П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року
м. Рівне
Справа № 555/1130/25
Провадження № 22-ц/4815/1762/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Гордійчук С.О., Хилевича С.В.,
секретар судового засідання - Хлуд І.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
щодо предмета спору
на стороні позивача -
ІНФОРМАЦІЯ_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Лук`янчук Вікторією Сергіївною на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 10 червня 2026 року (ухвалене у складі судді Мельничук Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
в с т а н о в и в :
У травні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Лук`янчук Вікторію Сергіївну, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Позов обґрунтовувала тим, що з жовтня 2009 року проживала разом з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина.
Однією сім`єю позивач із ОСОБА_3 проживали в період з жовтня 2009 року по липень 2019 рік, спочатку проживали за адресою: в АДРЕСА_1 в подальшому з липня 2019 року разом проживали в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними актами про встановлення факту проживання без реєстрації.
ОСОБА_3 , як військовослужбовець, ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув.
За час спільного проживання позивачки із ОСОБА_3 вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, робили ремонт за місцем свого проживання, купували меблі, побутову техніку, спільно сплачували комунальні послуги, яких вважали спільними. Оскільки шлюб позивачки разом із загиблим військовослужбовцем був незареєстрований в органах реєстрації актів цивільного стану, відтак позивачка немає можливості отримати жодної грошової допомоги у зв`язку із загибеллю свого чоловіка, що і стало підставою для звернення з даним позовом.
Просила встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без шлюбу у період з жовтня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 10 червня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу відмовлено.
Рішення мотивовано недоведеністю позову.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_4 , оскаржила його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що під час розгляду справи судом було допитано чотирьох свідків зі сторони позивача, які незалежно один від одного підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом багатьох років проживали разом як чоловік і дружина, вели спільне господарство, здійснювали ремонт житла, купували меблі та побутову техніку, мали спільний бюджет, разом відпочивали, приймали гостей, відвідували родичів та друзів, а також сприймалися усіма знайомими саме як сім`я.
Зокрема, власник квартири підтвердив, що сторони разом проживали у належній йому квартирі, спільно оплачували проживання та комунальні послуги, а також вели спільний побут.
Донька позивача підтвердила, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу фактично виконував обов`язки батька, матеріально підтримував її, допомагав у навчанні, надавав кошти, дарував подарунки та забезпечував сім`ю.
Інші свідки також підтвердили спільне проживання сторін, спільне ведення господарства, придбання майна для сім`ї, виконання ремонтних робіт, взаємну підтримку та сімейні відносини.
При цьому рішення не містить належного обґрунтування, чому суд визнав недостовірними узгоджені між собою показання декількох свідків, які підтверджують одні й ті ж обставини.
Натомість суд фактично надав перевагу показанням свідків відповідача, які прямо зазначили, що їм взагалі не було відомо, з ким проживав ОСОБА_3 , або вони не були обізнані щодо його особистою життя.
Таким чином, показання свідків відповідача не спростовують доводи позивача, а лише свідчать про їх необізнаність щодо сімейного життя ОСОБА_3 .
Висновки суду про неналежність актів про фактичне проживання є необґрунтованими.
Зазначені акти були подані позивачем як один із письмових доказів на підтвердження фактичного проживання сторін.
Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовець - рядовий ОСОБА_3 помер в КНП "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" міста Києва, внаслідок поранень отриманих 20 липня 2024 року під час виконання бойового завдання (а.с. 61).
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом про встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 з жовтня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця.
На підтвердження факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 надала суду наступні докази:
- копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від 04.09.2007 року (а.с. 9);
- фото спільного проведення часу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 32-33);
- фото з лікарняної палати Пасічника Є.В. (а.с. 33);
- копію договору оренди квартири АДРЕСА_3 , укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 від 01.07.2019 року (а.с. 26);
- акт про фактичне місце проживання особи від 16 квітня 2025 року, згідно якого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 засвідчили, що за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з жовтня 2009 року по липень 2019 року фактично проживав ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 як подружжя (а.с. 25);
- акт про фактичне місце проживання особи від 23 квітня 2025 року , згідно якого ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 засвідчили, що за адресою: квартира АДРЕСА_3 з липня 2019 року фактично проживав ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 як подружжя (а.с. 25);
- довідку нач. відділу кадрів ТОВ "Маяк-3" від 05.02.2025 року вих № 73, згідно якої ОСОБА_3 дійсно працював у ТОВ "Маяк-3" на посаді завідувача складу, з 04 квітня 2017 року по 15 лютого 2019 року включно (а.с. 23);
- копію наказу ТОВ "Маяк-3" № 000019 від 03.04.2017 року про прийняття ОСОБА_3 на роботу з 04.04.2017 року на посаду зав. складом (а.с. 21);
- копію наказу № 41 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту), згідно якого ОСОБА_3 з 15 лютого 2019 року звільнено з посади завідувач складу Цех по забою і переробці продукції птахівництва (склад готової продукції), згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, за згодою сторін (а.с. 22);
- копії медичних документів про лікування ОСОБА_3 внаслідок отриманого ним поранення (а.с. 10, 12-20).
Відповідачка ОСОБА_2 - мати загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечує.
У суді першої інстанції заслухано свідків сторони позивача: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 які вказали, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю як подружжя без реєстрації шлюбу, а також свідків сторони відповідача: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , яким не відомо про факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як подружжя без реєстрації шлюбу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, покази свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України).
Аналізуючи надані позивачкою докази, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_1 факту її проживання з ОСОБА_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу, у період з жовтня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Як зазначено Верховним Судом у його постановах від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20, від 25 грудня 2024 року у справі № 501/4442/21 факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок жінки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між жінкою та чоловіком склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
За відсутності у матеріалах справи жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт ведення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, місцевим судом правомірно відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Надані ОСОБА_1 акти про фактичне місце проживання особи складено після смерті ОСОБА_3 зі слів сусідів.
Чотири фотографії з однієї спільної поїздки не можуть слугувати належними доказом проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом п`ятнадцяти років.
Виключно показаннями свідків сторони позивача, які розходяться з показаннями свідків сторони відповідача не може підтверджуватися факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 .
Інші долучені до позову ОСОБА_1 письмові докази щодо роботи ОСОБА_3 у ТОВ "Маяк-3" з 04.04.2017 року по 15 лютого 2019 року; щодо лікування ОСОБА_3 протягом липня-серпня 2024 року у зв`язку з пораненням; не підтверджують факт проживання однією сім`єю.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Лук`янчук Вікторією Сергіївною залишити без задоволення, а рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 10 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Гордійчук С.О.
Хилевич С.В.