ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
16 жовтня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/1375/26
Головуючий у першій інстанції - Карпусь І. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1741/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Висоцької Н.В., Супруна О.П.
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
У С Т А Н О В И В:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь:
- ОСОБА_2 на підставі судового наказу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2025 року у справі № 740/4789/25 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , з 1/4 до 1/6 частини доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
- ОСОБА_3 на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2025 року у справі № 740/2967/25 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , з 1/4 до 1/6 частини доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що з позивача на користь відповідачок стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини його заробітку на кожну дитину, що сумарно складає 1/2 частину від його доходу, хоча законодавець визначив стягнення аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини заробітку особи. У процесі виконання судових рішень додатково здійснюються відрахування, пов`язані зі сплатою виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а також додатково утримується 20% доходу ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла під час розгляду справи судом. Позивач зазначає, що сума коштів, яка залишається у його розпорядженні, становить близька 8 000 грн на місяць, що недостатньо для забезпечення базових життєвих потреб. Посилається на те, що під час проходження військової служби у складі ЗСУ на території Донецької області несе пов`язані із цим значні витрати, які не відшкодовуються державою. Указує на погіршення стану здоров`я та неврахування сукупного аліментного навантаження при визначенні розміру аліментів під час розгляду справи № 740/2967/25. ОСОБА_1 просив зменшити розмір аліментів до 1/6 частини доходу на кожну дитину, що забезпечить рівний підхід до утримання дітей та відповідатиме орієнтовному розміру аліментів на двох дітей, визначеному законом.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , пославшись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд, відмовляючи у задоволенні позову, не надав належної оцінки істотній зміні матеріального становища позивача, надмірному аліментному навантаженню на нього, відрахування близько 70% його доходів, специфіку проходження військової служби та погіршення стану здоров`я платника аліментів.
Скаржник заперечує, що під час розгляду справи № 740/2967/25 погодився із стягненням з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини доходу. Указує на те, що у відзиві визнав позов лише в частині вимог про встановлення батьківства і заперечував проти стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини доходу, вважаючи його надмірним через те, що вже сплачував аліменти на іншу дитину - доньку ОСОБА_6 .
Наголошує на тому, що навіть за відсутності формального зменшення доходу його матеріальне становище об`єктивно змінилось, зокрема після ухвалення рішення у справі № 740/2967/25 у нього виник другий аліментний обов`язок, а після відкриття двох виконавчих проваджень із його доходу одночасно здійснюється примусове утримання за двома окремими виконавчими документами. У процесі виконання рішень додатково здійснюються інші відрахування, пов`язані з виконавчим провадженням, унаслідок чого фактичний обсяг утримань суттєво перевищує номінальний розмір самих аліментних платежів.
У ході виконання двох судових рішень із позивача стягується не 1/3 доходу, як це передбачено чинним законодавством на утримання двох дітей, а 1/2 частина його заробітку, тобто 50 відсотків усіх доходів лише як основний розмір аліментних зобов`язань. Після здійснення усіх примусових відрахувань сума коштів, яка залишається у розпорядженні позивача, становить 8 185,25 грн.
Скаржник також просив урахувати обставини проходження ним військової служби у Донецькій області, яка є регіоном з підвищеним рівнем небезпеки, що зумовлює наявність додаткових витрат, які державою не відшкодовуються, а саме: витрати на оренду житла та комунальні послуги, забезпечення стабільного зв`язку та доступу до мережі Інтернет, з-поміж іншого і внаслідок використання супутникового зв`язку, на обслуговування автомобіля, харчування, підтримання автономного електропостачання за допомогою генератора, а також додаткові витрати, пов`язані зі станом здоров`я, необхідністю лікування та перенесеним у березні 2025 року хірургічним втручанням.
У наданому відзиві представник ОСОБА_3 - адвокат Рекуха О.В., не погодившись із доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Обгрунтовуючи доводи відзиву, сторона відповідача категорично заперечує проти зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який почав отримувати належне утримання від батька лише з 15 серпня 2025 року. До цього часу батьківство ОСОБА_1 не визнавалось.
Вважає, що позивачем не наведено визначених законом підстав для зменшення розміру аліментів. Сплата аліментів на утримання дітей та боргів за виконавчими провадженнями не є істотною зміною матеріального стану в сторону погіршення.
Зазначені ОСОБА_1 витрати, пов`язані із забезпеченням базових умов проживання та виконання службових обов`язків, є витратами військової частини, а не особистими витратами позивача. Військова частина фінансує витрати на утримання особового складу та забезпечення боєздатності за рахунок коштів Державного бюджету, отриманих через органи казначейства. Фінансування включає грошове забезпечення військових, ремонт техніки, закупівлю озброєння та поточні потреби військової частини, відтак підстави для зменшення аліментів за таких обставин відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено погіршення майнового стану та стану здоров`я, які впливають на можливість сплачувати аліменти у вже визначеному судом розмірі. Суд послався на те, що під час розгляду справи №740/2967/25 про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частки доходу на утримання ОСОБА_5 з позивача вже стягувались аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку на утримання ОСОБА_4 , і за цих обставин ним визнано позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 саме в розмірі 1/4 частки всіх видів його доходу, відтак зазначене не є зміною визначених законом для платника аліментів обставин.
З висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, зважаючи на таке.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються батьками доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 15).
Судовим наказом Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2025 року у справі № 740/4789/25 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11 зворот).
Постановою головного державного виконавця Ніжинського відділу ДВС у Ніжинському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24 вересня 2025 року (ВП № 79179381) відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу у справі № 740/4789/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_4 (а.с. 7 зворот). У вказаному виконавчому провадженні звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 11).
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2025 року у справі № 740/2967/25 визнано ОСОБА_1 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 № 584 від 08 жовтня 2013 року щодо батька дитини та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.12 зворот-14).
Постановою головного державного виконавця Ніжинського відділу ДВС у Ніжинському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09 лютого 2026 року (ВП № 80174582) відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 740/2967/25, виданого 20 січня 2026 року Ніжинським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6 зворот). У вказаному виконавчому провадження державним виконавцем винесено 12 лютого 2026 року постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 9-10).
Іншою постановою головного державного виконавця Ніжинського відділу ДВС у Ніжинському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11 лютого 2026 року (ВП № 80174414) відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 740/2967/25, виданого 20 січня 2026 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5 484,48 грн (а.с. 5 зворот)
Згідно з довідкою про доходи від 02 лютого 2026 року № 204, ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , його загальна сума доходу за період з 01 листопада 2025 року по 31 січня 2026 року становить 85 524,39 грн (а.с. 16).
Іншою довідкою військової частини НОМЕР_1 від 04 серпня 2025 року № 2417 підтверджено, що ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України у період з 01 листопада 2022 року по 27 січня 2023 року, з 04 лютого 2023 року по 14 березня 2023 року, з 21 березня 2023 року по 23 вересня 2023 року, з 01 листопада 2023 року по 04 грудня 2023 року, з 23 січня 2024 року по 08 квітня 2024 року, з 01 червня 2024 року по 17 серпня 2024 року, з 25 вересня 2024 року по 24 листопада 2024 року, з 13 грудня 2024 року по 31 грудня 2024 року, з 01 січня 2025 року по 27 лютого 2025 року, з 11 квітня 2025 року по 30 червня 2025 року (а.с. 17).
За інформацією з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи від 29 квітня 2026 року № 2667740, отриманої на запит районного суду, ОСОБА_1 у період з квітня 2025 року по листопад 2025 року мав наступні доходи: виплати військовослужбовцям, надання земельної ділянки с/г призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис та інші доходи. Його дохід за цей період становив 603 805,50 грн, утримано податків 108 684,98 грн (а.с. 54).
Консультативним висновком невролога Медичного центру «Мед-Союз» від 19 березня 2026 року та висновком магніто-резонансної томографії Діагностичного центру ТОВ «МДЦ Експерт» від 19 березня 2026 року підтверджено, що ОСОБА_1 встановлено діагноз: остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта, остеохондроз сколіоз грудно-поперекового відділу хребта, спондилоартроз, протрузія МХД L4-5, вторинний больовий міотонічний синдром, ст. загострення. Гемангіома тіла Th6 хребця (а.с. 59 зворот-60).
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтями 180, 181 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 192 СК України та роз`яснень п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тобто, законодавцем чітко встановлена наявність конкретних підстав для зміни розміру аліментів.
Аналіз ст. 181, 192 СК України свідчить про те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 зазначено, що ст. 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Водночас такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів. Тобто народження у заявника у іншому шлюбі дитини відповідно до положень ст. 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22.
Приписами ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Проаналізувавши наведені норми та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 , з 1/4 до 1/6 частини його доходу щомісячно, оскільки позивачем надано належні у контексті положень ст. 76-80 ЦПК України докази, які підтверджують, як цього вимагають приписи ст. 192 СК України, зміни з часу визначення розміру аліментів у його матеріальному та сімейному стані, які повинні враховуватись судом при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів.
Установлено, що судовим наказом Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2025 року у справі № 740/4789/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі цього наказу 24 вересня 2025 року видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у Ніжинському відділі ДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Наразі з позивача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у визначеному судовим наказом розмірі 1/4 частини заробітку.
ОСОБА_1 також є батьком іншої дитини - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2025 року у справі № 740/2967/25 визнано ОСОБА_1 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 № 584 від 08 жовтня 2013 року щодо батька дитини та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Зазначене судове рішення в частині стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_7 також перебуває на виконанні в органах виконавчої служби.
Обґрунтовуючи наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 , з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) на утримання кожної дитини, позивач зазначив, що наразі розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання двох дітей, сумарно складає 1/2 частину доходу. Посилався на те, що при розгляді справи № 740/2967/25 ОСОБА_1 визнавав позов лише в частині вимог про встановлення батьківства і заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_7 у розмірі 1/4 частини з його заробітку (доходу), указуючи, що з нього вже стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини доходу на підставі судового наказу у справі № 740/4789/25.
Колегія суддів відхиляє твердження ОСОБА_1 про наявність значних витрат, пов`язаних із забезпеченням базових умов проживання та виконання службових обов`язків, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано, а за змістом ст. 81 ЦПК України доказування (а отже і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд не вважає також підставою для задоволення позову посилання ОСОБА_1 про погіршення стану його здоров`я. Наданий консультативний висновок невролога Медичного центру «Мед-Союз» та висновок магніто-резонансної томографії Діагностичного центру ТОВ «МДЦ Експерт» не підтверджують, що саме після видачі судового наказу погіршився стан здоров`я платника аліментів. Проведе позивачу хірургічне втручання у березні 2025 року не є підставою для зміни розміру аліментів, оскільки ця обставини існувала на час видачі судового наказу.
Водночас апеляційний суд вважає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано те, що після стягнення із позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нього змінився сімейний, а відтак і майновий стан у зв`язку з визнанням його батьком іншої дитини - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягненням із нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно.
Апеляційний суд погоджується з доводами скаржника про те, що під час розгляду у грудні 2025 року справи за позовом ОСОБА_3 про встановлення батьківства та стягнення аліментів було відомо те, що ОСОБА_1 утримує доньку ОСОБА_6 , сплачуючи аліменти у розмірі 1/4 частини власного доходу.
Зокрема у рішенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2025 року зазначено, що представник ОСОБА_1 адвокат Іллющенко С.В. за погодженою позицією з відповідачем позовні вимоги визнав у частині встановлення батьківства, в частині стягнення аліментів вимоги визнав частково та не заперечував проти стягнення з відповідача 1/6 частини всіх його доходу, зазначаючи про наявність на його утриманні іншої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої він сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку.
Не навівши обґрунтування ухваленого рішення в частині вирішення позовної вимоги про стягнення аліментів та їх розміру взагалі, а також мотивів відхилення цих аргументів ОСОБА_4 , районний суд стягнув з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наказне провадження не є свідченням відсутності спірних правовідносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права. Справи наказного провадження визначені законом виходячи з вимог процесуальної економії. Тобто, у деяких справах вимоги, які пред`являються до суду, можуть бути розглянуті на відміну від загальної цивільної процесуальної форми. Це провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадження у суді першої інстанції і заснованим на письмових доказах.
Отже, при видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, суд виходив з доданих до заяви стягувачки про видачу судового наказу документів, інші обставини, визначені ст. 182 СК України, не встановлював, тому оцінка наданим позивачем на підтвердження заявлених вимог доказам має бути здійснена при вирішенні цього спору.
Таким чином, установлено, що позивач сплачує аліменти на утримання двох дітей, присуджені аліменти сукупно становлять половину його доходу за місяць. Указані обставини, як наведено вище, не враховано ні при винесенні судового наказу з огляду на специфіку наказного провадження, ні під час розгляду справи № 740/2967/25 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_7 , хоча про них скаржник повідомляв суду при вирішенні спору.
Відповідно до закону утримувати матеріально неповнолітніх дітей зобов`язані обоє з батьків, тобто обов`язок батьків щодо утримання дитини має бути рівним, а не покладеним лише на платника аліментів. ОСОБА_3 , стверджуючи про наявність підстав для стягнення аліментів у визначеному рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2025 року розмірі, під час розгляду цієї справи ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду інформації щодо власного матеріального стану не надала, що унеможливлює висновок про рівність матеріальної участі обох батьків в утриманні сина.
ОСОБА_3 , наголошуючи на тому, що матеріальний стан позивача не змінився з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання їх спільного сина залишила поза увагою те, що матеріальний та сімейний стан ОСОБА_1 очевидно змінився з цього часу щодо його іншої доньки, та не зазначила, чому, ураховуючи стабільний та достатньо високий дохід скаржника, він має відраховувати саме половину всіх видів його доходу для забезпечення належного рівня матеріального утримання його неповнолітніх дітей.
Апеляційний суд при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, враховує рівність обов`язку батьків щодо утримання спільних неповнолітніх дітей, матеріальне становище платника, який працевлаштований, отримує стабільний дохід та розмір цього доходу, відсутність відомостей про особливі обставини в житті та здоров`ї дітей, які б потребували підвищеного рівня утримання, та вважає, що стягнення з позивача на користь відповідачок аліментів на утримання двох дітей у сукупному розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу забезпечить належний рівень їх утримання.
Сам по собі достатній матеріальний рівень особи, з якої стягуються аліменти, не є підставою для автоматичного стягнення з позивача коштів на утримання дітей саме у розмірі 1/2 частини всіх видів доходу ОСОБА_9 .
Доводи ОСОБА_3 про те, що цей позов скеровано до суду з метою зменшення утримання саме сина відповідачки, оскільки позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , проживає з нею і виховує дитину, спростовується матеріалами справи, які свідчать про те, що судовий наказ про стягнення аліментів на утримання доньки позивача звернуто до виконання і з доходу ОСОБА_1 за цим виконавчим документом проводяться щомісячні відрахування.
Ураховуючи наведені вище обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що в ході судового розгляду знайшли підтвердження доводи позову про наявність правових підстав для зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину.
Апеляційний суд виходить з того, що стягнення аліментів на утримання дітей сторін у розмірі 1/6 частини заробітку ОСОБА_1 щомісяця на кожну дитину з огляду на розмір доходу позивача буде необхідним та достатнім для забезпечення їх гармонійного розвитку, не призведе до суттєвого погіршення їх щомісячного фінансового забезпечення, не поставить неповнолітніх у несприятливі матеріальні умови.
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду, не вважається незмінним. Сторони не позбавлені можливості звернутись з позовом про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини у разі, коли зміняться обставини, що враховуються судом при вирішенні цього спору, або за наявності підстав, передбачених положеннями ст. 192 СК України.
Керуючись ст. 367, 374, п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 червня 2026 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу по справі № 740/4789/25, виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 27 серпня 2025 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 грудня 2025 року по справі № 740/2967/25 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуюча Н.В. Шитченко
Судді Н.В. Висоцька
О.П. Супрун