Справа №333/4379/26
Провадження №2-о/333/228/26
РІШЕННЯ
Іменем України
15 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., присяжних Легези О.А., Косаренко С.В., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/4379/26 за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересовані особи - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Космічному району, Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Комунарський відділ у місті Запоріжжі Управління ДМС у Запорізькій області, -
В С Т А Н О В И В:
22 квітня 2026 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересована особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Космічному району, в якій заявник просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутньою. В обґрунтування своїх вимог заявниця зазначає, що він з 10 вересня 2016 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу в них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони з дружиною і донькою проживали за адресою: АДРЕСА_1 . 25.12.2024 року, приблизно о 16-30 годині, його дружина - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідності 2 групи, вийшла з дому та по теперішній час її місцезнаходження невідоме, її пошуки результатів не дали. З того часу будь-який зв`язок з нею втрачено. Дружина жодного разу не зателефонувала, не написала листа, не повідомила іншим способом про місце свого перебування. Вони усією родиною намагались встановити місце знаходження дружини. З метою встановлення місця перебування дружини неодноразово вживалися заходи щодо її розшуку, зокрема розміщувалися оголошення у соціальних мережах, а також здійснювалося звернення до волонтерських організацій, однак зазначені дії не дали жодних результатів, місце перебування на теперішній час невідоме. 26.12.2024 року він звернувся до Відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, де було заведено оперативно-розшукову справу №61672406 від 30.12.2024 року. На його заяву від 27.05.2025 року Відділ поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надіслав повідомлення №7134/45/01/02-2025 від 09.06.2025 року, в якому інформував, що станом на 09.06.2026 року проводяться розшукові заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 . Повторно 05.01.2026 року ним було подано заяву до поліції, в якій він просив видати офіційну довідку про визнання дружини безвісно відсутньою. Від Відділу поліції №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було отримано повідомлення №14008-2026 від 31.01.2026 року про те, що станом на 31.01.2026 року проводяться розшукові заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 . З дня зникнення ОСОБА_2 він самостійно утримує та виховує малолітню доньку ОСОБА_3 , яка має вади зі здоров`ям, потребує операції та постійного догляду. Враховуючи обставини справи, він як єдиний годувальник та особа, яка самостійно виховує дитину, має право на отримання соціальної допомоги та призначення пенсії у разі визнання матері безвісно відсутньою. У зв`язку з викладеним, він вимушений звернутися до суду із заявою про визнання його дружини безвісно відсутньою. Факт відсутності більше одного року відомостей про місце перебування ОСОБА_2 підтверджується довідкою ОСББ «Новокузнецька 5А» про не проживання особи від 02.04.2026 року. Вказані факти також можуть підтвердити свідки в судовому засіданні.
Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.05.2026 року відкрито провадження у цивільній справі і призначено відкрите судове засідання для розгляду справи по суті (а.с.39).
Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 11.08.2026 року залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Комунарський відділ у місті Запоріжжі Управління ДМС у Запорізькій області.
Заявник у судовому засіданні доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, і просив суд задовольнити його заяву. Також він пояснив суду, що є чоловіком ОСОБА_2 , яка 25.12.2024 року, приблизно о 16-30 годині, вийшла з дому та по теперішній час її місцезнаходження невідоме, її пошуки результатів не дали.
Представники заінтересованих осіб - Районної адміністрації Запорізької міської ради по Космічному району, Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Комунарського відділу у місті Запоріжжі Управління ДМС у Запорізькій області, будучи повідомленими судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, заперечень по суті викладених фактів не мають.
Суд, заслухавши пояснення заявника, покази свідків, вивчивши матеріали справи і письмові докази, дійшов таких висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 25 жовтня 2017 року, 10 вересня 2016 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали шлюб, про що Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області складено відповідний актовий запис за №374 (а.с.9).
Від шлюбу в них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Вознесенівським районним у місті Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №127 (а.с.10).
ОСОБА_2 з 22 січня 2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38).
Заявник зазначив, що 25 грудня 2024 року, приблизно о 16-30 годині, ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідності 2 групи, вийшла з дому та по теперішній час її місцезнаходження невідоме. З метою встановлення місця перебування ОСОБА_2 , неодноразово вживалися заходи щодо її розшуку, зокрема розміщувалися оголошення у соціальних мережах, а також здійснювалося звернення до волонтерських організацій, однак зазначені дії не дали жодних результатів, її місце перебування на теперішній час невідоме (а.с.13-26).
26.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області із заявою про встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 (а.с.27).
На підставі витягу з ЄРДР кримінального провадження № 12024082040001897 за заявою ОСОБА_1 від 26.12.2024 року внесено відомості 27.12.2024 року за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, за такими обставинами: 25.12.2024 року, о 16-30 годині, ОСОБА_2 пішла з адреси: АДРЕСА_1 , та на даний час місце перебування останньої невідоме (а.с.27).
Відносно безвісно зниклої ОСОБА_2 заведено оперативно-розшукову справу №61672406 від 30.12.2024 року (а.с.29).
Згідно з довідкою ОСББ «Новокузнецька 5А» від 02.04.2026 року, ОСОБА_2 25.12.2024 року пішла з дому і до теперішнього часу більше не поверталася. Вищезазначену інформацію також підтверджують інші мешканці будинку: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.32).
Відповідно до інформації від 12.06.2026 року, наданої Відділом поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на запит суду, працівниками СКП відділу поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено розшукову справу №61672406 від 30.12.2024 року. Відносно ОСОБА_2 проводяться розшукові заходи щодо встановлення місця знаходження, направляються відповідні запити до державних органів та установ, здійснюються інші заходи передбачені законодавством, отримано відповідь від державної прикордонної служби України, відповідно до якої ОСОБА_2 державний кордон не перетинала, проведено відпрацювання за обліками осіб невпізнаних трупів, однак схожих за прикметами з ОСОБА_2 виявлено не було, орієнтовано особовий склад та громадськість, а також надано орієнтування до добровольчого пошукового загіну «Мілена» (а.с.52).
Згідно з інформацією від 11.06.2026 року, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на запит суду, за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», що функціонує відповідно до Положення про цю Базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за №1319/38655 відомостей, щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянкою України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 25.12.2024 року по 11.06.2026 року (станом на 07:40) в Базі даних не виявлено (а.с.53).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , яка є головою ОСББ «Новокузнецька 5А» і співвласницею квартири за адресою: АДРЕСА_2 , підтвердила факт не проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою з кінця 2024 року. Також вказала, що після зникнення останньої вони разом із співробітниками поліції переглядала камери відеонагляду, встановлені на їх будинку, де бачили ОСОБА_2 у куртці та з рюкзаком. Більше вона її не бачила. За дитиною піклується її чоловік та дідусь.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що є батьком ОСОБА_2 . Останній раз бачив доньку у 2024 році, десь за тиждень до того як вона зникла. ОСОБА_2 перебувала на обліку у Запорізькій психіатричній лікарні ще до одруження. Були випадки, коли вона зникала і раніше. Він їздив по місту, шукав її після зникнення.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що є матір`ю ОСОБА_2 . Донька хворіла, останнім часом її стан погіршувався. Вона декілька разів лікувалася в Запорізькій психіатричній лікарні стаціонарно. Останній раз бачила ОСОБА_2 десь о 10-00 годині 25.12.2024 року. Донька вже і раніше покидала місце мешкання.
Згідно з ч. 1.ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Згідно ч. 1 ст. 43 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦК України порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
У відповідності до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1-2 ст.89 ЦПК України).
22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження №61-34068св18 (ЄДРСРУ № 78044509) підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі №225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Також належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18.
Процес розшуку безвісно відсутніх осіб регулюється такими нормативно-правовими актами законодавчого рівня, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про Національну поліцію та «Про оперативну-розшукову діяльність».
Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб. Початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», інформація про безвісно зниклу особу є підставою для здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.
Визнання дружини безвісно відсутньою необхідно заявнику для отримання соціальної допомоги та призначення пенсії.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 відсутня за місцем свого постійного проживання, відомості про її місце перебування невідомі, вжиті правоохоронними органами заходи щодо її розшуку виявились безрезультатними, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 необхідно визнати безвісно відсутньою з 25 грудня 2024 року, у відповідності до ч. 2 ст. 43 ЦК України, оскільки факт зникнення останньої підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються.
При цьому суд зазначає, що безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).
При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 760/3112/16-ц, від 29 серпня 2019 року у справі №225/2576/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 225/882/17, від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17.
Також, суд роз`яснює, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 263, 265, 293, 294, 305-308, 354, 355 ЦПК України, ст.43 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заінтересовані особи - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Космічному району, Комунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Комунарський відділ у місті Запоріжжі Управління ДМС у Запорізькій області, - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , безвісно відсутньою з 25 грудня 2024 року.
Роз`яснити, що відповідно до ст.45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилась або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 15 жовтня 2026 року.
Суддя С.С. Тучков
Присяжні С.В. Косаренко
О.А. Легеза