Справа № 587/3359/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Юнаківська сільська рада Сумського району, приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко О.В. про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И В:
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою в якій просить встановити факт постійного сумісного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 на дату смерті ОСОБА_3 . Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно. Серед спадкового майна, яке належало на дату смерті ОСОБА_3 є квартира за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, за з яким усе своє майно заповідала заявнику. ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом сумісного проживання разом з померлою ОСОБА_3 за вказаною адресою, де вів із нею спільне господарство. 10.07.2026 року приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Хоменко О.В. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки той не подав заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, встановлений законом.
У судове засідання представник заявника не з`явилась, від неї надійшла заява з проханням провести розгляд у відсутність заявника та її представника, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява в якій просять проводити розгляд справи без участі їх представника на розсуд суду.
Третя особа - приватний нотаріус Хоменко О.В. в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення покладалась на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представника заявника, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частиною 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частини 1статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Пунктами 2, 3Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року надано роз`яснення про те, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Із матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 19 жовтня 2021 року виконавчим комітетом Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, актовий запис № 57 (а.с.13)
Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, у тому числі і на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-18)
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Кияницької сільської ради 22.05.2012 року за №62, згідно з яким усе своє майно заповідала ОСОБА_1 (а.с. 13 зв. б., а.с. 45)
Приватним нотаріусом Хоменко О.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно у зв`язку з необхідністю встановлення факту проживання заявника разом із спадкодавцем на час її смерті ( а.с. 19, 61-62).
Згідно з довідкою Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області від 26.06.2026 року №294 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зарестрованих осіб з нею не було. Заповіт, посвідчений від її імені виконкомом Кияницької сільської ради 22 травня 2012 року за реєстровим №32 не змінено і не відмінено (а.с.14).
Згідно з довідкою Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області від 24.07.2026 року №337, виданою виконкомом Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, заявник ОСОБА_1 з 1979 року по 2025 рік проживав за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації (а.с.76) .
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником та оцінені судом.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що заявника знає давно. Він переїхав до бабусі приблизно 20 років тому, коли його батьки розлучились. Сім`ї у нього не було. Його менший брат, мама і бабуся померли. Він проживав постійно з бабусею в ОСОБА_6 , сам доглядав за нею. Зареєстрований був у АДРЕСА_2 , але там не проживав. Це був, напевно, будинок їх родичів. Коли померла ОСОБА_7 , він проживав за цією адресою до останнього дня.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що заявника знає зі шкільних років. Він проживав в АДРЕСА_3 , а фактично прописаний був у Кияниці. Його брат, мама та бабуся померли. На момент смерті останньої, з бабусею проживав тільки він, доглядав за нею. У ОСОБА_7 є ще донька, яка живе у Білорусі. Як почалась війна і до її початку з дочкою зв`язку не було.
У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками. Даних про яку-небудь зацікавленість свідка в результаті розгляду справи немає, їх покази відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.
Встановлення даного факту необхідно заявникам для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, так як відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Беручи до уваги, що заявники позбавлені можливості реалізувати своє право на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити.
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 133,258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 1268,1269,1270 ЦК України суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт постійного сумісного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , разом зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.М.Гончаренко