкою - 25.45, 21.99, 8.20, 17.30, 23.27).

Відповідно до плану розподілу земельної ділянки, варіант 2:

земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0571 га, яка пропонується до виділення частки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Розміри земельної ділянки по периметру за годинниковою стрілкою - 25.95, 19.20, 11.82, 20.70, 19.86).

земельна діялнка №2 площею 0,0572 га, яку пропонується до виділення частки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Розміри земельної ділянки за годинниковою стрілкою - 20.03, 21.99, 8.20, 24.99, 16.99, 3.71, 4.00, 20.70, 11.82, 19.20).

Оскільки між співвласниками виникли взаємовідносини, які виключають можливість порозумітись щодо порядку та умов щодо спільної часткової власності земельної ділянки, позивач звернувся до суду для вирішення спору та виділення йому в натурі належної частки земельної ділянки.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Частиною першою статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

При вирішенні спору про поділ в натурі земельної ділянки, визначаючи варіанти такого поділу, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого відсутні підстави, він ухвалює рішення про застосування саме такого варіанту поділу. Якщо ж відсутній погоджений або встановлений порядку користування земельною ділянкою, то суд здійснює поділ в натурі земельної ділянки з дотриманням розміру часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Як роз`яснено Верховним Судом у постанові У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.05.2021 у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, не врахували, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.

Обираючи варіант розподілу земельної ділянки, суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, кожен окремо, а також у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до висновку, що варіант 1 плану розподілу земельної ділянки є найбільш наближеним до розміру часток сторін у праві спільної часткової власності, із враховунням майнових прав та інтересів сторін.

Відповідно до даного розполіду:

- земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0571 га, яка пропонується до виділення частки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Розміри земельної ділянки по периметру за годинниковою стрілкою - 20.52, 23.27, 7.70, 16,99, 3.71, 23.86;

земельна діялнка №2 площею 0,0572 га, яку пропонується до виділення частки у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Розміри земельної ділянки по периметру за годинниковою стрілкою - 25.45, 21.99, 8.20, 17.30, 23.27).

З урахуванням аналізу запропонованих варіантів поділу земельної ділянки, апеляційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо можливості її поділу за варіантом № 1, оскільки такий враховує інтереси сторін, є справедливим з огляду на правовідносини, які виникли між сторонами, та є найбільш прийнятним, а отже забезпечить ефективний варіант захисту прав та інтересів сторін.

Своїм правом на призначення судом експертизи, чи надання суду власного варіанту поділу земельної ділянки, відповідачка не скористалася.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Максимчуком Віктором Петровичем залишити без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 29 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2026 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.